Рішення № 10060831, 16.06.2010, Господарський суд Чернігівської області

16.06.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

10 червня 2010 р.                                                                       Справа № 14/40

За позовом:          Відкритого акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації

                    "Чернігівгаз", вул. Любецька 68, м.Чернігів,14021

До відповідача: Державного підприємства "Ковальовський спиртовий завод",

вул. Леніна, 92, с.Тупичів, Городнянський район, 15150

Предмет спору: про стягнення 395501грн.81коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: 02.06.10р. - Подалюка Т.О. юрисконсульт довіреність №18/2314 від 24.12.08р., Савченко С.В. заступник директора довіреність №18/2108 від 24.12.09р.; 10.06.2010р. - Подалюка Т.О. юрисконсульт довіреність №18/2314 від 24.12.08р.

Від відповідача: 02.06.10р. та 10.06.10р. - Чернов Д.М. представник довіреність від 21.05.10р., Мостович О.А. заст.директора довіреність від 21.05.10р., Савченко Ю.М. заст.директора представництва концерну „Укрспирт” довіреність від 01.06.10р.

          Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні 26.05.2010р., 02.06.2010р. перерви на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем подано позов про стягнення з відповідача боргу в сумі 395 501,81грн. за транспортування природного газу за договором на транспортування природного газу №108-1005 від 31.12.07р.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що лічильник газу G-250ЛГ-К-100-1/20-1, 6-1-Ex заводський номер 8846 у споживача ДП «Ковальовський спиртовий завод»було встановлено 10.12.2007р., що 28.08.2009р. ДП «Чернігівстандартметрологія»після перевірки вказаного лічильника газу видало довідку про непридатність засобу вимірювання техніки, у зв’язку з чим на підставі п.5.13.1 Правил обліку природного газу зроблено перерахунок об’єму протранспортованого природного газу для відповідача в обсязі 3935 975м.куб. на загальну суму 415 501,81грн., що при наявності переплати відповідача за транспортування природного газу станом на 01.01.2010р. в сумі 20000,00грн. його борг становить - 395501,81грн.

          Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №03-01/43-10 від 25.02.2010р., в якому він не погодився з позовними вимогами та зазначив, що не зрозуміло на якій підставі позивач зробив перерахунок з грудня 2007р., оскільки договір, на якій посилається позивач, укладено 31.12.07р., і розрахунки за цим договором проводилися починаючи з січня 2008р., що заборгованості за період з січня 2008р. по липень 2009р. за договором №108-100 від 31.12.07р. по бухгалтерському обліку відповідач немає. У відзиві відповідач посилається на те, що всупереч вимогам діючого законодавства працівники споживача не були допущені до процедури зняття лічильника, оскільки зняття лічильника відбулося в неробочий час, крім того у споживача відсутній акт припинення газопостачання та зняття лічильника, а також відсутній акт опломбування газоспоживчого обладнання, що на даний час у ДП „Ковальовський спиртзавод” відсутній акт експертизи лічильника, який було самовільно знято, що лічильник газу G-250ЛГ-К-100-1/20-1, 6-1-Ex, розташований за територією ДП „Ковальовський спиртзавод” та на балансі заводу не рахується, таким чином працівники заводу самостійного доступу до цього вузла не мають, отже витрати та втрати газу не відносяться на рахунок споживача. Окрім того, відповідач вважає, що відповідно до п.5.12.1 Правил перерахунки повинні проводитися з 31 червня 2009р.

          У письмовому поясненні за №18/656 від 09.04.10р. представник позивача повідомив, що на виконання п.5.13 Правил обліку природного газу здійснив перерахунок об’єму протранспортованого природного газу для ДП „Ковальовський спиртовий завод” та склав скориговані акти приймання-передачі протранспортованого природного газу за грудень 2007р. –липень 2009р. газу, які були направлені відповідачу цінним листом разом з супровідним листом №18/46 від 08.02.10р., що акт припинення газопостачання та зняття лічильника та акт опломбування газоспоживчого обладнання додані до матеріалів справи, і відповідач згідно ст.22 ГПК України має право знайомитися з матеріалами справи, що експертиза лічильника проводилася без участі представника відповідача, оскільки ним не було надіслано уповноваженого представника, що експертиза проводилася за усіма правилами в присутності експерта Чернігівського Державного центру стандартизації, метрології та сертифікації. Окрім того, у поданому поясненні №18/36 від 25.05.10р. позивач повідомив, що періодом, за який було нараховано відповідачу суму боргу є- з 01.12.07р. по 24.07.09р., що остання перевірка лічильника була в листопаді 2007р., і відповідно до паспорта на лічильник повірка його технічного стану здійснюється раз в два роки, а доказами перевірки є протокол повірки лічильника де дата останньої перевірки - 21.11.07р.

          Представник відповідача в судовому засіданні 12.05.10р. надав додаткові пояснення до відзиву, в яких зазначив, що відповідно до п.5.4 Правил обліку природного газу власник вузла обліку газу має надати іншій стороні договору проектну та виконавчу документацію, свідоцтва про повірку або метрологічну атестацію засобів вимірювальної техніки, які встановлені на вузлі обліку газу, що при встановленні лічильника газу G-250 ЛГ-К-100-1/20-1,6-1-Ех, який є власністю ВАТ „Чернігівгаз”, жодних документів надано не було. Окрім того, відповідач посилається на п.5.9 Правил, відповідно яких власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу, у разі виявлення на комерційних вузлах обліку газу несправності ЗВТ власник комерційного вузла обліку газу має терміново проінформувати про це іншу сторону договору, що ВАТ „Чернігівгаз” є власником і він відповідає за технічний стан лічильника. Відповідач вказує на те, що якщо позивач дійшов висновку, що його лічильник несправний він мав терміново повідомити ДП „Ковальовський спиртовий завод”, але замість цього представниками ВАТ „Чернігівгаз” в неробочий час було знято лічильник та перекрито газ. ДП „Ковальовський спиртовий завод” повідомляє, що технологічних приладів обліку газу не має і перерахунки мали проводитися з врахуванням режимних карток газовикористовувального обладнання, питомих витрат газу на одиницю виробленої продукції, що підприємство відповідача засновано на основі державної власності і входить до складу Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, яким визначаються витрати на одиницю виробленої продукції та надаються ДП „Ковальовський спиртовий завод” до виконання. Відповідач повідомляє про те, що за весь спірний період акти приймання-передачі газу підписувалися сторонами, претензій у сторін одна до одної не було, розрахунки проводилися на підставі підписаних актів і за період з січня 2008р. по липень 2009р. заборгованості за договором транспортування природного газу №108-1005 від 31.12.07р. по бухгалтерському обліку відповідача не має. Відповідачем подано письмове пояснення від 12.05.2010р. щодо розгляду судових справ за участю ВАТ „Чернігівгаз” і ДП „Ковальовський спиртовий завод” стосовно транспортування природного газу.

          У письмовому поясненні за №03-01/95-10 від 25.05.10р. представник відповідача повідомив, що керуючись п.4.6.18 Правилами безпеки систем газопостачання України, які затверджені наказом Держнаглядохоронпраці 01.10.97р. №254, ДП „Ковальовський спиртовий завод” не проводить опломбування котлів, бо в цьому немає потреби та неможливе для безперебійної роботи підприємства. У письмовому поясненні №03-01/956-10 від 25.05.10р., відповідач зазначив, що згідно р.1 п.1.6 п.п2 „Тимчасової інструкції про порядок виконання налагоджувальних робіт на паливовикористовувальному обладнанні та здійснення контролю за якістю їх виконання” (додаток до наказу НАЕР від 12.06.97р. №91) –дія режимної картки 3 роки, що термін режимної картки на підприємстві закінчується 05.10.10р.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення №18/1023 від 10.06.10р., в якому зазначив, що в законодавстві або нормативній базі відсутнє визначення терміну „номінальна потужність” газового обладнання, що номінальна потужність газового котла ДКВР-6,5-13 –це кількість газу необхідна для виробництва 6,5т пара, що номінальна потужність котла зазначається в паспорті котла або в справочній літературі, що згідно справочних даних номінальна потужність котла ДКВР-6,5-13, який встановлений на ДП „Ковальовський спиртовий завод” складає 721куб.м на годину.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував стосовно номінальної потужності котла визначеного позивачем у розмірі 721 м.куб на годину, та стверджував, що номінальна потужність парового котла ДКВР-6,5-13 є 407м.куб на годину, а парового котла ДКВР-6,5-13-250 є 413м.куб на годину.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, зясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджують сторони, 31.12.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №108-1005 на транспортування природного газу (далі –договір №108-1005 від 31.12.07р.). Відповідно до пункту 1.1.1 договору «газорозподільне підприємство»(позивач по справі) зобов’язується здійснити транспортування природного газу газорозподільними мережами від газорозподільних станцій до відключаючих пристроїв на вводі до об’єктів замовника, а «замовник»(відповідач по справі) зобов’язується оплатити послуги по транспортуванню газу на умовах договору.

У п.5.1 договру сторони обумовили, що тариф на послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами «газорозподільного підприємства»визначається постановою НКРЕ від 21.06.2007р. №818 і становить 65,60грн. за 1000м.куб, крім того, ПДВ –згідно діючого законодавства.

01.01.2008р. сторони підписали Додаткову угоду №1 про внесення змін до договору на транспортування природного газу №108-1005 від 31.12.07р.

29.08.2008р. сторони підписали Додаткову угоду №2 про внесення змін до договору на транспортування природного газу №108-1005 від 31.12.2007р., у п.3 якої встановили, що додаткова угода набуває чинності з 01.09.2008р. А також сторони у додатковій угоді: виклали п.5.1 договору в новій редакції, відповідно до якої тариф на послуги з транспортування природного газу розподільчими газопроводами «Газорозподільного підприємства»визначається постановою НКРЕ №979 від 07.08.08р. і становить 98,80грн. за 1000м.куб, крім того ПДВ – 19,76грн.; та доповнили договір п.3.2.2 наступного змісту : «на підставі двостороннього акту приймання-передачі протранспортованого природного газу, складається тристоронній акт приймання-передачі природного газу та надається в газорозподільне підприємство в чотирьох екземплярах після підтвердження обсягів природного газу постачальником (спочатку факсимільним зв’язком, а потім поштою)».

20.03.09р. сторони підписали Додаткову угоду №3 про внесення змін до договору на транспортування природного газу №108-1005 від 31.12.07р., яка відповідно до п.5 поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2009р.

Згідно п.1.1.2 договору оплата замовником наданих йому газорозподільним підприємством послуг з транспортування природного газу здійснюється згідно з діючими тарифами.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що фактична кількість протранспортованого природного газу «замовнику»визначається згідно чинного законодавства (з урахуванням змін), а саме:

- даними комерційних вузлів обліку природного газу «замовника», з введенням необхідних поправок (на тиск, температуру, щільність газу та інше). Показники цих приладів є обов’язковими як для «газорозподільного підприємства», так і для «замовника».

- кількістю виробничо технологічних витрат, які виникають на газопроводі та на його елементах від місця входу газопроводу на території замовника, або від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку у разі розташування його на території замовника, визначених згідно розрахунків «газорозподільним підприємством».

Кількість протранспортованого природного газу повинні бути підтверджені «замовником» (в залежності від систем обліку газу) роздруківками автоматичного обчислювача вузла обліку газу, діаграмами чи ксерокопіями записів показань вузлів обліку газу в журналі обліку газу та розрахунком виробничо-технологічних втрат і витрат природного газу. Відповідальність за достовірність даних несе «замовник».

Вузол обліку газу –це сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, що призначена для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об’єму газу, зведеного до стандартних умов, і складається з одного або декількох вимірювальних комплексів.

Відповідно до п.4.1 договору транспортування газу споживачу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу. Для визначення об’єму протранспортованого, поставленого та реалізованого споживачу газу приймаються дані комерційного вузла обліку газу «газорозподільного підприємства». У разі відсутності вузла обліку газу в «газорозподільного підприємства»приймаються дані комерційного вузла обліку газу «замовника».

Комерційний вузол обліку газу –це вузол обліку газу, за даними якого сторонами договору на постачання газу оформлюються акти приймання-передачі газу і здійснюються взаєморозрахунки.

Поданий позивачем акт обстеження вузла обліку газу від 17.10.2007р. складений за участю представників позивача та відповідача свідчить про те, що лічильник газу ЛГ-К-Ех G250 зав.№8846 держповірка 08.10.2007р., коректор КПЛГ-1-0,2Р зав.№0041 держповірка 08.10.2007р., прийнятий в експлуатацію 17.10.2007р. в 12,00год., відповідає проектній документації та Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання і може використовуватися як комерційний вузол обліку газу. Позивачем подано до матеріалів справи акт державного повірника Чернігівського державного центру стандартизації, метрології та сертифікації про результати визначення основної і відносної похибки на установці Темп-4 №003 ВАТ «Чернігівгаз»лічильника газу G250 заводський номер 8846 датований 21.11.2007р.

Відповідно до Акту обстеження вузла обліку газу від 10.12.2007р., який підписаний представниками позивача, а представник відповідача відмовився від підписання даного акту про що здійснена відповідна відмітка в ньому, вузол обліку газу: в складі лічильника газу ЛГ-К-100-1/20 G250 зав.№8846 держповірка IVкв.2007р., показання 345979, коректора КПЛГ-1-0,2Р зав.№02131 держповірка 16.11.2007р., прийнятий в експлуатацію 10.12.2007р. в 15,00год., відповідає проектній документації та Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання і може використовуватися як комерційний вузол обліку газу.

З огляду на викладене, та як стверджує відповідач, підтверджують позивач та матеріали справи, облік протранспортованого відповідачу природного газу за спірний період проводився комерційним вузлом обліку газу позивача (ВАТ «Чернігівгаз»).

У відповідності до приписів ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно довідки ДП „Ковальовський спиртовий завод” №03-01/83-10 від 11.05.10р. на балансі підприємства рахуються як основні засоби: котел ДКВР 6,5-13-250 (заводський номер 8872), рік введення в експлуатацію 1975, балансова вартість 31719,58грн., інвентарний номер 85 та котел ДКВР 6,5-13 (заводський номер 4178), рік введення в експлуатацію 1974, балансова вартість 31475,54грн., інвентарний номер 86.

Позивачем до матеріалів справи додані копії (т.1 а.с.57-66) двосторонніх актів приймання-передачі протранспортованого природного газу, які підписані і скріплені печатками позивача і відповідача, відповідно до яких ВАТ «Чернігівгаз» протранспортував, а ДП «Ковальовський спиртовий завод»прийняв природний газ в обсязі згідно коректора об’єму газу, а саме згідно акту від 28.01.2008р. за січень 2008р. з 28.12.07р. по 27.01.08р. у кількості 399778м.куб, в тому числі з 28.12 по 31.12.07р. –51900м.куб. та з 01.01.08р. по 27.01.08р. - 347878м.куб.; згідно акту від 29.02.08р. за лютий 2008р. з 27.01. по 28.02.08р. у кількості 185900м.куб; згідно акту від 29.03.08р. за березень 2008р. з 29.02. по 28.03.08р. у кількості 262014м.куб; згідно акту від 30.04.08р. за квітень 2008р. з 29.03. по 30.04.08р. у кількості 210596м.куб; згідно акту від 31.05.08р. за травень 2008р. з 01.05. по 31.05.08р. у кількості 138520м.куб; згідно акту від 30.06.08р. за червень 2008р. з 01.06. по 30.06.08р. у кількості 104765м.куб; згідно акту за липень 2008р. з 01.07. по 31.07.08р. у кількості 51610м.куб; згідно акту від 31.07.08р. за серпень 2008р. з 01.08. по 31.08.08р. у кількості 65552м.куб; згідно акту від 30.09.08р. за вересень 2008р. з 01.09. по 30.09.08р. у кількості 154465м.куб; згідно акту від 31.10.08р. за жовтень 2008р. з 01.10. по 31.10.08р. у кількості 198529м.куб; згідно акту від 30.11.08р. за листопад 2008р. з 01.11. по 30.11.08р. у кількості 111341м.куб; згідно акту від 31.12.08р. за грудень 2008р. з 01.12. по 31.12.08р. у кількості 153233м.куб; згідно акту від 30.01.09р. за січень 2009р. з 01.01. по 30.01.09р. у кількості 120,111м.куб; згідно акту від 28.02.09р. за лютий 2009р. з 31.01. по 28.02.09р. у кількості 172183м.куб; згідно акту від 30.04.09р. за квітень 2009р. з 01.04. по 30.04.09р. у кількості 160444м.куб; згідно акту від 31.05.09р. за травень 2009р. з 01.05. по 31.05.09р. у кількості 198331м.куб; згідно акту від 30.06.09р. за червень 2009р. з 01.06. по 30.06.09р. у кількості 153570м.куб.

Позивачем до матеріалів справи надано роздруковані звіти коректора КПЛГ-1.02Р 02131 за період транспортування відповідачу природного газу з 10.12.07р. по 24.07.09р., лічильник газу ЛГК-250 заводський номер 0008846.

Відповідач стверджує, що обсяг фактично протранспортованого йому позивачем природного газу по договору № 108-1005 від 31.12.07р. відповідає обсягу вказаному у двосторонніх актах приймання-передачі протранспортованого природного газу та в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами та скріплені їх печатками. На підтвердження чого, відповідачем до матеріалів справи подано копії двосторонніх актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) які підписані і скріплені печатками позивача і відповідача (т.1 а.с.98-106), відповідно до яких ВАТ «Чернігівгаз»проведені роботи (надані послуги) відповідачу з транспортування природного газу, а саме згідно акту №СФтр-00611 за січень 2008р. від 31.08.08р. - на суму 31470,53грн., №СФтр-03858 за лютий 2008р. від 29.02.08р. - на суму 14634,05грн., №СФтр-07465 за березень 2008р. на суму 20625,74грн., №СФтр-11230 за квітень 2008р. від 30.04.08р. - на суму 16578,12грн., №СФтр-013271 за травень 2008р. від 31.05.08р. - на суму 10904,29грн., №СФтр-13843 за червень 2008р. від 30.06.08р. - на суму 8247,10грн., №СФтр-14308 за липень 2008р. від 31.07.08р. - на суму 4062,74грн., №СФтр-15062 за серпень 2008р. від 31.08.08р. - на суму 5160,25грн., №СФтр-15495 за вересень 2008р. від 30.08.08р. - на суму 18313,37грн., №СФтр-17136 за жовтень 2008р. від 31.10.08р. - на суму 23537,60грн., №СФтр-17588 за листопад 2008р. від 30.11.08р. - на суму 13200,59грн., №СФтр-24732 за грудень 2008р. від 31.12.08р. - на суму 18167,30грн., №СФтр-25169 за січень 2009р. від 31.01.09р. - на суму 14240,36грн., №СФтр-26379 за лютий 2009р. від 28.02.09р. - на суму 20414,02грн., №СФтр-28334 за квітень 2009р. від 30.04.09р. - на суму 19022,24грн., №СФтр-28852 за травень 2009р. від 31.05.09р. - на суму 23514,12грн., №СФтр-29117 за червень 2009р. від 30.06.09р. - на суму 18207,26грн., а всього надано послуг на загальну суму - 280299,68грн. за період з 01.01.08р. по 30.06.09р.

Згідно ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У п.6.1 договору сторони визначили, що підставою для проведення розрахунків є фактичні обсяги про транспортованого природного газу з урахуванням виробничо-технологічних витрат та втрат, що підтверджуються актами прийому-передачі газу та/або будь-якими іншими документами, які підписані та скріплені печаткою газорозподільного підприємства.

У відповідності з п.6.2. договору замовник зобов’язаний здійснити оплату послуг по транспортуванню природного газу шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок газорозподільного підприємства в такому порядку: замовник здійснює до 5 числа поточного місяця попередню оплату за послуги з транспортування в розмірі 100% запланованих обсягів газу поточного місяця вказаних в п.2.1 даного договору. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі відповідного Акту наданих послуг до 5 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Якщо сума здійсненої замовником попередньої оплати є меншою ніж вартість вказаних в Акті наданих послуг замовник здійснює в 5-ти денний термін оплату різниці між сумою Акту наданих послуг та сумою попередньої оплати. Якщо сума здійсненої замовником попередньої оплати перевищує вартість послуг вказаних в Акті наданих послуг надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата за послуги з транспортування природного газу на поточний місяць.

В підтвердження проведення відповідачем оплат на загальну суму 300299,68грн. за надані позивачем послуги з транспортування природного газу, відповідачем додані до матеріалів справи платіжні доручення (а.с.148-158 т.1) та виписки банку (а.с.159-175 т.1).

З огляду на вище викладене, суд доходить висновку, що позивачем в період з січня 2008р. по червень 2009р. надано послуг з транспортування природного газу на суму 280299,68грн., в той же час відповідачем проведено оплат на суму 300299,68грн., різниця складає 20000,00грн. на користь відповідача.

Відповідачем до матеріалів справи подано складений ним акт звірки розрахунків від 02.11.09р., в якому зазначає, що сальдо станом на 12.11.09р. становить 20000,00грн. на користь ДП «Ковальовський спиртовий завод».

Як вбачається із матеріалів справи, та підтверджують сторони, між ними не був підписаний двосторонній акт приймання-передачі протранспортованого природного газу за липень 2007р. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень 2007р.

Відповідно до приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.11.09р. у справі №7/134 за позовом Державного підприємства «Ковальовський спиртовий завод»до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору –товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервіс»про зобовязання вчинити дії щодо відновлення газопостачання було встановлено факт споживання природного газу ДП «Ковальовський спиртовий завод»в липні 2009р. в кількості 130,510куб.м. станом на 22.07.09р., що підтверджується актом прийому-передачі складеним і підписаним 31.07.09р. представниками заводу та ТОВ «Промсервіс», копія якого додана відповідачем до матеріалів даної справи.

Вказана кількість (130,510куб.м.) протранспортованого позивачем відповідачу природного газу у липні 2009р. наведена позивачем в розрахунку обсягів та сум протранспортованого природного газу (т.1 а.с.125).

Як свідчить роздрукований звіт коректора КПЛГ-1.02Р 02131 за період з 01.07.09р. по 24.07.09р. (а.с.112-113 т.2) покази лічильника газу ЛГК-250 заводський номер 0008846 на початок 01.07.09р. –1555241,0 (м.куб.), покази лічильника на кінець –1604420,0 (м.куб.), кількість днів транспортування природного газу –22 дня, кількість протранспортованого природного газу –130509,5м.куб.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що підприємству відповідача в липні 2009р. проводилося транспортування природного газу позивачем - 22дня.

За таких обставин, прийнятий відповідачем наказ №54 від 14.07.09р. про зупинення виробництва з 14.07.09р. та наказ №55 від 18.07.09р. про зупинення виробництва з 18.07.09р. не спростовують визначену позивачем кількість днів роботи котла відповідача у липні 2009р.

Зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          За умовами ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до п.3.2.6 договору замовник зобов’язується нести повну відповідальність за відповідність системи газопостачання проектній та виконавчій технічній документації, збереження та безпечну експлуатацію газового господарства, включаючи всі пункти редукування газу, відключаючи та газоспоживаючі пристрої, а також забезпечення протипожежних заходів у власному газовому господарстві.

          Відповідно до п.3.2.13 договору замовник зобов’язується у будь-який час доби, в тому числі вихідні та святкові дні забезпечити представнику газорозподільного підприємства доступ для вільного огляду газопроводів, газоспоживаючого устаткування, приладів обліку та контролю за споживання природного газу, надавати можливість перевірки метрологічних характеристик, приладів обліку природного газу приладним методом (за допомогою зразкового калібратора), а також контролю обробки діаграм і правильності застосування відповідних коефіцієнтів при підрахунку витрат природного газу, правильності ведення журналів обліку газу. Газорозподільне підприємство має право вимагати позачергової перевірки контрольно-вимірювальних пристроїв органами Держспоживстандарту.

          Листом №48/1 від 13.07.09р. позивач просив відповідача згідно п.5.12 Наказу Мінпаливенерго від 27.12.05р. №618 „Про затвердження Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільчими мережами, постачання та споживання” 17.07.09р. забезпечити присутність представника для зняття лічильника газу G250 ЛГ-К-100, заводський номер 8846 для проведення позачергової повірки ЗВТ територіальним органом Держспоживстандарту України.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.11.09р. у справі №7/134 встановлено факт направлення ВАТ «Чернігівгаз»13.07.09р. ДП «Ковальовський спиртовий завод»листа-попередження №48 від 13.07.09р., одержаного останнім 16.07.09р. згідно поштового повідомлення, про примусове припинення газопостачання з 17.07.09р., та факт не допущення представників ВАТ «Чернігівгаз»17.07.09р. до засувки для відключення заводу за безлімітний відбір газу.

Листом-попередженням №20.07.09р. №2/668-1 позивач повідомив відповідача про припинення 24.07.09р. газопостачання підприємства у зв’язку з перевитратою ліміту природного газу. Вказаний лист отриманий відповідачем 22.07.09р., що підтверджується листом Чернігівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта” №8/Ч-381 від 23.07.09р.

З огляду на викладене, судом не приймаються до уваги твердження відповідача, про не попередження його позивачем про припинення газопостачання. Відповідач з власної волі не використав надане законодавством право на участь його уповноважених представників у примусовому припиненні газопостачання.

Згідно наказу відповідача №56 від 24.07.09р. виробництво зупинено з 24.07.09р. у зв’язку з відсутністю газопостачання на підприємстві.

В судовому засіданні 02.06.10р. оглянуто оригінал журналу оператора котлів відповідача. При огляді журналу оператора котлів судом з'ясовано, що журнал прошнурований, але не пронумерований; відсутній запис про кількість сторінок в журналі та підпис уповноваженої особи скріплений печаткою. В журналі наявний запис гл. енергетика Степановського О.О. датований 24.07.09р. про відключення о 08:10 котла реєстраційний №1031 та поставлення його на охолодження, у зв'язку з відсутністю газопостачання

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.11.09р. у справі №7/134 встановлено факт припинення газопостачання ДП «Ковальовський спиртовий завод»за безлімітний відбір газу 24.07.09р. в 6год.00хв. шляхом відключення газопроводу середнього тиску на ГГРП с.Тупичів зі зняттям показників лічильника, розташованого за межами території заводу, обстеження та зняття лічильника ЛГК-100 зав.№8849 з причин виявлення пошкодження лічильника, що підтверджується актом від 24.07.09р. складеним уповноваженими представниками ВАТ «Чернігівгаз». В акт від 24.07.09р. зазначено, що при знятті лічильника газу ЛГК-100 №8846 пломби не нарушені, показник лічильника –1608729м.куб., що під час огляду було виявлено пошкодження турбіни газового лічильника та виявлено невідповідність малюнка фарби на болтах вихідної задвижки, що свідчить про втручання в роботу механізму, у зв’язку з чим була викликана оперативна група Городнянського РВ УМВС, якою складені відповідні документи, лічильник газу ЛГК-100 №8846 - вилучено.

21.08.09р. згідно акту в кабінеті слідчого Городнянського РВ УМВС комісійно за участю представників позивача, представника ДП «Чернігівстандартметрологія»було оглянуто та повернуто ВАТ «Чернігівгаз»лічильник G250 ЛГ-К-100-1/20-1,6-1-Ех зав.№8846, який був упакований в поліетиленовий пакет прозорого кольору, верхня частина звязана ниткою, яка вклеєна в аркуш паперу з підписами понятих та слідчого 24.07.09р. та скріплена печаткою Городнянського РВ УМВС. Після огляду лічильник було поміщено в мішок білого кольору , верхня частина якого стягнута металевим дротом та опломбована пломбою ДП «Чернігівстандартметрологія»- «П»та ВАТ «Чернігівгаз»ЧНГАЗ ЧН 1735140.

Після повернення лічильника листом №40/14717 від 25.08.09р. позивач повідомив відповідача, що 27.08.09р. представниками ДП „Чернігівстандартметрологія” буде проводитись експертиза лічильнику газу G 250 ЛГ-К-100-1/6-1-ЕХ, заводський номер 8846, який було демонтовано з комерційного вузла обліку газу на ДП „Ковальовський спиртовий завод” та просив направити уповноваженого представника відповідача для участі в експертизі

У рішенні господарського суду Чернігівської області від 12.11.09р. у справі №7/134 встановлено факт направлення заводу листом №40/1417 від 25.08.09р. повідомлення про проведення експертизи лічильника та про направлення уповноваженого представника для участі в експертизі, факт передачі лічильника ЛКГ-100 №8846 на експертизу ДП «Чернігівстандартметрологія», що довідкою ДП «Чернігівстандартметрологія»від 28.08.09р. №106 підтверджено непридатність лічильника газу ЛГК-100 зав.№8846 з причин механічного пошкодження лопастей турбіни у вигляді часткової, а місцями повної відсутності лопастей.

Так, згідно Довідки про непридатність засобу вимірювальної техніки №106 від 28.08.09р., яка видана ДП „Чернігівстандартметрологія” на підставі результатів повірки засобів вимірювальної техніки, промисловий лічильник газу типу G250 ЛГ-К-100-1/20-1, 6-1-Ех, зав. №8846, виготовлений м. Івано-Франківськ, що належить ВАТ „Чернігівгаз”, визнаний непридатним до застосування, оскільки виявлене механічне пошкодження лопастей турбін у вигляді часткової, а місцями повної відсутності лопастей.

Відповідно по п.5.13 „Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання”, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики №618 від 27.12.05р., (далі - Правила) перерахунки об’єму протранспортованого газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

          Відповідно до п.5.13.1. Правил перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.

          Позивач, керуючись п.5.13.1 Правил здійснив перерахунок об’єму протранспортованого природного газу для ДП „Ковальовський спиртовий завод” та склав щомісячні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2007р. –липень 2009р. (т.1 а.с.15-34), в яких вказані донараховані суми за протранспортований природний газ. Загальна сума перерахунку за транспортування природного газу по актам складає 415501,81грн. Вказані акти направлені відповідачу 12.02.10р., що підтверджується фіскальним чеком відділу зв’язку та описом вкладення у цінний лист від 12.02.10р.

          Позивачем пред’явлена до стягнення сума боргу 395501,81грн. з урахуванням переплати відповідача за транспортування природного газу станом на 01.01.10р. у сумі 20000,00грн.

Згідно п.5.13.2 Правил, якщо власником комерційного вузла обліку газу є облікова організація, перерахунки об’єму протранспортованого газу за період несправності (відсутності) ЗВТ здійснюються споживачем на підставі даних технологічних приладів обліку газу. У разі відсутності таких приладів –розрахунковим методом відповідно до умов договору. У розрахунках можуть використовуватися дані показів ЗВТ попередніх періодів, режимні картки газовикористовувального обладнання, питомі витрати газу на одиницю виробленої продукції.

Проаналізувавши умови перерахунку об’єму протранспортованого газу, які наведені у п.5.13 Правил, суд доходить висновку, що такий перерахунок здійснюється незалежно від наявності чи відсутності вини відповідача у несправності (відсутності) ЗВТ..

Окрім того, відповідно до п. 5.10. Правил сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач заперечує проти проведених позивачем перерахунків об’єму протранспортованого природного газу за період з 01.12.07р. по 22.07.09р., і у нього відсутні наміри проведення таких перерахунків у відповідності до приписів п.5.13.2 Правил та умов договору №108-1005 від 31.12.07р.

Відповідач не погоджується із проведеним позивачем зарахуванням 20000,00грн. в погашення заборгованості за протранспортований природний газ за результатом здійсненого позивачем перерахунку щомісячно протранспортованого природного газу.

Оскільки, власником комерційного вузла обліку газу є газорозподільне підприємство, тобто позивач, та за твердженнями відповідача у нього відсутні технологічні прилади обліку газу, і такі твердження не спростовані позивачем та наявними матеріалами справи, суд доходить висновку про необхідність проведення перерахунку об’єму протранспортованого газу за період несправності ЗВТ розрахунковим методом відповідно до умов договору.

У п. 4.19 договору сторони обумовили перелік випадків, при наявності яких комерційний облік газу визнається недійсним, крім іншого, коли виявлено факти втручання в роботу приладів та пристроїв комерційного вузла обліку газу, відсутність чи вихід з ладу приладів та пристроїв комерційного вузла обліку, або вихід їх метрологічних характеристик за межі допустимого діапазону.

У п.3 Правил наведено значення терміну комерційний облік газу - це визначення кількості протранспортованого газу розподільними мережами та обсягів його реалізації за актами звітності, підготовлених на підставі даних комерційних вузлів обліку газу.

Враховуючи, що згідно Довідки про непридатність засобу вимірювальної техніки №106 від 28.08.09р., яка видана ДП „Чернігівстандартметрологія” на підставі результатів повірки засобів вимірювальної техніки, промисловий лічильник газу типу G250 ЛГ-К-100-1/20-1, 6-1-Ех, зав. №8846, що належить ВАТ „Чернігівгаз”, визнаний непридатним до застосування, оскільки виявлене механічне пошкодження лопастей турбін у вигляді часткової, а місцями повної відсутності лопастей, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання комерційного обліку газу недійсним відповідно до п.4.19 договору.

Згідно п.4.20 договору при визнанні комерційного обліку газу недійсним, об’єм спожитого газу нараховується по номінальній потужності неопломбованого газоспоживаючого устаткування з урахуванням годин його роботи з початку поточного місяця, в якому було виявлене порушення.

Відповідно до п.4.21 договору в кожному випадку визнання комерційного обліку газу недійсним повинен складатися відповідний акт. Як вбачається із матеріалів справи, сторони в порушення умов п.4.21 договору не склали відповідний акт.

Оскільки, порушення виявлено позивачем у липні 2009р., то суд доходить висновку, що перерахунок об’єму спожитого газу необхідно провести з 01.07.09р. по 22.07.09р. за 22 дня роботи котла, які визначаються відповідно до показників протранспортованого природного газу зафіксованих коректором КПЛГ-1.02Р 02131 у звіті за період з 01.07.09р. по 24.07.09р.

Суд приймає до уваги заперечення відповідача стосовно здійсненого позивачем перерахунку об’єму протранспортованого природного газ за грудень 2007р., оскільки дійсно транспортування газу в грудні 2007р. відбулася до укладання між сторонами договору №108-1005 на транспортування природного газу від 31.12.07р., в умовах якого відсутнє погодження стосовно поширення його дії на відносини та зобов’язання сторін, які виникли до укладання договору.

          Дослідивши наведений позивачем розрахунок боргу, суд встановив, що позивач здійснював нарахування виходячи із номінальної потужності котла відповідача ДКВР-6,5/13 у розмірі 721 м.куб. на годину виходячи із даних наведених у довіднику «Експлуатаційника газифікованих котелень», 1988р. видання м. Ленінград.

Позивачем до матеріалів справи додано розрахунок обсягів та суми протранспортованого природного газу ДП „Ковальовський спиртовий завод” (а.с.125 т.1). В поданому розрахунку позивач визначає суму транспортування за липень 2009р. таким чином: 22*24*721=380688м.куб. (де кількість роботи котла –22 доби, час роботи котла –24 год, номінальна потужність ДКВР-6.5/13 –721м.куб/год) –130510м.куб. (обсяг газу що закрито по двосторонньому акту за показниками вузла обліку)= 250178 м.куб. х 118,56грн. (тариф на транспортування) = 29661,10грн.

Відповідач заперечує стосовно номінальної потужності котла визначеного позивачем у розмірі 721 м.куб на годину, та стверджує, що номінальна потужність парового котла ДКВР-6,5-13 є 407м.куб на годину, а парового котла ДКВР-6,5-13-250 є 413м.куб на годину, посилаючись на довідник «Енергетика промислових підприємств», 1977р. видання м. Київ, на густину пікнометричну газу –0,74кг/м.куб, яка вказана в протоколі якості природного газу від 16.09.03р.

Зазначений відповідачем показник густини пікнометричної газу –0,74кг/м.куб, постачальник якого в протоколі не визначений, не може бути застосований судом, до правовідносин сторін з транспортування природного газу, які виникли значно пізніше - у липні 2009р.

Як свідчать подана відповідачем довідка від 01.06.2010р. №03-01/101-10, витяги з журналу оператора котельного відділення у період з 01.07.09р. по 24.07.09р. на підприємстві відповідача працював котел ДКВР 6,5-13 №1 (реєстраційний номер №1031).

Технічний паспорт парового котла реєстраційний номер №1031 не містить чіткого та однозначного визначення номінальної потужності неопломбованого газоспоживаючого устаткування.

Оскільки, кожна із сторін визначає номінальну потужність котла ДКВР -6,5-13 розрахунковим шляхом і наводить розрахунки, які відрізняються між собою, а паспорт котла не містить чіткого визначення номінальної потужності суд доходить висновку, про необхідність застосування даних, які містяться в режимній картці роботи саме парового котла ДКВР -6,5-13 №1.

Відповідач стверджує, що паровий котел не може працювати постійно в режимі 100% і більше завантаження. Документів, які б беззаперечно підтверджували режим роботи котла в липні 2007р. відповідачем не подано.

          Відповідно до Режимної карти роботи парового котла ДКВР 6,5/13 №1 з пальниками ГМГ-4м, яка затверджена ДП „Ковальовський спиртовий завод” та погоджена 05.10.07р. державним інспектором з енергозбереження, фактичні витрати газу котла №1 складають в режимі роботи: 1- 348 нм3/год, 2 –479 нм3/год, 3 –562 нм3/год, 4 –700 нм3/год.

          Сторонами не надано суду документів на підтвердження визначення номінальної потужності котла ДКВР 6,5/13 №1, режиму його роботи у спірний період, а тому суд розраховує номінальну потужність котла виходячи з поданої відповідачем Режимної картки на нього, використовуючи показники фактичних витрат газу (п.5 режимної картки), а саме 348м.куб/год+479м.куб/год +562м.куб/год +700м.куб/год = 2089м.куб/год:4= 522,25 м.куб/год. Таким чином, суд виходить з того, що середня номінальна потужність котла ДКВР 6,5/13 №1 складає 522,25 м.куб/год.

З огляду на вище викладене, суд доходить висновку, що розрахунок необхідно проводити наступним чином: 22дня*24години (час роботи котла)*522,25м.куб/год =275748куб.м. - 130510м.куб. (обсяг газу за показниками вузла обліку за липень 2009р.)= 145238 м.куб х 118,56грн. (тариф на транспортування) = 17219,42грн.

          Таким чином, обсяг газу протранспортованого позивачем відповідачу у липні місяці 2009р. (в якому визнано непридатним до застосування промисловий лічильник газу типу G250 ЛГ-К-100-1/20-1, 6-1-Ех, зав. №8846), який повинен оплатити відповідач становить: 145238куб.м. на суму 17219,42грн.

Приймаючи до уваги пояснення позивача та відповідача стосовно наявності передплати з боку відповідача у сумі 20000,00грн. саме за послуги з транспортування природного газу, наявність заперечень відповідача стосовно проведеного позивачем зарахування у зменшення боргу за результатами перерахунку позивачем об’єму протранспортованого газу у випадку непридатності до застосування промислового лічильника газу типу G250 ЛГ-К-100-1/20-1, 6-1-Ех, зав. №8846, суд доходить висновку про відсутність підстав для проведення такого зарахування. Із матеріалів справи не вбачається направлення позивачем відповідачу заяви про зарахування 20000,00грн. в рахунок погашення боргу, який на думку позивача рахується за відповідачем.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вище викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 17219,42грн. В решті позову щодо стягнення з відповідача боргу у сумі 378282,39грн. за результатами перерахунку об’єму протранспортованого відповідачу природного газу за період з 01.12.07р. по 30.06.2009р. відмовити, як безпідставно нарахований та заявлений до стягнення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 172,19 грн. та 10,28грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 627, 629, 901 Цивільного кодексу України, Правилами обліку газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618, ст.ст. 33, 34, 49, 77, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Ковальовський спиртовий завод" (вул. Леніна, 92, с.Тупичів, Городнянський район, р/р №26007010432401 в ЗАТ „Альфа-Банк” м. Київ, МФО 300346, код 00375349) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” (м. Чернігів, вул. Любецька, 68, р/р №260010100066 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива” м. Київ, МФО 380054, код 03358104) 17219грн.42коп. боргу, 172грн.19коп. державного мита та 10грн.28коп. витрат за інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 15.06.2010р.

Суддя Н.Ю.Книш