Постанова № 10062428, 07.06.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.06.2010 р.                                                             справа №15/32

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

при секретарі: Казімір Л.Р.

за участю представників сторін: від позивача:не з'явились, від відповідача:Бузивська Н.М. - по довір. №09-18/1641 від 30.12.09р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від25.03.2010 року по справі№15/32 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс" м. Київ доВідкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь Донецької області предмет спорустягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №06-У-121 від 03.07.08р. 25254грн. 41коп., з яких: борг в сумі 20 404грн. 69коп., 3% річних в сумі 830грн. 00коп., інфляційних в сумі 4 019грн. 72коп. В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Софіт Люкс»м. Київ (далі по тексту –ТОВ «Софіт Люкс») звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту –ВАТ «МК «Азовсталь») про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №06-У-121 від 03.07.08р. 25254грн. 41коп., з яких: борг в сумі 20 404грн. 69коп., 3% річних в сумі 830грн. 00коп., інфляційних в сумі 4 019грн. 72коп. Рішенням господарського суду Донецької області від 25.03.10р. по справі №15/32 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ВАТ «МК «Азовсталь»на користь ТОВ «Софіт Люкс»основний борг в сумі 20404грн. 69коп., інфляційні в сумі 4019грн. 72коп., 3% річних в сумі 821грн. 29коп. Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 8грн. 71коп. Рішення суду мотивовано тим, що позивач свої зобов’язання за договором купівлі-продажу №06-У-121 від 03.07.08р. виконав належним чином, здійснивши поставку товару –ламп металогалогенних OSRAM HQI-BT 400W/D E40 за видатковою накладною № 010901/18 від 01.09.08р. на суму 20 404грн. 69коп., що підтверджується доказами матеріалів справи. Відповідач свої зобов’язання по оплаті отриманого товару не виконав. Претензію позивача про погашення заборгованості за товар, отриманий за видатковою накладною №010901/18 від 01.09.08р., відповідач залишив без відповіді та задоволення. Доказів перерахування позивачу боргу у сумі 20 404грн. 69коп. відповідач суду не надав, тому позовні вимоги ТОВ «Софіт Люкс»в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 20 404грн. 69коп. визнані судом обґрунтованими і задоволені у повному обсязі.

Господарським судом було встановлено, що наданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 830грн. за період з 11.09.08р. по 18.01.10р. є необґрунтованим, оскільки позивачем невірно визначено початок прострочення оплати, тому ці вимоги задоволені в сумі 821грн. 29коп. за період з 16.09.08р. по 18.01.10р.

Господарським судом було також встановлено, що наданий позивачем розрахунок інфляційних в сумі 4 019грн. 72коп. за період з жовтня 2008 року по січень 2010 року не відповідає рекомендаціям відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України № 62–97р від 03.04.1997р., що призвело до зменшення суми інфляції. Але суд першої інстанції враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи відсутність відповідного клопотання позивача задовольнив позовні вимоги в частині стягнення інфляції на суму 4019грн. 72коп., яку і просив позивач у позові стягнути з відповідача.

ВАТ «МК «Азовсталь»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 25.03.10р. по справі №15/32 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заявник в апеляційній скарзі вважає, що відповідачем не направлялась позивачу письмова заявка, яка передбачена п.3.3 договору купівлі-продажу №06-У-121 від 03.07.08р., у зв’язку з чим він вважає, що поставка здійснена достроково, що не передбачено умовами спірного договору.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається також на те, що позивачем в порушення умов п.3.1 договору купівлі-продажу №06-У-121 від 03.07.08р. не було передано разом з товаром пакету документів: сертифікату якості, рахунку на оплату, податкову накладу, накладну на відпуск товару, у зв’язку з чим, як він вважає, у нього не настало зобов’язання по оплаті поставленого товару.

На думку скаржника, судом першої інстанції в порушення ст. 625 Цивільного кодексу України не була дана правова оцінка, і не був встановлений момент виникнення прострочки з боку відповідача, та не був визначений період прострочки виконання грошового зобов’язання.

ТОВ «Софіт Люкс»відзиву на апеляційну скаргу суду не надало, представника у судове засідання 07.06.10р. не направило.

Втім, 02.06.10р. до Донецького апеляційного господарського суду від ТОВ «Софіт Люкс» надійшла заява, в якій позивач вказує на те, що не отримав від ВАТ «МК «Азовсталь»апеляційну скаргу, у зв’язку з чим просить надіслати на їх адресу апеляційну скаргу по справі №15/32.

Судова колегія звертає увагу позивача на те, що до апеляційної скарги додана квитанція №24/6 від 06.05.10р., як доказ направлення копій документів ТОВ «Софіт Люкс».

Крім цього, до обов’язків суду не належить надсилати стороні копію апеляційної скарги, натомість сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, мають право знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії та інше.

Враховуючи, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв’язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ВАТ «МК «Азовсталь»за відсутністю представника позивача.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника заявника апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 03.07.08р. між відповідачем та ТОВ «Софіт Люкс»(код ЄДРПОУ 33632847), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 58, був укладений договір №06–У–121.

Позивач надав до суду письмові пояснення від 09.03.10р., в яких вказує на той факт, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців серії АБ №343916 станом на 02.03.10р. ТОВ «Софіт Люкс»(код ЄДРПОУ 32591365), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 17, корп. 93–а, має філію ТОВ «Софіт Люкс»(код ЄДРПОУ 33632847) у м. Маріуполі. У 2008 р. підприємство було зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 58. Директор Маріупольської філії Безсмертний М.С. на підставі довіреності № 18/1 від 01.02.2007 р. підписав спірний договір, про що безпосередньо вказано в преамбулі договору купівлі–продажу від 03.07.08р.

Статтею 95 Цивільного кодексу України передбачено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у справі №15/32 належний як позивач, так і відповідач.

Так, згідно п.1.1 договору купівлі–продажу №06-У-121 від 03.07.08р. продавець (позивач) зобов’язався передати, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити продукцію (лампи металогалогенні OSRAM HQI-BT 400W/D E40) на умовах даного договору.

Пунктом 4.1 договору купівлі–продажу №06-У-121 від 03.07.08р. передбачено, що оплата продукції здійснюється в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 банківських днів з моменту поставки продукції на склад покупця.

Позивач на виконання умов договору №06–У–121 від 03.07.08р. поставив відповідачу лампи металогалогенні OSRAM HQI-BT 400W/D E40 за видатковою накладною №010901/18 від 01.09.08р. на суму 20404грн. 69коп.

Факт отримання відповідачем вказаного товару за цією видатковою накладною підтверджується підписами уповноважених осіб, які фактично передали та отримали товар, на видатковій накладній в графі «Відпустив»та «Отримав», скріпленими відбитками штампу та печатки, а також довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБЙ №336397/1955 від 01.09.08р., а також податковою накладною №010901/18 від 01.09.08р. на суму 20404грн. 69коп.

Заявник в апеляційній скарзі вважає, що відповідачем не направлялась позивачу письмова заявка, яка передбачена п.3.3 договору купівлі-продажу №06-У-121 від 03.07.08р., у зв’язку з чим він вважає, що поставка здійснена достроково, що не передбачено умовами спірного договору.

Судова колегія вважає даний довід скаржника безпідставним, оскільки відсутність письмової заявки є порушенням умов договору, яке впливає тільки на строки поставки товару. Строк поставки товару не впливає на виконання зобов’язань щодо оплати вже отриманого товару, оскільки істотні умови договору щодо найменування, кількості, ціни за одиницю та загальної вартості товару, порядок та строки оплати сторони погодили під час підписання спірного договору.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається також на те, що позивачем в порушення умов п.3.1 договору купівлі-продажу №06-У-121 від 03.07.08р. не було передано разом з товаром пакету документів: сертифікату якості, рахунку на оплату, податкову накладу, накладну на відпуск товару, у зв’язку з чим, як він вважає, у нього не настало зобов’язання по оплаті поставленого товару.

Згідно ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Статтею 688 Цивільного кодексу України на Покупця покладено обов’язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідачем не надано, як суду першої, так і апеляційній інстанції доказів пред’явлення позивачу претензій стосовно відсутності у нього пакету документів відповідно до умов п.3.2 договору купівлі-продажу №06-У-121 від 03.07.08р. Також, відповідачем не було надано судам обох інстанцій і доказів відмови від отримання товару за видатковою накладною №010901/18 від 01.09.08р., чи доказів прийняття товару у встановленому порядку на відповідальне зберігання у зв’язку з чим, твердження скаржника, відносно відсутності у нього пакету документів є безпідставним.

Крім цього, позивачем була направлена відповідачу претензія без номеру та без дати з вимогою сплатити заборгованість за товар, отриманий за видатковою накладною №10901/18 від 01.09.08р. на суму 20404грн. 69коп.

Факт направлення позивачем та отримання відповідачем вказаної претензії підтверджується повідомленням про вручення 05.02.09р. рекомендованого поштового відправлення представнику відповідача.

Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та у встановлений строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

З огляду на зазначене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлений факт порушення відповідачем свого договірного зобов’язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати вартості отриманого товару та стягнуто з відповідача на користь позивача борг за поставлений товар за договором купівлі-продажу №06-У-121 від 03.07.08р. в сумі 20404грн. 69коп.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином враховуючи те, що відповідачем не було надано як господарському, так і апеляційному суду доказів оплати заборгованості за отриманий товар, судом першої інстанції правомірно у повному обсязі задоволені вимоги щодо стягнення інфляційних витрат в сумі 4019грн. 72коп. за період з жовтня 2008 року по грудень 2009 року та правомірно частково задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення оплати товару з 16.09.08р. по 18.01.10р. в сумі 821грн. 29коп., оскільки позивачем невірно визначено початок прострочення оплати з 11.09.08р.

Враховуючи викладене, довід скаржника відносно не встановлення моменту виникнення прострочки з боку відповідача, та не визначення періоду прострочки виконання грошового зобов’язання, спростовується текстом оскаржуваного рішення.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 25.03.10р. по справі №15/32 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.03.10р. по справі №15/32 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 25.03.10р. по справі №15/32 залишити без змін.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1 у справу

          1 ДАГС

          1 господарському суду