Постанова № 10063977, 20.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2010                                                                                           № 31/272

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі           

за участю представників:

від позивача           Гарбуз С.О.,

від відповідача          Науменко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630»

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2009

у справі № 31/272 ( .....)

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2»

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630»

про                                                   сплату заборгованості та штрафних санкцій - 553609,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2» (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630» (відповідач) 393819,60 грн. основного боргу, 134179,08 грн. інфляційних втрат, 25610,85 грн. 3 % річних за договором підряду № 49 від 28.11.2006.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2009 у справі №31/272 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 393819,60 грн. основного боргу, 134179,08 грн. інфляційних втрат та 25610,85 грн. 3% річних, 5536,10 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Підставами для скасування рішення відповідач вважає неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

28.11.2006 між ТОВ «Спеціалізоване управління № 630» як підрядником та ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» як субпідрядником було укладено договір підряду № 49 на каналізування приватного сектору ДВРЗ у м. Києві.

Відповідно до умов п. 1.1. договору позивач зобов’язався за завданням відповідача на свій ризик виконати та здати у встановлений договором строк закінчені роботи по каналізуванню приватного сектору ДВРЗ у м. Києві, а відповідач зобов’язався надати позивачу будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від позивача закінчені роботи та оплатити їх.

Строки виконання робіт встановлені у п. 2 договору. Так, згідно з п. 2.1 договору строки виконання робіт визначаються датою їх початку і закінчення, а саме: початок робіт– грудень 2006 р., тривалість будівництва – 3 місяці. Згідно з п. 2.2. договору датою закінчення робіт вважається дата прийняття їх підрядником (відповідачем).

Відповідно до п. 3.1. договору договірна ціна визначена відповідно до державних будівельних норм у розмірі, і становить 4139575,00 грн., у т.ч. ПДВ – 689929,00 грн.

Зобов’язання підрядника встановлені у п. 4.2. договору. Відповідно до п. 4.2.2 договору відповідач зобов’язався сплачувати вартість виконаних підрядних робіт на підставі довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 та акту приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в протягом 10 днів з дня підписання актів при отриманні коштів від замовника – КП «Дніпробудтехсервіс».

Відповідно до п.п. 12.1.-12.4. договору приймання-передача закінчених робіт (об’єкту будівництва) проводиться у порядку, встановленому нормативними актами та договором. Після одержання повідомлення позивача про готовність до передачі закінчених робіт відповідач зобов’язаний негайно розпочати їх приймання. Передача закінчених робіт позивачем і приймання відповідачем оформлюється актом приймання-передачі.

Пунктом 12.9. договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (КБ-3, КБ-2в) орієнтовно у наступних розмірах: грудень 2006 р. – 1300000,00 грн., січень 2007 р. – 1419788,00 грн., лютий 2007 р. – 1419788,00 грн.

Відповідно до п. 12.10. договору документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються позивачем та передаються відповідачу. Відповідач перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів Відповідач зобов’язаний оплатити виконані роботи протягом 10 банківських днів при умові отримання коштів від замовника (який фінансує роботи, що є предметом Договору).

У грудні 2006 р. позивачем та відповідачем було підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за ф. №КБ-3 на суму 1297740,00 грн. та Акт №б/н за формою №Кб-2в на суму 982203,60 грн., Акт №б/н за формою №Кб-2в на суму 127375,20 грн., Акт №б/н за формою №Кб-2в на суму 188161,20 грн.

У лютому 2007 р. позивачем та відповідачем було підписано Акт №б/н за формою №Кб-2в на суму 174938,40 грн., Акт №7 за формою №Кб-2в на суму 23077,20 грн., Акт №8 за формою №Кб-2в на суму 34766,40 грн., Акт №2 за формою №Кб-2в на суму 167751,60 грн., Акт №3 за формою №Кб-2в на суму 140384,40 грн., Акт №4 за формою №Кб-2в на суму 149065,20 грн., Акт №5 за формою №Кб-2в на суму 125052,00 грн.

У березні 2007 р. позивачем та відповідачем було підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за ф. №КБ-3 на суму 470752,10 грн., а також Акт №1 за формою №Кб-2в на суму 55249,20 грн.

У липні 2007 р. позивачем та відповідачем було підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за ф. №КБ-3 на суму 359343,90 грн., а також Акт №1 за формою №Кб-2в на суму 55249,20 грн., Акт №4 за формою №Кб-2в на суму - 375,60 грн., Акт №5 за формою №Кб-2в на суму - 31,20 грн., Акт №2 за формою №Кб-2в на суму 100422,00 грн., Акт №6 за формою №Кб-2в на суму - 50,4 грн., Акт №7 за формою №Кб-2в на суму - 40,80 грн., Акт №8 за формою №Кб-2в на суму - 42,00 грн., Акт №3 за формою №Кб-2в на суму 207842,40 грн., Акт №1 за формою №Кб-2в на суму 126036,00 грн.

У грудні 2007 р. позивачем та відповідачем було підписано Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за ф. №КБ-3 на суму 393819,60 грн. та на суму 672261,90 грн., а також Акти №б/н за формою №Кб-2в на суму, відповідно, 12990,00 грн., 384807,60 грн., 168050,40 грн.,161655,60 грн., 142095,60 грн., 106375,20 грн., 100875,60 грн.

Відповідач на виконання зобов’язань за договором щодо оплати вартості виконаних робіт перерахував позивачу 2952151,52 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням вартості послуг генпідряду на суму 33797,68 грн., нарахованих відповідно до п. 4.4.26 договору, станом на 15.12.2008 заборгованість відповідача перед позивачем становить 393819,60 грн.

Позивачем 03.09.2007 було направлено відповідачу лист-вимогу про сплату заборгованості №5-537, а 04.12.2008 - направлено претензію про сплату заборгованості №7-1032. Однак, відповідач кошти не перерахував.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником- як замовник.

Згідно зі ст. 4 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторін.

Таким чином, відповідно до норм зазначеної статті, положення договору не можуть суперечити імперативним нормам закону.

Посилання відповідача на відсутність фінансування з боку замовника виконання робіт – КП «Дніпробудтехсервіс» та на відповідні положення п. 4.2.4. договору обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Проте, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність у боржника необхідних коштів. Зазначена норма ст. 617 ЦК України за своєю суттю є імперативною нормою, відступати від приписів якої сторони, зокрема, у договорі, не мають права.

Таким чином, факт здійснення виконання робіт позивачем та факт їх прийняття відповідачем підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт за ф. №Кб-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за ф. №КБ-3 за грудень 2006 р. – грудень 2008 р. Оскільки відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов’язання щодо оплати виконаних робіт, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про стягнення з відповідача 393819,60 грн. заборгованості.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з невиконанням відповідачем грошових зобов’язань, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 134179,08 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2006 р. по квітень 2009 р., та 3 % річних у сумі 25610,85 грн. за період з 10.01.2007 по 10.04.2009.

Відповідачем до апеляційної скарги надано ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.06.2007 у справі № 24/371-б про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління №630». Вказаною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На запит колегії суддів, листом від 29.04.2010 Господарським судом міста Києва повідомлено, що на даний час справа № 24/371-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630» знаходиться в Господарському суді м. Києва, провадження у справі зупинено ухвалою суду від 25.07.2007.

Таким чином, мораторій, введений 08.06.2007, діє і станом на дату прийняття даної постанови.

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

Враховуючи те, що під час дії мораторію не застосовуються санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача підлягають частковому задоволенню за період, що передував введенню мораторію, а саме інфляційні втрати – за період з січня 2007 р. по травень 2007 р. у сумі 4568,24 грн., 3 % річних – за період з 10.01.2007 по 07.06.2007 у сумі 2648,21 грн.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2009 у справі №31/272 - зміні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління № 630» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2009 у справі №31/272 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління №630» (09000, Київська область, м. Сквира, вул. Рози Люксембург, 66; фактична адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4-Б; ідентифікаційний код 05427269) на користь Відкритого акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (02105, м. Київ, вул.Тампере, 13-Б; ідентифікаційний код 04012721), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 393819,60 грн. (триста дев’яносто три тисячі вісімсот дев’ятнадцять гривень 60 коп.) основного боргу, 4568,24 грн. (чотири тисячі п’ятсот шістдесят вісім гривень 24 коп.) інфляційних втрат, 2648,21 грн. (дві тисячі шістсот сорок вісім гривень 21 коп.) 3 % річних, 4010,36 грн. (чотири тисячі десять гривень 36 коп.) державного мита та 85,48 грн. (вісімдесят п’ять гривень 48 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити».

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (02105, м. Київ, вул.Тампере, 13-Б; ідентифікаційний код 04012721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване управління №630» (09000, Київська область, м. Сквира, вул. Рози Люксембург, 66; фактична адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4-Б; ідентифікаційний код 05427269), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 762,87 грн. (сімсот шістдесят дві гривні 87 коп.) відшкодування витрат за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи №31/272 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

25.05.10 (відправлено)