Постанова № 10061821, 25.05.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.05.2010 р.                                                             справа №35/24пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Алєєвої І.В.

суддів:Величко Н.Л. , Москальової І.В.

за участю представників сторін: від позивача:Рищенко Д.О. -за дов. від 08.02.2010р. №26, Вебер В.А. - генеральний директор,

від відповідача:Ткаченко С.В. - директор,

Чекменьов Г.А. - за дов. від 26.02.2010р. б/н, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:Приватного підприємства “Гран-Маст” м.Донецьк на рішення господарського суду: Донецької області

від:01.03.2010 року

по справі:

за позовом:№35/24пд (Мальцев М.Ю)

Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдомнаремонт” м.Єнакієве Донецької області

до:Приватного підприємства “Гран-Маст” м.Донецьк

про:визнання договору субпідряду № 355 від 22.05.2009 р. недійсним та про стягнення 480000грн. В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрдомнаремонт” м.Єнакієве Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства “Гран-Маст” м.Донецьк про визнання недійсним договору субпідряду № 355 від 22.05.2009р. та про стягнення 480 000грн.

Рішенням від 01.03.2010р. по справі №35/24пд господарський суд Донецької області (суддя: Мальцев М.Ю.) позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ч.2 ст.2 Закону України “Про ліцензування окремих видів господарської діяльності” №1775 від 01.03.2000р. (зі змінами та доповненнями), ст.1, ч.1 ст.17 Закону України “Про архітектурну діяльність” №687 від 20.05.1999р. (зі змінами та доповненнями); п.1.2, п.1.4 Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури” від 27.01.2009 р. №47, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2009р. за №226/16242, ч.3 ст.91, ч.3 ст.215, ч.1 ст.216, ч.1 ст.227 ЦК України; тим, що вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Господарський суд першої інстанції при прийнятті рішення також виходив з того, що відповідачем не надано до матеріалів справи ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури; що позивач на виконання взятих на себе зобов’язань, на підставі вимог п.12.1 договору, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму попередньої плати у розмірі 480 000грн., що підтверджується платіжним дорученням №3813 від 09.07.2009р.; тим, що документально не підтверджено, що сторонами був прийнятий та підписний акт виконаних робіт та довідка про вартість їх виконання на суму 480 000грн.

Відповідач, Приватне підприємство “Гран-Маст” м.Донецьк, з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.2010р. по справі №35/24пд не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що не надавши відповідачу висловити свої заперечення та надати необхідні докази, господарський суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не забезпечивши всебічний, повний і об’єктивний розгляд справи; на те, що норма ст.227 ЦК України не передбачає обов’язкового визнання правочину недійсним; на те, що укладення договорів про спільну діяльність не вимагає наявності у відповідача ліцензії; на те, що фактично роботи виконувались підприємствами, що мають відповідні ліцензії; на те, що за спірним договором позивач фактично отримав виконані роботи з перебудови залізничного шляху, в зв’язку з чим визнання договору недійсним тягне за собою обов’язок позивача відшкодувати вартість отриманих робіт; на те, що позивач ухиляється від підписання актів приймання-передачі робіт, незважаючи на те, що передбачені спірним договором роботи фактично виконані; на те, що місцевим господарським судом не в повному обсязі з’ясовані фактичні обставини щодо спірних правовідносин.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрдомнаремонт” м.Єнакієве Донецької області, у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що відповідачем не надано доказів, які підтверджували б факт виконання відповідачем робіт за договором субпідряду від 22.05.2009р. №355; на те, що обов’язок щодо наявності ліцензії врегульовано ч.2 ст.2 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000р.. №1775-ІІІ (зі змінами та доповненнями); на те, що Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 р. №47 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2009р. за №226/16242 визначено роботи, які підлягають ліцензуванню; на те, що наявність у відповідача ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, є обов’язковою; на те, що на момент розгляду даної справи замовником –ВАТ “Єнакієвський металургійний завод” була прийнята у ТОВ “Укрдомнаремонт” м.Єнакієве Донецької області чергова частина робіт за локальним кошторисом Д 23466-2-ГПЗ.3.СМ1, яка виконана ТОВ “Трансстрой” замість ПП “Гран-Маст”, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №422 за березень 2010р.

Від відповідача до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання від 19.04.2010р. №3-т про призначення по даній справі судової будівельної експертизи, на розгляд якої поставити наступні питання:

1)          Чи відносяться роботи, передбачені договором субпідряду від 22.05.2009р. №355 до переліку будівельних робіт, виконання яких потребує ліцензування відповідно до Закону України “Про архітектурні діяльність”?

2)          Чи виконані та в якому обсязі роботи, передбачені договором від 22.05.2009р. №355, на об’єкті ВАТ “Єнакієвський металургійний завод”?

За результатами розгляду судова колегія відхилила вищезазначене клопотання з огляду на предмет спору про визнання недійсним договору субпідряду та з урахуванням того, що клопотання про призначення судової будівельної експертизи не було заявлено відповідачем при розгляді справи в господарському суді першої інстанції.

В порядку ст.101 ГПК України до матеріалів справи долучена витребувана апеляційною інстанцією та надана сторонами кошторисна документація щодо спірних правовідносин, у тому числі договір субпідряду №130 від 19.05.2008р. з додатками, угода про співробітництво та спільну діяльність від 06.05.2009р. між ПП “Гран-Маст” та ЗАТ “Макіївська шляхова машинна станція”.

Згідно ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Судове засідання апеляційної інстанції переносилось та в судових засіданнях оголошувались перерви в порядку ст.77, ст.99, ст.101 ГПК України.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

За матеріалами справи, 22.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрдомнаремонт” (“Генпідрядник”) та Приватним підприємством “Гран-Маст” (“Субпідрядник”) укладено договір субпідряду №355, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрдомнаремонт” (“Генпідрядник”) доручає, а Приватне підприємство “Гран-Маст” (“Субпідрядник”) зобов’язується своїми силами, на власний ризик і в строк, визначений сторонами договору, виконати відповідно з проектно-кошторисною документацією роботи з перебудови залізничної колії в районі кисневого цеху ВАТ “Єнакієвський металургійний завод”, а також роботи щодо устрою додаткової залізничної колії в районі бункерів прибирання.

Обсяг робіт, що підлягають виконанню визначається на підставі Локального кошторису № Д253466-2-ГП.3.3.СМ1 та Локального кошторису № Д253466-4-ПЖ.СМ1 (Додаток № 1, 2), що є невід’ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Субпідрядник підтверджує, що відповідно до чинного законодавства України має право на здійснення даного виду робіт 9п.1.5 договору).

Пунктом 12.1 договору передбачено, що в строк до 10.06.2009р. Генпідрядник на підставі рахунку Субпідрядника здійснює попередню оплату в розмірі 30% загальної вартості робіт, що складає 480 000грн.

На виконання п.12.1 договору субпідряду від 22.05.2009р. №335 Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрдомнаремонт” (“Генпідрядник”) перераховано на розрахунковий рахунок Приватного підприємства “Гран-Маст” (“Субпідрядник”) суму попередньої плати у розмірі 480 000грн., що підтверджується платіжним дорученням №3813 від 09.07.2009р.

Згідно п.10.4.14 договору Субпідрядник зобов’язаний забезпечити наявність всіх необхідних для виконання робіт за даним договором ліцензій і дозволів. При цьому в цьому розділі договору не визначено, в який термін ліцензії та дозволи повинні надавались іншій стороні за договором.

Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано до матеріалів справи ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури.

Відповідно до умов п.17.1 договору субпідряду №355 від 22.05.2009р. цей договір набуває сили з дати підписання і діє до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором.

Доказів розірвання в установленому порядку договору субпідряду №355 від 22.05.2009р. як місцевому господарському суду, так і апеляційній інстанції не надавалось.

Доводи позивача стосовно правомірності виконання робіт, що є предметом чинного договору субпідряду №355 від 22.05.2009р. (в період його дії) іншою юридичною особою –як субпідрядником ТОВ “Трансстрой” за договором підряду №130 від 19.05.2008р. між ТОВ “Укрдомнаремонт” та ТОВ “Трансстрой” є безпідставними, оскільки ці договори мають різний неідентичний предмет.

Крім того, договір субпідряду №355 від 22.05.2009р.в установленому порядку не розірваний і діє до повного виконання сторонами зобов’язань за договором.

Ліцензування в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.2000 р. № 1775-III (зі змінами та доповненнями), інших законів та підзаконних нормативно-правових актів. Дія зазначеного Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання.

Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000р.. №1775-ІІІ (зі змінами та доповненнями) визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України “Про ліцензування окремих видів господарської діяльності” від 01.06.2000р.. №1775-ІІІ (зі змінами та доповненнями) ліцензування будівництва здійснюється відповідно до законів, що регулюють відносини у даній сфері.

Спеціальним законом щодо ліцензування господарської діяльності у сфері будівництва є Закон України «Про архітектурну діяльність»від 20.05.1999 р. №687-XIV (зі змінами та доповненнями).

За приписами ч.1 ст.17 Закону України “Про архітектурну діяльність” №687 від 20.05.1999р. (зі змінами та доповненнями) господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Згідно з ст. 1 ГПК України до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності з ч. 7 ст. 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000р.. №1775-ІІІ (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та інші органи виконавчої влади в межах їх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Позивач до таких органів не відноситься.

За таких обставин, право на звернення до суду у разі недотримання вимог законодавства щодо обов'язковості отримання ліцензії для здійснення певного виду господарської діяльності належить саме вищезазначеним органам, а не позивачу.

Відповідно до правових позицій Вищого господарського суду України та Верховного Суду України.(п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України) від 15.01.2010р. №01-08/12) право на звернення до суду у разі недотримання вимог законодавства щодо обов’язковості отримання ліцензії для здійснення певного виду господарської діяльності належить спеціально уповноваженим органам з питань ліцензування та іншим органам виконавчої влади.

При цьому судовою колегією враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 17.11.2009р. №2/179пд.

З огляду на вищезазначене, рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2010р. по справі №35/24пд підлягає скасуванню по п.4 ч.1 ст.104 ГПК України з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору субпідряду №355 від 22.05.2009р. та про стягнення 480 000грн. Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.49 ГПК України.

Результати апеляційного провадження у справі №35/24пд оголошені в судовому засіданні.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.1, ст.49, ст.ст.50-51, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ч.1 п.4 ст.104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 01.03.2010р. по справі №35/24пд –скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдомнаремонт” м.Єнакієве Донецької області про визнання недійсним договору субпідряду №355 від 22.05.2009р. та про стягнення попередньої оплати в сумі 480 000грн.

Судові витрати Приватного підприємства “Гран-Маст” м.Донецьк зі сплати державного мита при поданні апеляційної скарги в розмірі 2 400грн. віднести на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдомнаремонт” (86429, Донецька область, м.Єнакієве, вул.Сталеварів, 31, п/р 26001260092000 в ЗАТ “Донгорбанк”, ЄДРПОУ 35443160, МФО 334970) на користь Приватного підприємства “Гран-Маст” (83048, м.Донецьк, вул.Артема, буд 132, кв.14, п/р 26004060145309 в Донецькому РУ “ПриватБанк”, ЄДРПОУ 34876784, МФО 335496) 2 400грн. –витрат зі сплати державного мита при поданні апеляційної скарги.

Господарському суду Донецької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.

Головуючий:           І.В. Алєєва

Судді:          Н.Л. Величко

          І.В. Москальова