Рішення № 10059237, 03.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №12/959

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача Шевченко Т.Б. за довіреністю, відповідача не зявились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Звенигородської міської ради до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 5972 грн. 64 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води № 72 від 01.01.2005 року, 5011 грн. 84 коп. основного боргу по 30.10.2009 року, 435 грн. 94 коп. пені, 100 грн. 54 коп. 3% річних, 424 грн. 32 коп. інфляційних втрат, що разом складає 5972 грн. 64 коп., та відшкодування судових витрат - державного мита в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача, у звязку з частковою добровільною сплатою основного боргу відповідачем у розмірі 2000 грн., просила стягнути 3011 грн. 84 коп. основного боргу, 435 грн. 94 коп. пені, 100 грн. 54 коп. 3% річних, 424 грн. 32 коп. інфляційних втрат, що разом складає 3972 грн. 64 коп. та відшкодувати судові витрати. В такому розмірі представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала і просила суд задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку представника в судове засідання не забезпечив. Відповідно ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

01.11.2005 року сторонами укладено договір № 72 про надання послуг з централізованого постачання холодної води, за умовами п. 1. якого виконавець (позивач) зобовязується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води, а споживач (відповідач) зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Відповідно до п.п. 5., 10., 14., договору, розмір щомісячної плати за водопостачання та водовідведення розраховується згідно тарифів, затверджених міськвиконкомом у відповідності із діючим законодавством України без будь-яких узгоджень з споживачем розмірів цих тарифів та термінів їх введення; розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі вносяться не пізніше останнього дня поточного місяця; за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому законом.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Звенигородської міської ради від 15.04.2009 року № 140, тариф на водопостачання становить 9,13 грн. за 1 куб.м.

Письмова претензія позивача від 16.12.2009 року № 173 про сплату заборгованості відповідачем отримана особисто (а.с. 12 на звороті повідомлення про вручення поштового відправлення), проте не виконана.

Згідно з довідкою позивача від 02.06.2010 року № 171 про стан заборгованості відповідача перед позивачем станом на 02.06.2010 року, відповідач 27.05.2010 року (після подачі позову) добровільно сплатив 2000 грн., залишок заборгованості за отримані комунальні послуги з центрального водопостачання складає 3011 грн. 84 коп.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобовязання не звільняє сторони від обовязку виконати зобовязання в натурі, порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно з ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобовязання в сумі 3011 грн. 84 коп. відповідачем допустимими доказами не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат передбачені п. 14. договору, відповідають ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений, визнаний вірним, тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обовязок позивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог за наявності передбачених цією нормою умов і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач письмового клопотання про зменшення розміру позовних вимог не подавав.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються частково.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 338 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2. АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Звенигородської міської ради, вул. Кримського. 37, м. Звенигородка, р/р 2600530002871 в Звенигородському ВОБ № 2970, МФО 354552, код ЄДРПОУ 33679885 3011 грн. 84 коп. основного боргу, 435 грн. 94 коп. пені, 100 грн. 54 коп. 3% річних, 424 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 338 грн. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення 2000 грн. основного боргу, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов