Рішення № 100640025, 21.10.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3986/21

2/214/2624/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 жовтня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретарі – Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи – приватний виконавець Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати виконавчий напис №30045 від 18.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з нього на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» боргу у розмірі 1247805 грн. 55 коп., таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у травні 2021 року він дізнався про відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. виконавчого провадження ВП №65311296 про стягнення з нього боргу у розмірі 1247805 грн. 55 коп. Підставою для відкриття вказаного виконавчого провадження був виконавчий напис №30045 від 18.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. Однак, він вважає, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог законодавства, оскільки ТОВ «Росвен Інвест Україна» було надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису розрахунок, що перевищує максимально можливу основну заборгованість, з розміром заборгованості він категорично не згоден, отже вона не є безспірною. Разом з тим, зазначено, що позивач не укладав жодних угод щодо отримання грошових коштів від ТОВ «Росвен Інвест Україна». Враховуючи викладене, позивач вважає, що наявні підстави визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представник надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача також до суду не з`явився, проте надав письмові пояснення, в яких зазначив наступне. Так, 09.06.2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та позивачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту №0221/08/05-КЕ, відповідно до умов якого позивач отримав кредит у розмірі 70000,00 доларів США. 16.03.2018 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено Договір №1035-Ф про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «Росвен Інвест Україна», а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №0221/08/05-КЕ від 09.06.2008 року. В порушення умов укладеного кредитного договору заборгованість за кредитом позивачем не сплачена. Представник відповідача також зазначає, що відповідачем було надано нотаріусу всі необхідні документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Таким чином, безспірність заборгованості при вчиненні нотаріусом виконавчого напису була перевірена у відповідності до п. 3.2 Порядку. Крім того, те, що заборгованість не є безспірною позивач повинен довести в судовому порядку при оскарженні виконавчого напису нотаріуса. Враховуючи, що відповідачем було надано нотаріусу всі необхідні документи, виконавчий напис вчинено в межах строку позовної давності, тому позовні вимоги є необґрунтованими та представник відповідача просить в їх задоволенні відмовити.

Треті особи до судового засідання не з`явились, кожна окремо про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась, заяв не надали.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, 16.03.2018 року за умовами Договору №1035-Ф, укладеного між ПАТ «Банк форум» та ТОВ «Росвен Інвест Україна», відповідач набув права грошової вимоги до позивача за кредитним договором №0221/08/05-КЕ від 09.06.2008 року.

Також, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, за зверненням представника ТОВ «Росвен Інвест Україна», 18.03.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис №30045, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест України» заборгованості у розмірі 1247805 грн. 55 коп.

Порядок вчинення виконавчого напису та його форма врегульовано Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», 16 главою Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як передбачено в п. п. 3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Відповідно до п. 2-2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в частині, доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №826/20084/14 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року відмовлено.

Оскаржений позивачем виконавчий напис вчинений нотаріусом 18.03.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до Кредитного договору №0221/08/05-КЕ від 09.06.2008 року, укладеного між позивачем та АКБ «Форум», правонаступником якого є відповідач.

Відповідач не надав до суду доказів на спростування тверджень позивача, у тому числі доказів на підтвердження нотаріального посвідчення Кредитного договору №0221/08/05-КЕ від 09.06.2008 року, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Як зазначила Велика палата Верховного суду у Постанові від 15.01.2020 року, ухваленій в цивільній справі №305/2082/14-ц, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27.03.2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19) та від 02.07.2019 року у справі №916/3006/17 (провадження №14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

Так, ухвалою суду від 28.05.2021 року задоволено клопотання позивача та витребувано від приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Горая О.С. копії матеріалів нотаріальної справи з посвідчення виконавчого напису №30045 від 18.03.2021 року, встановлено строк виконання ухвали до 20.07.2021 року. Проте на день ухвалення рішення, докази відповідно до ухвали суду від 28.05.2021 року надано не було.

Таким чином, з наявних матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримав від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), у зв`язку з чим, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем, суми процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. зареєстрованого в реєстрі за №30045 від 18.03.2021 року про стягнення з позивача на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості у розмірі 1247805 грн. 55 коп. таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 1362 грн. 00 коп. (908 грн. 00 коп. - судовий збір за подання до суду позовної заяви + 454 грн. 00 коп. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову) (а.с.4,5).

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 141, 142, 263-265, 268, 273, 315, 354-355 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №30045 від 18.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» боргу у розмірі 1247805 грн. 55 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1362 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.