Постанова № 10062901, 18.06.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.06.2010 р.                                                             справа №4/305

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів від позивача:Мовчан А.О. –за довіреністю б/н від 26.12.2009р. від відповідача:Дорошенко О.М. –за довіреністю №7 від 25.03.2010р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна”, м. Київ

на рішення господарського суду Донецької області

від28.04.2010 року

у справі№ 4/305 (суддя Гринько С.Ю.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м. Донецьк простягнення 92839 грн. 87 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2009 році Товариство з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна”, м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м. Донецьк про стягнення інфляційних в розмірі 9 527 грн. 68 коп., пені в розмірі 26 547 грн. 38 коп., 3% річних в розмірі 3 884 грн. 98 коп.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог та остаточно просив стягнути інфляційні в розмірі 26 080 грн. 76 коп., пеню в розмірі 58 044 грн. 63 коп., 3% річних в розмірі 8 714 грн. 48 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.04.10 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна”, м. Київ були задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м. Донецьк інфляційні в розмірі 26 080 грн. 76 коп., 3% річних в розмірі 8 714 грн. 48коп., пеню в розмірі 28 084 грн. 42 коп.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна”, м. Київ з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 28.04.10 р. скасувати в частині відмови в стягненні пені в розмірі 58044грн. 63коп. та прийняти нове рішення, яким стягнути на користь ТОВ «Лан-Україна»пеню в розмірі 41038грн. 12 коп.

Позивач, через канцелярію суду, надав письмові пояснення, в яких просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2010р. в частині відмови в стягненні пені в розмірі 29960 грн. 21коп., тобто наполягає на стягненні пені в розмірі 58044 грн. 63 коп.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м. Донецьк в судовому засіданні просив апеляційну інстанцію залишити рішення господарського суду Донецької області від 28.04.10р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 4/305.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України з урахуванням змін, внесених апеляційною інстанцією, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна”, м. Київ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м. Донецьк був укладений договір поставки №1827 (695/06-п) (далі по тексту - Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставляти товар відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

Ціна на товар визначається на підставі погодженої сторонами специфікації (прайс-листів) та може бути змінена винятково за попереднім узгодженням з покупцем не менш ніж за 10 робочих днів до зміни. Нова специфікація (прайс-листи) набирає чинності з дня її підписання обома сторонами, при цьому попередня втрачає силу виключно в частині, що суперечить новій специфікації (п. 5.3 договору в редакції додаткової угоди №1 від 01.01.2008р.).

Згідно п. 5.5 договору в редакції додаткової угоди №1 від 01.01.2008р., покупець перераховує з відстрочкою платежу 45 календарних днів на рахунок постачальника грошові кошти за поставлений товар.

Договір набирає чинність з 01.01.2007р. та діє до 31.12.2007р. ( п. 7.1 договору).

Дія договору припиняється з закінченням терміну його дії та після виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором ( п. 7.2 договору).

Договір підписаний обома сторонами з протоколом розбіжностей.

01.01.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої в новій редакції викладені пункти 2.2, 2.3, 2.6, 3.3, 4.3, 4.7, 4.11, 5.3, 5.5, 6.1 та розділ 10 і договір доповнений пунктами 4.12, 4.13.

18.08.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору, відповідно до якої були внесені зміни до реквізитів покупця.

01.01.2009р. між сторонами підписаний протокол, відповідно до якого сторони дійшли згоди, що позивач допускає суму в розмірі 200000грн. простроченої дебіторської заборгованості покупця без накладення штрафних санкцій, передбачених договором №1827 (695/06-П) від 22.12.2006р.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу протягом періоду з 04.07.2009 року по 02.09.2009 року товар на загальну суму 824 282 грн.79 коп. відповідно до видаткових накладних, які підписані обома сторонами без зауважень і заперечень, скріплені печатками обох підприємств.

Товар за видатковими накладними отримувався уповноваженими представниками відповідача за довіреностями, які маються в матеріалах справи.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.12.2009р. по справі №4/292 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м. Донецьк було стягнуто заборгованість в розмірі 824 282,79грн. за договором №1827 від 22.12.2006р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.03.2010р. по справі №4/292, рішення господарського суду від 22.12.2009р. було залишено без змін.

У зв'язку з неоплатою відповідачем заборгованості за поставлений з 04.07.2009р. по 02.09.2009р. товар, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 26 080 грн. 76 коп., 3% річних в розмірі 8 714 грн. 48коп., пені в розмірі 58 044 грн. 63 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.02.2010р.).

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив поставку товару за період з 04.07.2009р. по 02.09.2009р. на адресу відповідача на загальну суму 824 282 грн. 79 коп. за умовами договору, який визначено в якості підстави позову.

Цей факт встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 22.12.2009р. по справі №4/292, яким стягнуто з відповідача заборгованість в розмірі 824 282,79грн. за договором №1827 від 22.12.2006р.

Дане рішення набрало законної сили, тому наявність у відповідача заборгованості за договором №1827 від 22.12.2006р., є фактом, який не потребує доказування в порядку вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, що правомірно встановлено судом першої інстанції.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 26 080 грн. 76 коп. за період з вересня 2009р. по грудень 2009р. та 3% річних в розмірі 8714 грн. 48 коп. за період з 19.08.09р. по 25.01.10р. виходячи з поставки за конкретний період часу.

Судова колегія, перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних, дійшла висновку, що господарським судом Донецької області правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення інфляційних в розмірі 26 080 грн. 76 коп., як збільшення суми основного боргу за період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних в розмірі 8 714 грн. 48 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6.2 Договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою поставленого товару позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 14.08.09р. по 25.01.10р.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судова колегія вважає, що судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 28084грн. 42 коп. з посиланням на те, що розрахунок позивача не відповідав вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання»та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки даний розрахунок відповідає вищевказаним вимогам, а є невірним тільки в частині того, що позивач при розрахунку пені не враховував положення підписаного належним чином сторонами протоколу від 01.01.2009р. до договору №1827 від 22.12.2006р., згідно якого сторони дійшли згоди, що позивач допускає суму в розмірі 200000грн. простроченої дебіторської заборгованості покупця без накладення штрафних санкцій, передбачених договором. Крім того, в матеріалах справи (т. 5, арк. с.21-28) є контррозрахунок відповідача, відповідно до якого розмір пені складає 42104 грн. 33 коп. В рішенні суду першої інстанції взагалі не визначено обгрунтування розміру пені саме в сумі 28084 грн. 42 коп., яка не відповідає обставинам та матеріалам справи.

Таким чином, рішення господарського суду підлягає частковій зміні в цій частині та задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення пені з відповідача за період прострочки виконання ним його грошового договірного зобов'язання з 04.09.09р. по 25.01.10р. в розмірі 42 542 грн. 41 коп. В частині стягнення пені в розмірі 15 502 грн. 22 коп. позивачу відмовляється в зв”язку з безпідставністю.

Крім того, в матеріалах справи (т. 4, арк. с. 117) є клопотання відповідача про зменшення розміру пені, яке не розглянуто судом першої інстанції. Судова колегія, розглянувши клопотання відповідача, та враховуючи заперечення позивача, дійшла висновку про відмову в його задоволенні.

          На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2010 року у справі № 4/305 з урахуванням змін, внесених апеляційною інстанцією, відповідає нормам матеріального права України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна”, м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2010 року у справі №4/305 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2010 року у справі №4/305 змінити в частині стягнення пені, виклавши абзац 2 та 3 резолютивної частини рішення наступним чином:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор»83012, м. Донецьк, вул. Соколина, 38, ЗКПО 32516492 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна” 04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 5, ЗКПО 30384724 інфляційні в розмірі 26080 грн. 76 коп., 3% річних в розмірі 8714 грн. 48 коп., пеню в розмірі 42 542грн. 41 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 773 грн. 38коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 196грн. 59 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м. Донецьк про стягнення пені в розмірі 15 502 грн. 22 коп».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор»83012, м. Донецьк, вул. Соколина, 38, ЗКПО 32516492 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лан-Україна” 04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 5, ЗКПО 30384724 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 464 грн. 20 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 28.04.10р. по справі №4/305 залишити без змін.

Зобов'язати господарський суд Донецької області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п’ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          

Судді:          

Надр.5 прим: 1 –у справу; 2 –позивачу; 3 –відповідачу; 4 –ДАГС; 5–ГС Дон. обл. Соловйова О.О.