Рішення № 10059851, 15.06.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2010 р.           Справа № 3/16. За позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі 72 окремого загону механізації 1 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0410

до Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Вижницький райавтодор»ДП «Чернівецький облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення заборгованості –33242,15 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –Середа Ю.В., довіреність №1086 від 27.11.2009 року

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Львівського гарнізону в інтересах держави в особі 72 окремого загону механізації 1 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0410 звернувся до Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі Філії «Вижницький райавтодор»ДП «Чернівецький облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 171360,03 грн., яка складається з 120000 грн. основного боргу, 4190,33 грн. трьох процентів річних, 15946,48 грн. інфляційних та 31223,22 грн. пені.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов договору на надання транспортних послуг за №46 від 14.10.2008 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 05.02.2010 року порушено провадження у даній справі.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі, за клопотанням сторін за межами двохмісячного строку.

02.03.2010 року від позивача надійшов лист в якому повідомляється, що відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 120000 грн. основного боргу, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 4190,33 грн. трьох процентів річних, 15946,48 грн. інфляційних та 31223,22 грн. пені, а справу розглянути без участі представника позивача.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, підтверджує факт сплати ним суми основного боргу, проте не погоджується із розрахунком інфляційних та штрафних санкцій, посилаючись на те, що відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

При цьому, відповідачем пред’явлено свій розрахунок, згідно з яким розмір пені становить 14177,69 грн., інфляційних –11236,27 грн., а трьох процентів річних –4250,96 грн.

13.05.2010 рок від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, в якому позивач фактично зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на свою користь 4446,76 грн. трьох процентів річних, 14617,70 грн. інфляційних та 14177,69 грн. пені.

На день вирішення спору по суті, 03.06.2010 року, представник позивача у судове засідання не з’явився, що не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Присутній у судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про зменшення позовних вимог, яке прийнято судом, та наполягав на задоволенні, сформульованих в клопотанні від 13.05.2010 року, позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача, позов в частині стягнення пені, інфляційних та річних не визнавав, та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на обставини, пов’язані з скрутним фінансовим становищем відповідача.

У судовому засіданні 03.06.2010 року оголошено перерву до 15.06.2010 року. Явку прокурора та представників сторін, при цьому, судом визнано необов’язковою.

На день продовження вирішення спору по суті, 15.06.2010 року, прокурор та представник позивача у судове засідання не з’явились, що не перешкоджає проведенню судового розгляду. Представником відповідача жодних клопотань процесуального характеру не заявлено.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

14.10.2008 року між філією «Вижницький райавтодор»ДП «Чернівецький райавтодор», як замовником, та 72 окремим загоном механізації 1 об’єднаного загону Держспецтрансслужби (військова частина) Т-0410) укладено договір на надання транспортних послуг за №46 (Договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язався забезпечити транспортне обслуговування відповідача шляхом надання йому автомобілів, техніки та механізмів згідно специфікації, яка є невід’ємною частиною договору, а відповідач зобов’язався проводити своєчасну оплату за дане транспортне обслуговування.

Відповідно до п.п. 5.3 Договору він набирає чинності з моменту його підписання і дійсний до 31.12.2008 року.

На виконання умов договору, в межах строку дії договору, позивачем виконано роботи на загальну суму 178788,06 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 25.10.2008 року, від 25.11.2008 року та 17.12.2008 року.

В п.п. 3.1. Договору сторони обумовили, що замовник проводить оплату за транспортне обслуговування протягом 30 днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, на підставі товаротрнаспорних накладних, та надання виконавцем рахунку-фактури з розрахунку зазначеному в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

Проте, відповідач, в порушення умов Договору, вартість виконаних робіт оплатив частково –всього на суму 58788,06 грн., що й стало причиною звернення до господарського суду з позовною заявою про стягнення, в тому числі, основної заборгованості у розмірі 120000 грн.

Разом з тим, відповідачем, після порушення провадження у справі, 12.02.2010 року, в добровільному поряду перераховано позивачу 120000 грн. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №36 від 12.02.2010 року.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі, в частині стягнення 120000 грн. основного боргу підлягає припиненню.

Відповідно до статі 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, з боку відповідача мало місце прострочення виконання грошового зобов’язання, у позивача виникло право на три проценти річних та інфляційні. Однак, з суд не погоджується з здійсненим позивачем розрахунком трьох процентів річних в сумі 4446,76 грн. та інфляційних в сумі 14617,70 грн., а вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 4250,96 грн. та інфляційних в сумі 11236,27 грн.

При цьому, безпідставними є заперечення відповідача щодо неможливості стягнення річних, інфляційних та пені по причині знаходження відповідача в скрутному фінансовому становищі.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до статуту основним предметом діяльності ДП «Чернівецький облавтодор»є ремонт та утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів обстановки доріг, забезпечення функціонування автомобільних доріг як в зимовий, так і в літній період, виконання вимог по забезпеченню безпеки дорожнього руху.

Виконання зазначених обов’язків забезпечується шляхом проведення робіт з капітального, полегшеного, поточного ремонту й експлуатаційного утримання автомобільних доріг. Своєчасне проведення зазначених видів робіт має значення робіт для забезпечення безпеки руху, невиконання яких може привести до дорожньо-транспортних пригод, які можуть призвести до людських жертв та завдати матеріальної шкоди учасникам дорожнього руху. Стабільна робота підприємства має величезне значення, як в інтересах учасників дорожнього руху, а також в інтересах Чернівецької області, так і в державних інтересах.

Боржник знаходиться в скрутному фінансовому становищі. Вказаний факт підтверджується встановленими в ухвалі господарського суду Чернівецької області №9/203 від 04.02.2010 року (залишеній без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 року) обставинами. Зокрема, встановлено, що джерелом коштів для погашення заборгованості за умови збереження дієздатності підприємства є чистий прибуток, який у 2009 році складав 111593 тис. грн., а у 2008 році –234547 тис. грн. при цьому, частину чистого прибутку ДП «Чернівецький облавтодор»сплачує до державного бюджету.

Крім того, всі грошові кошти, які надходять, на рахунок підприємства мають бюджетне джерело фінансування зі строго цільовим призначенням.

Згідно частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

З посиланням на п.п. 4.5. Договору, прокурором заявлено до стягнення 14177,69 грн. пені, що узгоджується з вимогами статті 549 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України надано господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

У тому випадку, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Так, в процесі розгляду справи, відповідачем сплачено основну суму заборгованості у розмірі 120000 грн., що підтверджується дослідженими судом доказами, які долучено до матеріалів справи.

Суд приймає до уваги добровільну сплату заборгованості відповідачем до винесення рішення у справі, значний розмір штрафних санкцій (пені) порівняно з відсутністю збитків кредитора на момент винесення рішення у справі, а також, приймаючи до уваги скрутний фінансовий стан відповідача, вважає можливим зменшити розмір пені на 90%, і стягнути на користь позивача пеню у розмірі 1418,39 грн.

Судові витрати, при цьому, стягуються з відповідача до Державного бюджету України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, з урахуванням позовних вимог щодо яких припинено провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д –

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти до розгляду зменшені позовні вимоги.

2.          Зменшити розмір штрафних санкцій (пені) з 14177,69 грн. до 1418,39 грн.

3.          Позов задовольнити частково.

4.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(м. Чернівці, вул. Головна, 205, код 31963989):

- на користь 72 окремого загону механізації 1 об’єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту військової частини Т0410 (Львівська область, м. Червоно град, вул. Промислова, 3, код 33158321) 1418,39 грн. пені, 4250,96 грн. трьох відсотків річних та 11236,27 грн. інфляційних.

- в дохід Державного бюджету України 1496,66 грн. державного мита та 230,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

5.          Припинити провадження у справі в частині стягнення 120000 грн. основного боргу.

6.          З часу набрання рішенням законної сили, видати накази про примусове виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

В судовому засіданні 15.06.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано 18.06.2010 року.

Суддя                                         О.В. Гончарук