Постанова № 10064071, 20.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2010                                                                                           № 4/577

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Карпов С.Б.;

від відповідача – Падалка К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Трубопровідна інтеграційна компанія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.02.2010

у справі № 4/577 ( .....)

за позовом                               ЗАТ "Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам" (ЗАТ "Просто-Страхування")

до                                                   ТОВ "Трубопровідна інтеграційна компанія"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 11105,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна інтеграційна компанія» 11105,59 грн. затрати на виплату страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.02.2010 року позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна інтеграційна компанія» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 24, кв. 14, код ЄДРПОУ 24916086) на користь закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам» (юр. адреса: 01601, МСП, м. Київ, вул. О.Гончара, 65, факт. адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) 11105 (одинадцять тисяч сто п’ять) грн. 59 коп. страхового відшкодування, 111 (сто одинадцять) грн. 06 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю “Трубопровідна інтеграційна компанія” подало апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення господарського суду м. Києва від 04.02.2010 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скаржником в апеляційній скарзі зазначається про те, що останній не погоджується із рішенням місцевого господарського суду з огляду на порушення норм процесуального та матеріального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору та неправомірнго задоволення вимог позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2010 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Трубопровідна інтеграційна компанія” прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 4/577.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2010 року та від 27.04.2010 року зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю “Респект” надати інформацію відносно доцільності заміни запчастин, включених до калькуляції автомобіля Мерседес - Бенц Е 320 д/н ІІ 7749 ОО від 19.05.2006 року та докази, що підтверджують право товариства з обмеженою відповідальністю “Респект” проводити товарознавче дослідження.

Враховуючи, що витребувані господарським судом документи товариством з обмеженою відповідальністю „Респект” не подано колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами. Крім того, до матеріалів справи долучено кваліфікаційне свідоцтво Резниченко В.О. МФ № 3611 від 11.06.2005 року та сертифікат № 2232/03 суб’єкта оціночної діяльності від 25.11.2003 року, виданий товариству з обмеженою відповідальністю „Респект”.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи 21 жовтня 2005 року Закрите акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам", у подальшому ЗАТ „ПРОСТО-страхування" і Качан Анатолій Васильович уклали договір страхування № АТК 102840 майнових інтересів власника автомобіля „Mersedes Benz E 320", реєстраційний номер II 7749 ОО, що належить страхувальнику.

29 квітня 2006 року на 279 км автодороги Київ - Чоп відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль „Toyota Rav 4", реєстраційний номер 530-40 КА, який належить ТОВ «Трубопровідна інтеграційна компанія» та яким керувала Князева Єлізавета Домонкошівна та застрахований автомобіль „Mersedes Benz E 320", реєстраційний номер II 7749 CO, яким керував Качан Анатолій Васильович.

Згідно до постанови Печерського районного суду м. Києва дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля „Toyota RAV 4", реєстраційний номер 530-40 КА, Князевою Єлизаветою Домонкошівною. У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до акту № 560 товарознавчого дослідження від 23 травня 2006 р. матеріальний збиток становить - 28 886,60 грн., а відповідно до документів за проведений ремонт розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Mersedes Benz E 320", реєстраційний номер II 7749 ОО, склав 37 605,59 грн. про, що 29 травня 2006 року співробітниками закритого ЗАТ „ПРОСТО-страхування" було складено розрахунок страхового відшкодування № 1279, що належить до виплати страхувальнику, згідно якого страхове відшкодування складає 37605,59 грн., яке розраховано згідно з Правилами, Договором № АТК 102840 страхування транспортних засобів від 21 жовтня 2005 року. Дана подія була визнана страховою, про що 17 липня 2006 року було складено Страховий акт № 2058/АТ.

Як вбачається з матеріалів справи від 21 липня 2006 року ЗАТ „ПРОСТО-страхування", виплатило страхове відшкодування в розмірі 37605,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3786.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів погоджується з висновками, викладеними у рішенні суду першої інстанції щодо наявності правових підстав задоволення позову з огляду на наступне.

Як було вірно зазначено судом першої інстанції Князева Єлізавета Домонкошівна під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди знаходилась в трудових відносинах з ТОВ «Трубопровідна інтеграційна компанія» та виконувала свої трудові, службові обов'язки, то в даному випадку необхідно застосувати вимоги ст. 1172 ЦК України, а саме: „юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків”.

Представники ТОВ „Трубопровідна інтеграційна компанія” повідомили ЗАТ „ПРОСТО-страхування” про те, що цивільно-правова відповідальність власника наземного транспорту „Toyota Rav 4”, реєстраційний номер 530-40 КА, ними застрахована в НАСК „Оранта” та просять для проведення відшкодування звертатися до вказаної страхової компанії, оскільки остання взяла на себе зобов’язання щодо його врегулювання.

Остання виплатила страхове відшкодування в розмірі 26500,00 грн.

Статтею 979 Цивільного кодексу України, зазначається, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частинами другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004, Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Тобто, як було вірно зазначено судом першої інстанції, до позивача перейшло в межах суми 11105,59 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тому, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у дорожньо-транспортній пригоді має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України „Про страхування”, або за рахунок страховика, яким застрахована відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, за правилами та у порядкую встановленому Цивільним кодексом України та Законом України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Право позивача обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежений. В даному випадку Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної допомоги іноземним громадянам» звернулось до суду з позовом про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна інтеграційна компанія»11105,59 грн. затрати на виплату страхового відшкодування.

Власником автомобіля, яким керувала визнана винною у дорожньо-транспортній пригоді Князева Єлизавета Домонкошівна, є відповідач, з ким остання знаходилась в трудових відносинах, а тому саме товариство з обмеженою відповідальністю “Трубопровідна інтеграційна компанія” зобов’язано відшкодувати в порядку регресу сплачену позивачем страхову суму та витрати.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Респект” та оцінювач Резниченко В.О. мали право складатись акт № 560 товарознавчого дослідження від 23.05.2006 року на підставі сертифікату № 2232/03 суб’єкта оціночної діяльності від 25.11.2003 року та кваліфікаційного свідоцтва МФ № 3611 від 11.06.2005 року.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об’єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення господарського суду м. Києва від 04.02.2010 року у справі № 4/577 колегія суддів не вбачає.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 04.02.2010 року у справі № 4/577 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2. Справу № 4/577 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

26.05.10 (відправлено)