Постанова № 10063860, 18.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2010                                                                                           № 23/227

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі           

за участю представників:

від позивача           Драчевська В.І.,

від відповідача          Парфентьєв А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.02.2010

у справі № 23/227 ( .....)

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства «ХДІ страхування»

до                                                   Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про                                                   стягнення 220262,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «ХДІ страхування» (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (відповідача) заборгованості за договором пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум № 02/05 ПК від 31.12.2004 у сумі 220262,24 грн. (у тому числі 188866,20 грн. основної заборгованості, 5200,29 грн. трьох процентів річних та 26195,75 грн. інфляційних втрат).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2010 у справі №23/227 позов задоволено. Стягнуто з ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ВАТ «ХДІ страхування» 188866,20 грн. страхового відшкодування, 5200,29 грн. трьох процентів річних, 26195,75 грн. інфляційних втрат, 2202,62 грн. державного мита та 236,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що рішення підлягає скасуванню з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, а також з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:

31.12.2004 між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Алькона», правонаступником якої є Відкрите акціонерне товариство «ХДІ страхування», та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» було укладено договір облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів №02/05 ПК.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом договору є облігаторне (обов’язкове) пропорційне перестрахування відповідачем частини відповідальності позивача, прийнятої ним за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО засобів наземного транспорту) на умовах «Правил добровільного страхування наземного транспорту» від 24.12.2003.

Згідно з ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.

Статтею 12 Закону України «Про страхування» визначено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Згідно рахунку-бордеро ризиків № 12 до договору №02/05 ПК від 31.12.2004 позивач (у тому числі) застрахував частину ризиків виконання своїх обов’язків перед страхувальником за договором страхування наземного транспорту №003061 від 01.12.2005, укладеним з гр. Звягіним М.І. Предметом договору страхування №003061 від 01.12.2005 визначені майнові інтереси страхувальника (Звягіна М.І.), пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «Нісан Максима» (державний номерний знак ВН0720АН). Страхова сума за даним договором становить 249875,00 грн. Вигодонабувачем за договором страхування сторонами визначено АКБ «Івестбанк».

У ніч з 31.03.2006 на 01.04.2006 у м. Миколаєві було викрадено застрахований автомобіль «Нісан Максима» (державний номерний знак ВН0720 АН).

Страхувальник повідомив позивача про факт викрадення застрахованого автомобіля 04.04.2006.

Як слідує із позовної заяви, АКБ «Інвестбанк» (вигодонабувач за договором страхування № 003061 від 01.12.2005) звернувся до позивача із заявою про сплату страхового відшкодування. Однак, позивач відмовив у виплаті страхового відшкодування, вважаючи, що даний випадок не можна кваліфікувати як страховий, оскільки страхувальник Звягін М.І. порушив умови договору страхування.

У зв’язку з відмовою у виплаті страхового відшкодування АКБ «Інвестбанк» звернувся до суду з відповідним позовом. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2008 у справі № 18/47 АКБ «Інвестбанк» було відмовлено у позові. Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2008 рішення суду міста Києва від 06.03.2008 у справі № 18/47 скасовано позов задоволено і стягнуто з позивача по даній справі на користь АКБ «Інвестбанк» 232476,75 грн. страхового відшкодування. Постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2008 у справі № 18/47 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2008 залишено без змін.

Правопопередник позивача (ВАТ «СК «Алькона») звернувся до відповідача з листом № 287 від 10.06.2008, в якому повідомив відповідача про встановлення судом факту настання страхового випадку та про намір звернення до суду касаційної інстанції. Відповідні листи були направлені відповідачеві за двома адресами та отримані ним 17.06.2008, що підтверджується відмітками на повідомленнях про вручення поштової кореспонденції.

24.09.2008 позивач листом № 490 направив відповідачу вимогу про сплату його частини страхового відшкодування на суму 188866,20 грн. відповідно до умов рахунку-бордеро ризиків № 12 до договору № 02/05 ПК від 31.12.2004.

17.10.2008 позивач повторно направив вимогу за № 1-2030 про перерахування вказаної суми перестрахувального відшкодування. В якості додатку до вказаної вимоги надав, зокрема, копію листа № 1-393 від 10.04.2006 про повідомлення про страховий випадок.

Відповідач на вимогу позивача № 1-2030 від 17.10.2008 надав лист-відповідь №1544/09/08 від 10.11.2008, яку позивач отримав 17.11.2008 (вх. № 915). У вказаному листі відповідач повідомив позивача, що по страховому випадку, що стався 31.03.2006 (викрадення автомобіля «Нісан Максима», д/н ВН0720 АН) страхова компанія «Універсальна» не отримувала повідомлення про настання страхового випадку, тому просив позивача надати пояснення щодо повідомлення відповідача по страховій події та надати документи, які підтверджують виплату страхового відшкодування АКБ «Інвестбанк».

27.05.2009 позивач звернувся до відповідача з заявою № 425 про виплату перестрахового відшкодування у розмірі 188866,20 грн. В якості додатку до вказаної заяви позивач надав копію листа № 1-393 від 10.04.2006 про повідомлення про страховий випадок та копію платіжного доручення № 872 від 26.05.2009.

В матеріалах справи міститься копія листа № 1-393 від 10.04.2006, зі змісту якого слідує, що правопопередник позивача (ВАТ «СК «Алькона») повідомляє відповідача, що 01.04.2006 відбувся страховий випадок – викрадення транспортного засобу «Нісан Максима», д/н ВН0720 АН. Крім того, у листі зазначено, що даний транспортний засіб перестраховано у відповідача за договором перестрахування № 02/05 ПК від 31.12.2004 (рахунок-бордеро № 12).

Відповідно до п. 3.2.6 договору перестрахування № 02/05 ПК від 31.12.2004 позивач зобов’язаний протягом 5-ти робочих днів з дня, коли перестрахувальнику стало про це відомо, повідомити відповідача про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, сума страхового відшкодування за яким, за попередніми прогнозними розрахунками, може перевищувати суму 50000,00 грн.

Пунктом 4.3.1 договору перестрахування № 02/05 ПК від 31.12.2004 встановлено, що при отриманні перестрахувальником інформації від страхувальника (його довіреної особи) про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, перестрахувальник зобов’язаний протягом 5-ти робочих днів сповістити про це перестраховика. Повідомлення повинно містити інформацію про дату, місце та обставини настання страхового випадку, номер договору страхування, назву страхувальника, страхову суму та попередній прогнозований розмір страхового відшкодування.

Однак, повідомлення позивача про настання страхового випадку не містить обов’язкової інформації, яка передбачена договором, зокрема, відсутні такі дані як назва страхувальника, страхова сума та попередній прогнозований розмір страхового відшкодування. Крім того, позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував направлення відповідачеві та отримання ним вказаного листа № 1-393 від 10.04.2006 про повідомлення про настання страхового випадку.

Таким чином, лист № 1-393 від 10.04.2006 не може вважатись належним доказом повідомлення відповідача про настання страхового випадку саме 10 червня 2006 року. Як свідчать матеріали справи, вказаний лист № 1-393 від 10.04.2006 було відправлено відповідачу разом з вимогою № 1-2030 від 17.10.2008, яку відповідач отримав 24 жовтня 2008 р. (вх. 3881/09/08), тобто після спливу більше, ніж 2 роки і 4 міс. після настання страхового випадку.

Суд першої інстанції, з’ясовуючи правові наслідки, які могли настати у випадку несвоєчасного направлення позивачем відповідного повідомлення, дійшов висновку, оскільки відповідно до пункту 3.3.6 договору підставою для отримання відповідачем права на відмову від виплати своєї частки страхового відшкодування є недотримання позивачем лише пунктів 3.2.5 та 3.2.7 договору, а інших підстав для відмови у виплаті договір не передбачає, тому порушення позивачем строку повідомлення про страховий випадок не могло мати прямим правовим наслідком відмову відповідача від виконання своїх зобов’язань.

Однак, із таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відмова від здійснення страхової виплати та страхового відшкодування, крім умов договору врегульовані також ст. 991 Цивільного кодексу України та ст. 26 Закону України «Про страхування».

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. ст. 991 Цивільного кодексу України та п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Враховуючи те, що в договорі перестрахування не передбачено заборони інших підстав для відмови у виплаті перестрахового відшкодування, а в Законі України «Про страхування» не обмежено їх застосування за відсутності серед інших умов договору, а навпаки, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про страхування» передбачає, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню, наведені вище, норми п. 5 ч. 1 ст. ст. 991 Цивільного кодексу України та п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування».

Оскільки позивач несвоєчасно повідомив відповідача про настання страхового випадку, а також не вказав поважних причин, які перешкоджали належним чином виконати обов’язок, встановлений п. 3.2.6 та п. 4.3.1 договору перестрахування, щодо повідомлення протягом 5-ти робочих днів про настання страхового випадку, колегія суддів вважає, що відповідач цілком обґрунтовано відмовився від здійснення перестрахового відшкодування.

У зв’язку з викладеним, підстави для задоволення позову ВАТ «ХДІ страхування» про стягнення з ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» заборгованості за договором пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум № 02/05 ПК від 31.12.2004 у сумі 220262,24 грн. відсутні.

За таких обставин, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2010 у справі №23/227 - скасуванню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України сплачене відповідачем державне мито за подання апеляційної скарги підлягає відшкодуванню за рахунок позивача.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п.2 ст. 103, п. 1, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2010 у справі №23/227 скасувати.

3.          В позові відмовити повністю.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «ХДІ страхування» (03150, м.Київ, вул. Червоноармійська, 102, код 22868348) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01601, м. Київ, вул. П. Орлика, 24/1, код 20113829) 1113,50 грн. (одну тисячу сто тринадцять гривень 50 коп.) відшкодування витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги.

5.          Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6.          Матеріали справи № 23/227 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

20.05.10 (відправлено)