Постанова № 10062333, 31.05.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.05.2010 р.                                                             справа № 25/242

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

за участю представників сторін: від позивача:Коваленко Л.М. представник за довір. № 5/10 від 11.01.2010 р. - Донецька філія ДК компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Донецьк, від відповідача:Удачина Е.А. представник за довір. № 06/3952 від 16.04.2010 р. - ЗАТ "Горлівськтепломережа", м. Горлівка, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ в особі Донецької філії ДК компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від25.03.2010 року по справі№ 25/242 за позовомДочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ в особі Донецької філії ДК компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Донецьк доЗакритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”, м. Горлівка Донецької області простягнення 10 403 775, 76 грн. В С Т А Н О В И В: Рішенням господарського суду Донецької області від 25.03.2010 р. у задоволенні вимог про стягнення заборгованості в сумі 7 922 404, 66 грн. та відповідних фінансових санкцій відмовлено. В решті частині провадження у справі припинено.           В апеляційній скарзі Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтагаз України»ставиться питання про скасування судового рішення як незаконного. На думку заявника, суд першої інстанції неправильно застосував законодавство, яке регулює безготівкові розрахунки в Україні, і дійшов до необґрунтованого висновку про можливість внесення змін у розрахунковий документ після фактичного здійснення платежу.           Закрите акціонерне товариство «Горлівськтепломережа»проти доводів скарги заперечує, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.           Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.           Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтагаз України» звернулась до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа»про стягнення 8 217 520, 55 грн. заборгованості за спожитий природний газ, 902 698, 19 грн. пені, 993 218, 45 грн. індексу інфляції, а також 3% річних у сумі 303 535, 62 грн. У поясненні по справі від 23.03.10 позивач уточнив суму боргу –7 922 402, 66 грн., залишивши решту позовних вимог без змін.           Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 10-141(08) ТН від 06.11.2008 р. в частині своєчасної оплати за спожитий природний газ. Як вказано в позові, позивач поставив відповідачу природний газ в об’ємі 35 182, 928 тис.м.куб. на загальну суму 30 706 969, 96 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу. Відповідач свої зобов’язання виконав частково, сплативши за отриманий газ 22 489 449, 41 грн. Таким чином, за даними позивача заборгованість відповідача станом на день звернення до суду становить 8 217 520, 55 грн., а станом на день прийняття рішення згідно до уточнень позивача –7 992 402, 66 грн. Вимоги про стягнення пені обґрунтовані положенням части 6 ст. 231 Господарського кодексу України, частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з наступного. Листом від 17.12.2009 р. відповідач звернувся до позивача з проханням змінити в платіжних дорученнях по оплаті за спожитий природний газ за опалювальний сезон 2008-2009 р.р., призначення платежу: оплату за договором № 10-141(08)Б в сумі 7 922 402, 66 грн. вважати оплатою за договором № 10-141(08) ТН (договір, що розглядається у даній справі). Лист направлений на адресу позивача та банківських установ, які у свою чергу, підтвердили зміну призначення платежу у згаданих платіжних дорученнях. Вказані дії відповідача суд визнав правомірними і з урахуванням проведеного відповідачем корегування у розрахункових документах визнав борг за спожитий природний газ в сумі 7 922 402, 66 грн. (скоригована сума) погашеним. Тому в цій частині в позові суд відмовив. За вимогами про стягнення 244 118, 39 грн. провадження припинено на підставі пункту 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з погашенням боргу відповідачем в ході судового розгляду. У стягненні фінансових санкцій відмовлено з посиланням на недоведеність позивачем правильності розрахунку санкцій. Крім того, позивач, на думку суду, повинен був врахувати проведене відповідачем коригування в платіжних дорученнях на оплату природного газу. Апеляційна інстанція вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає законодавству з таких підстав.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції дав неправильну правову оцінку діям відповідача, пов’язаним зі зміною призначення платежу у платіжних дорученнях на оплату природного газу.

Як вбачається із матеріалів справи. платежі за газ. спожитий за договором № 10-141(08)Б в сумі 7 922 402, 66 грн. здійснені відповідачем і проведені банком у квітні, травні, серпні, вересні і жовтні 2009 р. (арк. справи 47-128 т.2). Вимога про корегування призначення платежу з оплати по договору № 10-141(08)Б на оплату по договору № 10-141(08) ТН заявлена відповідачем 17.12.2009 р., тобто після зарахування коштів ра рахунок одержувача –позивача у справі.

Між тим, за змістом пункту 1.3 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні»з дати, зазначеної платником у розрахунковому документі, кошти, переказані таким платником, переходять у власність отримувача. Таким чином, станом на день подання відповідачем заяви про зміну призначення платежів кошти у сумі 7 922 402, 66 грн. перейшли у власність позивача, який своєї згоди на таке корегування не давав. Зміна призначення платежів здійснена відповідачем в односторонньому порядку, що на думку апеляційної інстанції є порушенням права власності позивача. В силу частини 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник розпоряджається своїм майном на власний розгляд. Скоригувавши призначення платежів відповідач фактично розпорядився коштами позивача без його згоди, що вважати законним не можливо.

Доводи, які суд першої інстанції навів на обґрунтування своїх висновків, є юридично неспроможними.

Так, у судовому рішенні відсутнє посилання на конкретну правову норму, яка дозволяє змінювати призначення платежу після завершення переказу коштів без одержувача коштів.

Дійсно, згідно до пункту 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22, реквізит «призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником. Але, це положення інструкції не має ніякого відношення до суті спору, що розглядається, оскільки не дає платнику права змінювати реквізит призначення платежу після зарахування коштів на рахунок одержувача. Інструкція взагалі не допускає такої можливості і надає платнику лише право до списання коштів відкликати платіжне доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами обслуговуючого банку (пункт 2.9 Інструкції).

Виходячи з викладеного, зміна призначення платежу у спірних платіжних дорученнях відповідачем здійснена незаконно. Тому, сума 7 922 402, 66 грн. не може бути зарахована в погашення заборгованості відповідач за природний газ, поставлений за договором № 10-141(08) ТН. Заборгованість відповідача на вказану суму документально підтверджена, належних доказів її погашення відповідача в ході судового розгляду не надав.

Таким чином, обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 7 922 402, 66 грн. матеріалами справи доведена.

Апеляційна інстанція не може погодитись з припиненням провадження за вимогами про стягнення 244 117, 39 грн. У поясненнях по справі позивач уточнив суму боргу станом на 25.03.2010 р. –7 922 402, 66 грн., тобто фактично відмовився від решти вимог за основним боргом (арк. справи 47 т.4). Враховуючи наведене, окремого процесуального рішення по сумі боргу 244117,39 грн. не вимагалось.

У вимогах про стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних суд відмовив, пославшись на недоведеність позивачем правильності та правомірності відповідних розрахунків. Наведені доводи є непереконливими, оскільки суд не вказав конкретні обставини, які підлягали доведенню та не встановив помилок в розрахунках позивача. Не спростовані ці розрахунки і відповідачем. Посилання суду на проведене відповідачем корегування платежів безпідставні з огляду на протизаконність такого корегування. Нарахування пені, індексу інфляції та 3% річних позивачем здійснено з додержанням вимог частини 6 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Що ж стосується клопотання відповідача про зменшення пені, то воно не підлягає задоволенню.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на відсутність своєї вини у виникненні заборгованості. Між тим, ця обставина, у разі її доведення, могла б слугувати підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язання, а не для зменшення розміру неустойки. Крім того, в силу частини 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов’язання.

На підставі викладеного апеляційна інстанція вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на законодавстві, підтверджені належними доказами, тому у суда першої інстанції не було підстав відмовляти в їх задоволенні.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню.

Керуючись ст. ст.43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.03.2010 р. у справі №25/242 –скасувати.

Прийняти нове рішення яким позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа»(84601, Донецька область, м.Горлівка, вул. Ак.Павлова, б.13. код ЄДРПОУ 03337007) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтагаз України»в особі Донецької філії дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтагаз України»(реквізити юридичної особи: 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827; реквізити філії: 83017, м.Донецьк, бул.Шевченко, 25, код ЄДРПОУ 25987823) 7 922 402, 66 грн. заборгованості за спожитий природний газ, 940 597, 83 грн. пені, 993 218, 45 грн. індексу інфляції та 3% річних за несвоєчасні розрахунки у сумі 303 439, 43 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа»(84601, Донецька область, м.Горлівка, вул..Ак.Павлова, б.13. код ЄДРПОУ 03337007, МФО 334594, р/р 26005414020000 у АКБ «Ікар Банк»м.Донецьк) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтагаз України»в особі Донецької філії дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтагаз України»(реквізити юридичної особи: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827; реквізити філії: 83017, м.Донецьк, бул. Шевченко, 25, код ЄДРПОУ 25987823, МФО 335106, р/р 260013011457 в ДОУ ВАТ «Ощадбанк» України , м.Донецьк) 25 500, 00 грн. - витрати по сплаті державного мита за позовною заявою, 12 250, 00 грн. –державного мита за подачу апеляційної скарги, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу наказу доручити господарському суду Донецької області.

Головуючий          

Судді:          

                                                   Надруковано: 4 прим.

           1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС