Рішення № 100610362, 26.10.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2021 року м.Херсон Справа № 923/883/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" м.Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570

до Відповідача: Малого приватного підприємства "АГРАРНИК" с.Малокаховка, Каховського р-ну, Херсонської області, код ЄДРПОУ 21299227

про зобов`язання вчинити дії

Без участі представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.06.2021р. Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Малого приватного підприємства "АГРАРНИК" про зобов`язання відповідача в особі голови комісії з припинення або ліквідатор визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу заборгованість, яка утворилась станом на 31.03.2021р. 38597,21 грн., перед АТ КБ «Приватбанк», стягнути з Відповідача понесені Позивачем судові витрати. До позову додано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 2270,00грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021р. даний позов передано на розгляд судді Пінтеліній Т.Г.

Ухвалою від 01.07.2021р. позовну заяву ВТ КБ «Приватбанк» залишено без руху, встановлено позивачу строк для виправлення недоліків.

29.07.2021р. на виконання ухвали позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків, з доказами направлення відповідачу.

Ухвалою від 02.08.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; зобов`язано Відповідача, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): - відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин та заперечення; - заяви та клопотання (у разі їх наявності); - копії статутних та реєстраційних документів. Роз`яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Зобов`язано Позивача, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`яти днів з дня отримання відзиву (якщо такий буде поданий) надати суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): - відповідь на відзив; - заяви та клопотання (у разі їх наявності). Копію ухвали надіслано сторонам по справі.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 02.08.2021р. направлена Відповідачу у справі повернулась на адресу суду без вручення, з відміткою пошти «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 02.08.2021р. направлена на адресу голови комісії з припинення Малого приватного підприємства «АГРАРНИК» у справі повернулась на адресу суду без вручення, з відміткою пошти «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Позивач отримав копію ухвали про відкриття провадження – 13.08.2021р.

Судом встановлено, що копії ухвал про відкриття провадження направлялись сторонам за адресами вказаними в позові, та які співпадають з адресами зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з п. 99-2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка”, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис.

У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, враховуючи п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України, сторони вважаються належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відзиву від відповідача на адресу суду не надходило.

Будь-яких заяв та клопотань від сторін у справі на адресу суду не надходило.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

При ухваленні рішення у даній справі суд враховує наступне. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст.9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч.2 ст.3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008 № 01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, враховуючи принцип незмінності складу суду, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд розглянув дану справу строком понад шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та Малим приватним підприємством "АГРАРНИК" 02.02.2005р. укладено договір №НЕ7Н2R/1 та від 15.06.2006р. договір №НЕ7Н2R/3 про надання експрес-овердрафтного кредита до Договору банківського рахунка - Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок від 19.08.2004р.за №НЕ7Н2R (а.с.45-47, 48-49).

У відповідності до п.1.3. умов договору №НЕ7Н2R/1 від 02.02.2005р., було встановлено кредитний ліміт на рахунки у розмірі до 10 000грн.

При укладені Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з операцій за рахунком.

За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 1072 ЦК України та частиною 22.9. статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Таким чином, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору банківського рахунку від 01.04.2008 року.

Отже, таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатність грошових коштів на його рахунку. Ліміт овердрафтового рахунку кредитування Клієнта (далі - «Кредит») сума коштів, у межах котрої Банк зобов`язується здійснювати оплату платежів довірених осіб Клієнта, проведених з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку.

Пунктом 2.2. Договору №НЕ7Н2R/1 від 02.02.2005р. передбачені обов`язки клієнта, зокрема такі як: використання кредиту на цілі, вказані в п.1.1. даного договору; сплата процентів за весь час фактичного користування кредитом; проводити погашення кредиту, отриманого в межах встановленого кредитного ліміту; проводити повне погашення кредиту не пізніше строку, передбаченого 1.4. даного Договору та інші.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі.

Станом на 31.03.2021 року Відповідач вимоги Договору не виконує, що підтверджується нижчевикладеним та має заборгованість в розмірі 38597,21 грн., яка складається із:

заборгованості за кредитом за договором №НЕ7Н2R/3 від 15.06.2006р. складає 1699,74грн.

за договором №НЕ7Н2R/1 від 02.02.2005р. — 36897,47грн.

Відповідно до умов укладених договорів передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку Клієнта після закриття банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка), та передбачено порядок розрахунку відсотків.

У випадку непогашення кредиту після закінчення 30-днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-дня встановлюється подвоєна процентна ставка річних інтервалу “16-30 днів” від суми залишку непогашеної заборгованості, визначена п. 3.2 цього Додатку до Договору. У випадку повного погашення кредиту — виникнення на картковому рахунку нульового дебетового сальдо на момент закриття операційного дня, починаючи з наступного дня, Клієнту надається кредит зі сплатою відсотків за цей день за процентною ставкою інтервалу “1-3 дні”, і з цього дня починається відлік наступного періоду безперервного користування кредитом.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Розділом 5 передбачена відповідальність сторін, зокрема передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Договору, термінів повернення кредиту та інших витрат, винагороди - Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі відсотку від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно умов Договору Відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту, але свої обов`язки не виконав, в зв`язку з чим АТ КБ “ПРИВАТБАНК” змушене звернутися до суду за захистом порушеного права.

Статтями 526, 527, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належними чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що є порушенням зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідачем не було повідомлено кредитора АТ КБ “ПРИВАТБАНК” про порядок і строки заявлення вимог, а відомості про те, що боржник перебуває в стані припинення підприємницької діяльності були отримані самостійно банком з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Так, ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора, як закріплено в ч.6 ст.105 ЦК України.

З огляду на ч. 6 ст.105 ЦК України передбачено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч.8 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, Позивачу стало відомо, що Відповідач Мале приватне підприємство «АГРАРНИК» (код ЄДРПОУ 21299227) перебуває в стані припинення, а тому Кредитор АТ КБ “ПРИВАТБАНК” заявляє до боржника кредиторські вимоги з погашення заборгованості на загальну суму 38597,21грн.

14.05.2021 року Позивачем направлено на адресу Відповідача Заяву з кредиторськими вимогами про оплату заборгованості в розмірі 38597,21 грн., яка утворилась станом на 31.03.2021р., разом з розрахунком заборгованості, докази направлення наявні в матеріалах справи (а.с.62-63, 64,65).

Зазначена заява з кредиторськими вимогами не була отримана Відповідачем, а повернута за зворотною адресою, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошта (а.с.65).

Зазначена обставина свідчить про протиправне ухилення комісії з припинення Відповідача від виконання обов`язків, передбачених статтями 105, 107 ЦК України щодо визнання реально існуючої заборгованості перед Банком та включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується.

Статтею 112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Із наявних в матеріалах справи документів суд дійшов висновку, що позивач для відповідача є кредитором з грошовими вимогами на загальну суму 38597,21грн.

Крім того, з приписів ст. 112 ЦК України випливає, що кредиторські вимоги можуть бути заявлені і після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення. Суд зазначає, що з огляду на положення ст. 112 ЦК України, несвоєчасне заявлення кредитором грошових вимог у процедурі ліквідації боржника не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Враховуючи, що Відповідач не надав Позивачу відповіді на його кредиторську вимогу, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином суд дійшов висновку, що має місце ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача.

За змістом статей 111, 112 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія діє не від власного імені, а від імені юридичної особи як її орган, а тому в ч.3 ст.112 Цивільного кодексу України йдеться про звернення до суду з позовом саме до юридичної особи і такі спори підвідомчі господарським судам.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання грошових вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в сумі 38597,21грн. та зобов`язання Малого приватного підприємства «АГРАРНИК» в особі голови комісії з припинення включити вимоги АТ КБ «Приватбанк» в сумі 38597,21грн. до проміжного ліквідаційного балансу є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати МАЛЕ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АГРАРНИК" (код ЄДРПОУ 21299227, 74823, Херсонська обл., Каховський р-н, с.Малокаховка, вул. Фрунзе, буд. 47) в особі голови комісії з припинення визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ПРИВАТБАНК” (ЄДРПОУ 14360570, 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д) в сумі 38597,21грн. (тридцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто сім гривень 21 коп.), що утворились станом на 31.03.2021 року.

3. Стягнути з МАЛОГО ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "АГРАРНИК" (код ЄДРПОУ 21299227, 74823, Херсонська обл., Каховський р-н, с.Малокаховка, вул. Фрунзе, буд. 47) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ПРИВАТБАНК” (ЄДРПОУ 14360570, 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.10.2021

Суддя Т.Г. Пінтеліна