Ухвала суду № 100615566, 18.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 травня 2021 р. Справа № 160/7622/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17а), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі – АТ КБ «ПРИВАТБАНК», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про звільнення з податкової застави, зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.03.2016 (номер запису про обтяження: 13750692), та виключення з акту опису майна у податкову заставу №8948/10/04-63-23-28, складеного 16.03.2016 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС, належне позивачу майно: домоволодіння загальною площею 68,7 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначене нерухоме майно включено до акта опису майна від 16.03.2015 як майно ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , третя особа), що має податкову заборгованість, тоді як на підставі договору іпотеки право власності на майно зареєстровано за позивачем.

Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що такий позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Згідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України за загальним правилом юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах (у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень) щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів, індивідуальних актів, дій чи бездіяльності), крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншому, ніж адміністративного судочинства, і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Слід зазначити, що рішення у справі може вплинути на майнові права цивільної особи – ОСОБА_1 (третя особа).

Цивільний кодекс України регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є:

- фізичні особи та юридичні особи;

- держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

За таких обставин предметом судового розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення податкового органу як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки усунення перешкод у реєстрації права власності позивача на спірне приміщення та засвідчення державою вже набутого особою права власності, що вказує на приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

За приписами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 ЦК України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом частини першої статті 12 ГПК України у зазначеній редакції господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають з публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

За змістом частин першої, другої статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

З огляду на зміст позовних вимог, та враховуючи суб`єктний склад учасників справи, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим, а в силу наведених приписів частини першої статті 12 ГПК України має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи наведене, спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Вказана позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 01.07.2020 справа № 804/15129/15.

До позовної заяви додано платіжне доручення №IHB99B3KY3 від 09.04.2021 про сплату судового збору у розмірі 2270грн. 00коп.

Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами ст.7 Закону України «Про судовий збір», визначено підстави повернення судового збору.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно з ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За вищевикладених обставин, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачену суму судового збору.

На підставі вищезазначеного, керуючись п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.2, 4, 19, 143, 170, 241, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , про зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.5 та ч.6 ст.170 КАС України:

- повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається;

- розгляд та вирішення даної справи віднесено до суду господарської юрисдикції.

Повернути Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2270грн. 00коп, сплачений згідно платіжного доручення IHB99B3KY3 від 09.04.2021.

Копію ухвали та оригінал позовної заяви з додатками надіслати:

- позивачу за адресою для листування: 49027, м.Дніпро, а/с 1800.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст.295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова