Ухвала суду № 10060344, 04.06.2010, Господарський суд Чернігівської області

04.06.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47

У Х В А Л А

01 червня 2010р.                                                                                           справа №14/48

За позовом: Приватного підприємства „Нафта-Еко”,

вул.Генерала Корчагіна,4, м. Ніжин, 16600

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юта”,

вул. Нова,2-д, м. Корюківка, 15300

Про стягнення 221522грн. 93коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Коростиленко Ю.О. представник довіреність від 01.09.09р.

Від відповідача: Люшня О.М. представник довіреність від 27.03.10р.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 215000,00грн. за поставлені нафтопродукти згідно договору №19 від 20.08.09р., 6184,93грн. відсотків за користування чужими коштами за період з 01.02.2010р. по 21.02.2010р. та 430грн. штрафу за письмове повідомлення щодо необхідності погашення боргу згідно п.5.2 договору.

В письмовому поясненні №5 від 24.03.2010р. позивач зазначив, що відповідно до рахунку-фактури №27 від 04.09.09р. заборгованість ТОВ „Юта” за паливно-мастильні матеріали, які були отримані від ПП „Нафто-Еко” складала 344816,85грн., що відповідач протягом листопада-грудня 2009р. здійснив часткові платежі за ПММ, які були зараховані в рахунок оплати останньої з відпущених позивачем партій товару, що дане право позивач має відповідно до п.3.7 договору №19 від 20.08.09р.

          У письмовому поясненні за №8/1 від 12.04.10р. позивач зазначив, що після укладання договору поставки нафтопродуктів №19 від 20.08.09р. на вимогу ТОВ „ЮТА” ПП „Нафто-Еко” було надано рахунок-фактуру №27 від 04.09.09р., яким було фактично визначена заборгованість ТОВ „ЮТА” за отримані паливно-мастильні матеріали станом на 04.09.09р. у розмірі - 344816,85грн. Позивач повідомляє, що за період з 20.08.09р. по 17.11.09р. ТОВ „ЮТА” отримало від позивача нафтопродуктів на суму 562122,85грн., а саме відповідно до накладної №733 від 20.08.09р. на суму 241908,00грн., №741 від 21.08.09р. на суму 169908,85грн., №1115 від 17.11.09р. на суму 150306,00грн., що 21.08.09р. позивач надав послуги відповідачу по перевезенню ПММ на суму 2800грн., та за період з 20.08.09р. по 21.12.09р. відповідач перерахував на рахунок позивача гроші в сумі 349922,85грн. Окрім того, позивач повідомляє, що 14.07.09р. надав відповідачу нафтопродукти відповідно до рахунку-фактури №887 на суму 62040,00грн., в період з 14.07.09р. по 30.07.09р. заборгованість по вищевказаному рахунку-фактурі була відсутня, що за період з 20.08.09р. по 21.12.09р. відповідачем було перераховано гроші в сумі 198300грн. з призначенням платежу по рахунку-фактурі №887, який був оплачений в повному обсязі, що дало можливість позивачу самостійно вирішувати питання зарахування грошей в рахунок оплати останньої з відпущених партій нафтопродуктів, що станом на 22.02.10р. заборгованість відповідача перед позивачем за отримані нафтопродукти та надані послуги по перевезенню ПММ складала 215000грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 22.02.10р. Позивач повідомив про направлення 02.04.10р. відповідачу акту звірки розрахунків станом на 01.01.10р. на суму 214908грн.

          Згідно поданої заяви від 13.04.10р. позивач просив стягнути з відповідача відповідно до договору поставки №19 від 20.08.09р.: 214908грн. боргу, 6184,93грн. відсотків за користування чужими коштами за період з 01.02.10р. по 21.02.10р. та 430грн. штрафу за поштове повідомлення щодо необхідності погашення боргу, яка прийнята судом до розгляду, оскільки це не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, про що вказано в ухвалі суду від 13.04.2010р. З поданої позивачем заяви вбачається, що останнім обґрунтовані позовні вимоги договором поставки №19 від 20.08.09р. та зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення боргу за вказаним договором на суму 92,00грн., що є правом позивача відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та не порушує прав та інтересів сторін.

          Представник відповідача в судовому засіданні 13.04.10р. надав відзив-заперечення від 27.03.10р.

          В судовому засіданні представник позивача надав спільну з відповідачем заяву від 25.05.2010р. про затвердження мирової угоди від 25.05.2010р., в якій просили затвердити мирову угоду від 25.05.2010р. та припинити провадження у справі на підставі ч.7 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, та державне мито у розмірі 2217,00грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 236,00грн. покласти на відповідача. В поданій заяві позивач зазначає, що з метою мирного вирішення спору бере на себе обов’язки щодо предмета спору та відступає від вимоги стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 6184,93грн. –відсотків за користування чужими коштами та 430,00грн. –штрафу за письмове повідомлення щодо необхідності погашення боргу згідно п.5.2 договору. До спільної заяви сторін від 25.05.2010р. про затвердження мирової угоди додано текст мирової угоди від 25.05.2010р.

Розглянувши подані документи та матеріали, спільну заяву сторін про затвердження мирової угоди, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Дослідивши зміст поданої заяви від 25.05.2010р. про затвердження мирової угоди, суд дійшов висновку, що позивач відмовляється від позовних вимог щодо стягнення з відповідача 6184,93грн. –відсотків за користування чужими коштами та 430,00грн. –штрафу за письмове повідомлення щодо необхідності погашення боргу.

          Суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 6184,93грн. –відсотків за користування чужими коштами та 430,00грн. –штрафу за письмове повідомлення щодо необхідності погашення боргу, оскільки це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Оскільки, позивач відмовився від позову в частині стягнення з відповідача 6184,93грн. –відсотків за користування чужими коштами та 430,00грн. –штрафу за письмове повідомлення щодо необхідності погашення боргу провадження по справі в цій частині підлягає припиненню згідно п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

          25.05.2010р. між позивачем та відповідачем укладена мирова угода на стадії розгляду справи №14/48 про наступне:

„Ми, ТОВ „Нафта-Еко”, в особі директора Вовкогона І.П., який діє на підставі Статуту (далі іменується „Позивач”) та ТОВ „Юта”, в особі директора Єрмолова О.М., що діє на підставі Статуту (надалі іменується „Відповідач”), що є сторонами у господарському спорі по справі №14/48, суддя Книш Н.Ю., що порушена 12.03.10 р. Господарським судом Чернігівської області, з метою безконфліктного врегулювання спору домовились про укладення мирової угоди на стадії судового розгляду на зазначених нижче умовах:

1.          „Відповідач” визнає, що його заборгованість перед „Позивачем” на момент укладення цієї Мирової угоди відповідає відомостям, які викладені в матеріалах судової справи, й становить 215000 (двісті п’ятнадцять тисяч) гривень 00 коп.

2.          „Відповідач” заявляє, що частину заборгованості, яка дорівнює 5000,00 (п’яти тисячам) гривень, погашено перед „Позивачем” до дня укладення цієї Мирової угоди, що підтверджується платіжним дорученням №362 від 17.05.10 р.

3.          „Відповідач” гарантує, що протягом 7 (семи) місяців, з моменту затвердження цієї Мирової угоди судом, решта заборгованості перед „Позивачем”, яка дорівнює 210000 (двісті десяти тисячам) гривням 00 копійок, буде погашена частковими платежами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок „Позивача” за таким графіком платежів:

- за червень місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень;

- за липень місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень;

- за серпень місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень;

- за вересень місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень;

- за жовтень місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень;

- за листопад місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень;

- за грудень місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень.

Таким чином до 31 грудня 2010 року буде погашена заборгованість в повному обсязі, про що сторони цієї Мирової угоди обов’язково складають письмовий документ (Акт звірки взаємних розрахунків). Крим цього, дострокове погашення заборгованості є можливим.

4.          „Позивач” заявляє, що з моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до „Відповідача” з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової угоди.

5.          „Позивач” гарантує, що після підписання цієї Мирової угоди він у межах прав, наданих йому, як можливому учасникові виконавчого провадження та у випадку належного її виконання не вживатиме заходів, спрямованих на здійснення примусового її стягнення.

6.          „Відповідач” і „Позивач” домовилися, що витрати, пов’язані з поданням позовної заяви, а саме: державне мито у розмірі 2217,00грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 236,00грн. після затвердження судом умов цієї Мирової угоди, покладаються на „Відповідача”.

7.           „Відповідач” і „Позивач” заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

8.          „Позивач” заявляє, що він добровільно відмовляється від всіх інших вимог викладених у позовній заяві до „Відповідача”, а саме: від нарахування відсотків в розмірі 6184,93грн. та від 430,00грн. штрафу за повідомлення щодо погашення боргу.”

З огляду на те, що дана мирова угода не суперечить діючому законодавству, стосується прав та обов’язків сторін щодо предмету позову, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, враховуючи прийняття судом відмови позивача від позову в частині стягнення 6184,93грн. –відсотків за користування чужими коштами та 430,00грн. –штрафу за письмове повідомлення щодо необхідності погашення боргу, господарський суд прийшов до висновку, що мирова угода від 25.05.2010р. укладена між позивачем та відповідачем підлягає затвердженню судом, а заява сторін від 25.05.2010р. задоволенню.

За таких обставин, провадження у справі підлягає припиненню, а заява сторін про припинення провадження у справі - задоволенню.

Окрім того, враховуючи домовленість сторін та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 2217грн.00коп. та судові витрати в сумі 236грн.00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.22, 49, 78, п.4, п.7 ст.80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 6184,93грн. –відсотків за користування чужими коштами та 430,00грн. –штрафу за письмове повідомлення щодо необхідності погашення боргу

2. Затвердити мирову угоду, укладену між сторонами 25.05.2010р. про наступне:

„Ми, ТОВ „Нафта-Еко”, в особі директора Вовкогона І.П., який діє на підставі Статуту (далі іменується „Позивач”) та ТОВ „Юта”, в особі директора Єрмолова О.М., що діє на підставі Статуту (надалі іменується „Відповідач”), що є сторонами у господарському спорі по справі №14/48, суддя Книш Н.Ю., що порушена 12.03.10 р. Господарським судом Чернігівської області, з метою безконфліктного врегулювання спору домовились про укладення мирової угоди на стадії судового розгляду на зазначених нижче умовах:

1.          „Відповідач” визнає, що його заборгованість перед „Позивачем” на момент укладення цієї Мирової угоди відповідає відомостям, які викладені в матеріалах судової справи, й становить 215000 (двісті п’ятнадцять тисяч) гривень 00 коп.

2.          „Відповідач” заявляє, що частину заборгованості, яка дорівнює 5000,00 (п’яти тисячам) гривень, погашено перед „Позивачем” до дня укладення цієї Мирової угоди, що підтверджується платіжним дорученням №362 від 17.05.10 р.

3.          „Відповідач” гарантує, що протягом 7 (семи) місяців, з моменту затвердження цієї Мирової угоди судом, решта заборгованості перед „Позивачем”, яка дорівнює 210000 (двісті десяти тисячам) гривням 00 копійок, буде погашена частковими платежами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок „Позивача” за таким графіком платежів:

- за червень місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень;

- за липень місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень;

- за серпень місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень;

- за вересень місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень;

- за жовтень місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень;

- за листопад місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень;

- за грудень місяць 2010 року в сумі 30 (тридцять) тисяч гривень.

Таким чином до 31 грудня 2010 року буде погашена заборгованість в повному обсязі, про що сторони цієї Мирової угоди обов’язково складають письмовий документ (Акт звірки взаємних розрахунків). Крим цього, дострокове погашення заборгованості є можливим.

4.          „Позивач” заявляє, що з моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до „Відповідача” з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової угоди.

5.          „Позивач” гарантує, що після підписання цієї Мирової угоди він у межах прав, наданих йому, як можливому учасникові виконавчого провадження та у випадку належного її виконання не вживатиме заходів, спрямованих на здійснення примусового її стягнення.

6.          „Відповідач” і „Позивач” домовилися, що витрати, пов’язані з поданням позовної заяви, а саме: державне мито у розмірі 2217,00грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 236,00грн. після затвердження судом умов цієї Мирової угоди, покладаються на „Відповідача”.

7.           „Відповідач” і „Позивач” заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

8.          „Позивач” заявляє, що він добровільно відмовляється від всіх інших вимог викладених у позовній заяві до „Відповідача”, а саме: від нарахування відсотків в розмірі 6184,93грн. та від 430,00грн. штрафу за повідомлення щодо погашення боргу.”

3. Провадження у справі припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юта” (вул. Нова,2-д, м. Корюківка, р/р № 26003013855000 в АКБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32230904) на користь Приватного підприємства „Нафта-Еко” (вул.Генерала Корчагіна,4, м. Ніжин, р/р №260027752 в ЧОД „Райффайзен банк Аваль”, МФО 353458, код ЄДРПОУ 33363843) 2217грн.00коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

5. Ухвала набирає законної сили з 01червня 2010р.

6. Дана Ухвала є виконавчим документом, в разі несвоєчасного та неповного виконання зобов’язаною стороною встановлених зобов’язань по тексту цієї Ухвали.

Суддя Н.Ю.Книш