Постанова № 10064005, 19.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2010                                                                                           № 46/5

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.І.А. Девелопмент"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.02.2010

у справі № 46/5 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.І.А. Девелопмент"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 1135659,78 грн.

СУТЬ РІШЕННЯ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

У грудні 2009 Товариство з обмеженою відповідальністю “Основа” (далі – позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ Д.І.А. Девелопмент” (далі – відповідач) про стягнення 1135659,78 грн.

15.02.2010 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 806890,28 грн. та судові витрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2010 у даній справі позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Д.І.А. Девелопмент” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Основа” 806890,28 грн. основного боргу, 11356,60 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем частково виконано умови договору підряду від 25.12.2008 №25/12-2008 щодо оплати підрядних робіт, у зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 806890,28 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішення суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Д.І.А. Девелопмент” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2010 у справі №46/5 та припинити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції винесено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема судом першої інстанції не враховано, що позивачем не вжито заходів досудового врегулювання господарського спору, а також не прийнято до уваги той факт, що відповідачем не було отримано копії позовної заяви.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 року у справі № 46/5 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи було призначено на 19.04.2010.

В судовому засіданні 19.04.2010 оголошувалася перерва до 19.05.2010, на підставі ст. 77 ГПК України.

19.04.2010 через загальний відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду апелянтом було подано доповнення до апеляційної скарги, в якому відповідач зазначив, зокрема, що останнім 26.03.2010 було частково погашено заборгованість перед позивачем. Також апелянт послався на неврахування судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення, акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.08.2009, укладеного між позивачем та відповідачем.

12.05.2010 представником позивача через загальний відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду подано письмові пояснення щодо доповнень до апеляційної скарги, в яких останній зазначив про вирахування суми 3045,29 грн. з ціни позову.

19.05.2010 відповідачем через загальний відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду подано письмові пояснення по справі, в яких сторона посилається на застосування нею оперативно-господарських санкцій у вигляді припинення фінансування.

В судове засідання 19.05.2010 з’явилися представники позивача та відповідача.

Представником відповідача в судовому засіданні 19.05.2010 було подано письмове клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні та продовження строку розгляду апеляційної скарги, яке відхилене судом апеляційної інстанції оскільки представник позивача проти продовження строку розгляду апеляційної скарги заперечував.

В судовому засіданні 19.05.2010 оголошувалася перерва на 30 хвилин.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вірно з’ясовано судом першої інстанції, 25.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Основа” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ Д.І.А. Девелопмент” було укладено договір підряду на виконання робіт №25/12-2008 (далі – договір).

Згідно із ч. 1 ст. 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об’єкти і оплатити їх.

Відповідно до п. 2.1 договору підрядник (позивач) зобов’язався на свій ризик власними або залученими за свій рахунок силами та/або засобами, у відповідності до діючих будівельних норм і правил, а також з дотриманням проектної документації та у визначений договором строк виконати роботи з монтажу навісного вентильованого фасаду на об’єкті, а замовник (відповідач) зобов’язався забезпечити доступ до будівельного майданчика, надати проектну та робочу документацію в обсязі, необхідному для виконання підрядником робіт за цим договором, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у відповідності до договору.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Договірна ціна відповідно до п. 4.1 договору, узгоджена розрахунком договірної ціни (додаток № 1 до договору), разом з ПДВ склала 2 639 064,73 грн.

Розрахунки за договором між сторонами здійснюються виключно в національній валюті України - гривнях в безготівковому порядку (п. 4.2 договору).

Згідно із п. 4.4 договору відповідач перераховує на поточний рахунок позивача авансовий платіж у строки та у розмірі окремо погодженому сторонами, якій складає: 1 062 348, 00 грн. з ПДВ.

Пунктом 4.5 сторони узгодили, що оплата договірної ціни робіт здійснюється щомісячно у термін не пізніше п’яти банківських днів з дати отримання відповідного рахунку-фактури, виставленого позивачем на підставі підписаного сторонами акту та довідки Ф № КБ-3 відповідно до п. 5.3. договору.

Остаточний розрахунок за цим договором провадиться відповідачем не пізніше п’яти робочих днів після підписання сторонами акту про повне виконання робіт (п. 4.6 договору).

Відповідач має право зменшити розмір оплати за виконані роботи у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України (п. 4.7 договору).

Додаткові роботи, які виконані позивачем без попереднього узгодження із відповідачем, не оплачуються (п. 4.8 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору сторони домовились про те, що позивач зобов’язується виконати роботи відповідно до умов договору не пізніше 02.04.2009.

Приймання робіт згідно п. 5.3 договору здійснюється відповідачем щомісячно шляхом підписання актів виконаних робіт та довідок Ф № КБ-3, які є підставою для виставлення позивачем рахунків-фактур та здійснення замовником оплати за фактично виконані роботи.

Згідно із п. 5.4 договору позивач не пізніше останього робочого дня кожного місяця готує два примірники акту та довідки Ф №КБ-3 із зазначенням в них обсягу та вартості виконаних робіт, підписує їх зі свого боку, ставить печатку та надає їх відповідачу.

Позивач відповідно до п. 5.5 договору протягом 5 робочих днів після підписання акту та довідки Ф №КБ-3 зобов’язаний: прийняти виконані належним чином роботи, підписати акт та довідку Ф № КБ-3 та повернути позивачу по одному примірнику підписаного акту та довідки Ф № КБ-3; надати позивачу мотивовану письмову відмову в підписанні акту та довідки Ф № КБ-3.

Відповідно до п. 5.10 договору після виконання всіх робіт, передбачених договором, сторони протягом десяти днів складають акт про повне виконання робіт за договором.

Позивач має право, попередньо письмово повідомивши відповідача, зупинити виконання робіт при наявності обставин непереборної сили, порушення відповідачем фінансування виконання робіт за умови, що таке порушення відбулося з вини відповідача та інших випадках, прямо передбачених договором. Перебіг строку виконання робіт зупиняється з дати фактичного зупинення робіт, яка фіксується актом, що підписується сторонами (п. 5.12 договору).

Позивач має право одержувати кошти за належним чином виконані роботи в розмірах і строки і в порядку, передбачених договором (п. 6.2.1 договору), а відповідач зобов’язаний забезпечити фінансування робіт шляхом проведення розрахунків з позивачем на умовах договору (п. 6.3.3 договору).

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Матеріали справи містять копії довідок КБ-3, підписаних сторонами та скріплених їх печатками, про вартість виконаних підрядних робіт та затрат на загальну суму 1805272,98 грн., а саме: за січень 2009 на суму 498602,58 грн.; за лютий 2009 на суму 168265,37 грн.; за березень 2009 на суму 646878,98 грн.; за квітень 2009 на суму 398353,62 грн.; за липень 2009 на суму 38815,90 грн.; за вересень 2009 на суму 16006,72 грн. та за жовтень 2009 на суму 38349,81 грн.

Також матеріали справи містять копії актів приймання виконаних підрядних робіт, підписаних сторонами та скріплених їх печатками, на загальну суму 1805272,98 грн., а саме: за січень 2009 на суму 498602,58 грн.; за лютий 2009 на суму 168265,37 грн.; за березень 2009 на суму 646878,98 грн.; за квітень 2009 на суму 398353,62 грн.; за липень 2009 на суму 38815,90 грн.; за вересень 2009 на суму 16006,72 грн. та за жовтень 2009 на суму 38349,81 грн.

На підставі зазначених актів та довідок позивачем було виставлено відповідачу рахунки фактури на загальну суму 1805572,97 грн.: рахунок-фактура №Счт-0006 від 12.02.2009 на суму 498602,58 грн.; рахунок-фактура №Счт-0007 від 16.02.2009 на суму 360000,00 грн.; рахунок-фактура №Счт-0022 від 19.03.2009 на суму 168265,37 грн.; рахунок-фактура №Счт-0030 від 22.04.2009 на суму 646878,98 грн.; рахунок-фактура №Счт-038 від 05.05.2009 на суму 38773,62 грн.; рахунок-фактура №Счт-047 від 10.08.2009 на суму 38815,90 грн.; рахунок-фактура №Счт-0078 від 12.10.2009 на суму 16006,72 грн.; рахунок-фактура №Счт-0096 від 09.11.2009 на суму 38229,80 грн. (копії рахунків наявні в матеріалах справи).

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем в порушення умов договору було виставлено відповідачу до сплати, відповідно до рахунків-фактур суму, що перевищує вартість виконаних робіт, відповідно до актів та довідок, на загальну суму 299,99 грн.

Як вбачається з банківських виписок, відповідачем було частково сплачено позивачу за виконані підрядні роботи 666867,95 грн. (а.с. 46-48) та 328769,50 грн. (а.с. 63-64 – банківські виписки та а.с. 70-71 – платіжні доручення), загальна сума 995637,45 грн..

Також матеріали справи містять копію акту від 31.08.2009 про зарахування зустрічних однорідних вимог, яким сторони узгодили, що з дати підписання цього акту зобов’язання позивача перед відповідачем, за актом №ОУ-3 здачі-прийняття (надання послуг) від 31.08.2009 про компенсацію в липні 2009 за використану електроенергію активну 4341 кВт.год за період з березня 2009 по травень 2009, в сумі 3045,29 грн. та зобов’язання відповідача перед позивачем, за довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за липень 2009 до договору, в сумі 3045,29 грн. припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Даний акт підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом надано суду апеляційної інстанції копію платіжного доручення №473 від 26.03.2010, відповідно до якого відповідачем сплачено позивачу 78769,50 грн., яке не приймається судом апеляційної інстанції, як підстава для зменшення розміру основного боргу, оскільки платіж було здійснено після винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Київський апеляційний господарський суд зазначає, що сума, сплачена відповідачем платіжним дорученням №473 від 26.03.2010 може бути врахована при виконанні рішення суду відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.

Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено та не спростовано сторонами, що відповідачем сплачено позивачу вартість виконаних підрядних робіт частково, в сумі 998682,74 грн. Отже розмір основного боргу станом на момент ухвалення рішення судом першої інстанції становив - 806590,24 грн.

Отже, в решті задоволення вимог про стягнення основного боргу слід відмовити.

Як передбачено ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем було виконано підрядні роботи з порушенням строку, передбаченого п. 5.1 договору.

Відповідно до п.п. 11.3 та 11.4 договору у випадку, якщо з вини позивача виконання робіт затримується на строк більше ніж 30 календарних днів, замовник має право застосовувати оперативно-господарські санкції у вигляді припинення фінансування.

Матеріали справи не містять доказів застосування відповідачем до позивача оперативно-господарських санкцій за затримку виконання робіт, що також не доведено сторонами в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, більш того матеріалами справи підтверджується факт здійснення часткової оплати відповідачем позивачу виконаних підрядних робіт, навіть після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення. В матеріалах справи відсутні також докази повідомлення відповідачем позивача про застосування таких санкцій. Акту зупинення робіт, передбаченого п. 5.12 договору, сторонами не укладалося.

Тому доводи апелянта про порушення позивачем строку виконання робіт не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, як підстава для відмови в позові.

З огляду на викладене Київський апеляційний господарський суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 806590,24 грн. (1805272,98 грн. сума виконаних робіт за актами та довідками - 998682,74 грн. частково погашена заборгованість = 806590,24 грн.). Тому позов підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Доводи апелянта про невжиття позивачем заходів досудового врегулювання господарського спору не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на наступне.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку (аналогічна позиція викладена в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування конституції України при здійсненні правосуддя” від 01.11.1996р. №9).

Судом апеляційної інстанції приймаються доводи апелянта про безпідставність застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ст. 692 ЦК України.

Решта доводів апелянта судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, як такі, що спростовані встановленим в постанові.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 103 та п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України, з прийняттям нового рішення про задоволення позову частково, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача (пропорційно задоволених вимог).

Керуючись статтями 33, 34, 36, 44, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Д.І.А. Девелопмент” задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2010 у справі №46/5 скасувати з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Д.І.А. Девелопмент” (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 71-Д, ідентифікаційний код 32073090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Основа” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, ідентифікаційний код 13669489) 806590,24 грн. (вісімсот шість тисяч п’ятсот дев’яносто грн. 24 коп.) основного боргу, 11353,60 грн. (одинадцять тисяч триста п’ятдесят три грн. 60 коп.) державного мита та 235,91 грн. (двісті тридцять п’ять грн. 91 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті задоволення позову та апеляційної скарги відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Основа” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, ідентифікаційний код 13669489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Д.І.А. Девелопмент” (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 71-Д, ідентифікаційний код 32073090) 1,50 грн. (одну грн. 50 коп.) державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 46/5 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді