Постанова № 10063844, 11.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2010                                                                                           № 51/4

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: Пащенко П.М. (дов. №001/070 від 17.12.2008);

Від третьої особи: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Ценнер-Сервіс"

на додаткову ухвалу Господарського суду м.Києва від 02.02.2010

у справі № 51/4 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Київський верстатобудівний концерн" (ВАТ "Веркон")

до                                                   ТОВ "Ценнер-Сервіс"

третя особа           Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"

про                                                   визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Додатковою ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.02.2010 у справі №51/4 відмовлено ТОВ “Ценнер – Сервіс” у задоволенні заяви про покладення на ВАТ “Веркон” судових витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 14380,00 грн.

Не погодившись з винесеною ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не вірно дійшов висновку про те, що Платіжне доручення № 2 від 12 січня 2009 скаржника про оплату за послуги адвоката у розмірі 14380,00грн. є неналежним доказом.

Крім того, на думку відповідача, висновок, на підставі якого відмовлено в задоволенні заяви про стягнення судових витрат, судом першої інстанції зроблений невірно.

Ухвалою від 22.03.2010 розгляд апеляційної скарги було призначено на 20.04.2010.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, представники позивача та третьої особи не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, в зв’язку з чим та необхідністю витребування додаткових документів, розгляд справи було відкладено на 11.05.2010.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010 №01-23/1/1 було змінено склад судової колегії на: головуючий суддя – Кондес Л.О., судді – Куровський С.В., Нєсвєтова Н.М.

В судове засідання 11.05.2010 з’явився представник відповідача, підтримав доводи апеляційної скарги, представники позивача та третьої особи в судове засідання повторно не з’явилися.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового розгляду справи, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку додаткової ухвали Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представників позивача та третьої особи.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне:

ВАТ “Веркон” звернулося до Господарського суду м.Києва з вимогою про визнання його права власності на приміщення першого поверху будівлі ремонтно-механічного корпусу, насосна станція, площею згідно з проектною документацією - 52,5 кв.м.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 01.12.2008 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду на 14.01.2009 з викликом представників сторін та третьої особи, яких зобов’язано надати додаткові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому розгляд справи судом неодноразово відкладався, у зв’язку з тим, що позивач вимог суду не виконував, витребуваних судом документів не надав, у судове засідання черговий раз не з’явився поважних причин з цього приводу не навів і дані обставини перешкоджали повному, всебічному і об’єктивному вирішенню спору.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 19.08.2009 позов ВАТ “Веркон” залишено без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), в зв’язку з невиконанням позивачем вимог ухвал суду без поважних причин, а саме, ненадання витребуваних судом документів, які необхідні для вирішення спору по суті та не направлення в судові засідання повноважного представника.

09.09.2009 через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла заява представника відповідача - адвоката Пащенка П.М. про прийняття додаткової ухвали по справі, відповідно до ст..88 ГПК України, в якій просить стягнути з позивача на користь відповідача понесені останнім судові витрати, що пов’язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 14 380,00 грн.

Господарський суд м.Києва своїм листом № 06-37.1/41 від 18.09.2009 повідомив представника ТОВ “Ценнер – Сервіс” про те, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов’язку суду, при винесенні ухвали про залишення позову без розгляду вирішувати питання про розподіл між сторонами господарських витрат, пов’язаних, зокрема, з витратами, понесеними відповідачем на оплату послуг адвоката.

В подальшому 29.01.2010 через канцелярію Господарського суду м.Києва повторно надійшла заява від представника ТОВ “Ценнер – Сервіс” про винесення додаткової ухвали у справі № 51/4 про стягнення з ВАТ “Веркон” судових витрат, пов’язаних з оплатою відповідачем послуг адвоката в розмірі 14 380, 00 грн.

Додатковою ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.02.2010 у справі №51/4 відмовлено ТОВ “Ценнер – Сервіс” у задоволенні заяви про покладення на ВАТ “Веркон” судових витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 14380,00 грн., в зв’язку з тим, що приписами ст.. 49 ГПК України не передбачено розподілу господарських витрат у разі залишення позову без розгляду

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної додаткової ухвали, помилково припустився неправильного застосування норм процесуального права, з огляду на наступне:

          В зв’язку з тим, що позивач не виконав вимоги суду першої інстанції, не надав витребуваних документів, його повноважний представник у судове засідання не з’являвся, Господарський суд м.Києва, на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України, правомірно виніс ухвалу, якою залишив позов без розгляду.

          В свою чергу, в зв’язку із не вирішенням питання про розподіл судових витрат по справі, суд першої інстанції, за заявою відповідача, керуючись статтями 49, 86 та 88 ГПК України, виніс оскаржувану Додаткову ухвалу, якою ухвалив відмовити ТОВ “Ценнер – Сервіс” у задоволенні заяви про покладення на ВАТ “Веркон” (позивача) судових витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 14380,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ГПК України про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішенні питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених даним кодексом.

Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

          Відповідно до норм ст.. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Господарський суд може покласти державне мито на одну з сторін, якщо встановить, що спір виник внаслідок неправильних дій цієї сторони. Отже, ця норма застосовується як процесуальна санкція незалежно від результату вирішення спору по суті.

Відповідачем були понесені витрати на оплату послуг адвоката, у зв’язку з пред’явленням до нього даного позову, в свою чергу, позивач при розгляді в суді справи №51/4 без поважних причин не подав витребуваних судом документів, необхідних для вирішення спору, не направив свого повноважного представника у судове засідання, що призвело до залишення даного позову без розгляду.

Отже, з вини позивача спір не було вирішено судом по суті з прийняттям рішення.

Стаття 88 ГПК України передбачає виправлення недоліків рішення (ухвали) господарського суду, не пов’язаних з його законністю та обґрунтованістю. При цьому, винесення додаткового рішення (ухвали) можливо за вимогами (в тому числі щодо відшкодування витрат по процесу), які були заявлені в межах судового розгляду.

          Отже, місцевий господарський суд мав покласти на винну сторону , а в даному випадку на позивача, судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.

          Посилання місцевого господарського суду на те, що платіжне доручення № 2 від 12.01.2009, яке надане відповідачем у якості доказу сплати за юридичні послуги засвідчене не штампом банку, а самонаборним штампом, а тому дане платіжне доручення не може бути належним доказом сплати за надання юридичних послуг адвокатом, є невірним, оскільки підтвердженням надання послуг адвокатом є Договір № 9 - 12/08 від 10.12.2008 про надання правової допомоги, який укладений відповідачем з адвокатом Пащенко Петром Миколайовичем, а доказом оплати послуг адвоката, є оригінал Платіжного доручення № 2 від 12 січня 2009.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь, адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (див. Інформаційний лист Вищого господарського суду України №01 - 8/1270 від 14.07.2004).

Крім того, ухвалою від 20.04.2010 Київський апеляційний господарський суд витребував у відповідача банківську виписку по особовому рахунку, щодо списання з нього коштів за спірним платіжним дорученням № 2 від 12.01.2009 на суму 14380,00 грн., на яке відповідач посилається в своїй апеляційній скарзі, та зарахування їх на рахунок адвоката.

06.05.2010 через канцелярію суду відповідачем було подано, на виконання вимог вищезазначеної ухвали, Виписки по особовому рахунку ТОВ “Ценнер – Сервіс”, реєстр кредитових платежів за 12.01.2009 та Виписка по рахунку ФОП – Пащенко П.М., дані документи підтверджують той факт, що відповідачем було перераховано, а адвокатом отримано оплату за його послуги в сумі 14380,00грн.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції помилково не засновано вищезазначені процесуальні норми та не стягнуто з позивача на користь відповідача сплачені ним послуги адвоката у розмірі 14380,00грн., а тому оскаржувана Додаткова ухвала Господарського суду м.Києва від 02.02.2010 у справі №51/4 підлягає скасуванню.

          Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Ценнер – Сервіс” про покладення судових витрат пов’язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 14380,00 грн. на Відкрите акціонерне товариство “Веркон” є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

          Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Ценнер – Сервіс” є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

          Керуючись ст.ст.99,101,103-105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

          1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ценнер – Сервіс” задовольнити.

          2.Додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2010 у справі №51/4 скасувати.

          3. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Ценнер – Сервіс” про покладення судових витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 14380,00 грн., на Відкрите акціонерне товариство “Веркон”.

          4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Веркон” (03062, м. Київ, пр.. Перемоги, 67, р/р 260030504100 АБ “Брокбізнесбанк”, МФО 300249, код ЄДРПОУ 05748803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ценнер – Сервіс” (03062, м.Київ, вул.. Чистяківська,23, р/р 26006030175682 в Радянському відділенні Київської міської філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 25407470) 14380,00 грн. – витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката. Видати наказ.

          Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

5. Матеріали справи № 51/4 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді