Рішення № 100615565, 12.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Справа № 804/4686/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кадникової Г. В.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

за участю: представника позивача Тиховліса В.Р.

представника відповідача Єгорова А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Коммодіті” до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Трейд Коммодіті” (далі – ТОВ “Трейд Коммодіті”, позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2018 №0002244614 та №0002224614, які видано Офісом великих платників податків ДФС (далі – Офіс ВПП ДФС, відповідач).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно дійшов висновків викладених в акті №23/28-10-46-14/30536344 від 27.02.2018. Позивач вважає, що висновки вказаного акту не ґрунтуються на повному, об`єктивному, неупередженому дослідженні що є порушенням діючого законодавства України та відповідно податкові повідомлення-рішення Офісу ВПП ДФС №0002244614 та №0002224614 від 21.03.2018 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскільки: у взаємовідносинах між ТОВ «Трейд Коммодіті» та ТОВ «Дніпробудтранс», ТОВ «Хімстандарт», ТОВ «Оленерго» є підстави, за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства.

Ухвалою суду від 06.08.2018 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.10.2018 провадження в адміністративній справі зупинено до вирішення адміністративної справи №0440/7191/18.

Ухвалою суду від 08.11.2018 провадження в адміністративній справі поновлено.

Ухвалою суду від 08.11.2018 провадження в адміністративній справі зупинено до набрання законної сили рішенням по справі №160/7523/18.

Ухвалою суду від 13.07.2020 провадження в адміністративній справі поновлено.

Ухвалою суду від 11.08.2020 замінено відповідача по справі – Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на його правонаступника – Офіс великих платників податків Державної податкової служби (далі – Офіс ВПП ДПС, відповідач).

Ухвалою суду від 11.08.2020 продовжено на тридцять днів підготовче провадження по справі.

Представником відповідача подано письмовий відзив на позов, за змістом якого у задоволенні позову просить відмовити повністю, посилаючись на те, що висновки за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2015 та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Оленерго» за травень 2015, ТОВ «Дніпробудтранс» за червень 2015, ТОВ «Хімстандарт» за червень 2015, результатами якої складено акт від 27.02.2018 №23/28-10-46-14-30536344, відповідають чинному законодавству, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення законні та обґрунтовані.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Трейд Коммодіті» зареєстроване 27.09.1999 Дніпродзержинским міським управлінням юстиції, є платником податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, акцизного податку, у період, за який проводилась перевірка відповідачем.

У період з 09.02.2018 по 26.02.2018 відповідачем на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1.4 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (далі – ПК України), згідно з наказом від 02.02.2018 №143, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2015 та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Оленерго», за травень 2015, ТОВ «Дніпробудтранс» за червень 2015, ТОВ «Хімстандарт» за червень 2015.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 27.02.2018 №23/28-10-46-14-30536344 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлені наступні порушення:

1) п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.5 п.198.6 ст.198, п.201.7 ст.201 ПК України (що діяли на момент здійснення господарських операцій), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 2'062'664грн.63коп.,

у т.ч. по періодах:

- травень 2015 на зальну суму ПДВ 229'290грн.00коп.

- червень 2015 на закльну суму ПДВ 1'1833'374грн.63коп.

2) п.5, 7, 21 П(С)БО 15 з урахуванням положень пп.14.1.13, 14.1.2020 п.14.1 ст.14 ПК України, п.6 П(с)БО, ст.1, 9 Закону 996, п.1.2 ст.1, п.2.1., п.2.4 ст.2 Положення 88, п.44.2 ст.44, п.44.1 ст.44, п.п134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (із змінами і доповненнями, в редакції що діяла з 01.01.15), що призвело до заниження податок на прибуток за 2015 на суму 2'277'677грн.00коп.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.03.2018 №0002244614 та №0002224614.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду, з вимогами їх визнання протиправними та скасування.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 21.03.2018 №0002244614 та №0002224614.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПУ України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В ході проведення перевірки відповідачем складено Акт перевірки, який обґрунтований наступним.

Відповідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 44.2 ст.44 ПК України, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарі (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській операції.

Проведеною перевіркою документально не підтверджено факт отримання товарів від постачальників, зазначених в акті перевірки.

Також, позивачем, у видаткових накладних, оформлених на здійснення операцій з поставки нафтопродуктів, не зазначено дату та номер довіреності на отримання нафтопродуктів, прізвище, ініціали та посада особи, яка отримала товар, що в свою чергу унеможливлює ідентифікувати особу, яка отримала товар та унеможливлює встановити факт передачі нафтопродуктів.

В товарно-транспортній накладній не зазначено номер подороджнього листа, номер резервуара, густину температуру нафтопродукту, час виїзду автоцистерни з підприємства, посаду, ПІБ особи, що одержувала товар.

Крім того, по контрагенту ТОВ «Оленерго» у товарно-транспортній накладній зазначено місцезнаходження пункту навантаження та пункту розвантаження вказано м.Кам`янське, тоді як на той момент місто мало назву Дніпродзержинськ. Вказаний факт свідчить про те, що первинні документи складались не за період взаємовідносин.

Таким чином, ТТН, надані позивачем на перевірку не містять обов`язкових реквізитів та не відповідають статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також, відповідно до ч.1 ст.268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно ч.4 ст.268 Господарського кодексу України, постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

В ході перевірки позивачем не надано паспорти якості нафтопродуктів, що унеможливлює встановити походження товару.

Таким чином, перевіркою, яку здійснював відповідач, встановлені наступні порушення:

1) п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.5 п.198.6 ст.198, п.201.7 ст.201 ПК України (що діяли на момент здійснення господарських операцій), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 2'062'664грн.63коп.,

у т.ч. по періодах:

- травень 2015 на зальну суму ПДВ 229'290грн.00коп.

- червень 2015 на загальну суму ПДВ 1'1833'374грн.63коп.

2) п.5, 7, 21 П(С)БО 15 з урахуванням положень пп.14.1.13, 14.1.2020 п.14.1 ст.14 ПК України, п.6 П(с)БО, ст.1, 9 Закону 996, п.1.2 ст.1, п.2.1., п.2.4 ст.2 Положення 88, п.44.2 ст.44, п.44.1 ст.44, п.п134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (із змінами і доповненнями, в редакції що діяла з 01.01.15), що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 на суму 2'277'677грн.00коп.

На підставі вказаної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.03.2018 №0002244614 та №0002224614.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано належних доказів, які б спростовували висновки акта перевірки та доводи відповідача.

Згідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідач у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України), з урахуванням наведених положень КАС України позивачем не доведено протиправність винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що заявлені позивачем вимоги не є обґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейд Коммодіті” до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 жовтня 2020 року.

Суддя Г. В.Кадникова