Рішення № 10059215, 10.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    м. Черкаси                              Справа №17/689

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –не з’явився,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/689

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАСС»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Сінко- Пак»

простягнення 52902,13 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАСС»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сінко-Пак»(далі-відповідач) 52902,13 грн. заборгованості.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно видаткової накладної № РН-0000617 від 15 жовтня 2009 року.

У судові засідання 13.05.2010 року, 27.05.2010 року та 10.06.2010 року представник позивача не з’явився, надіслав клопотання № 35 від 28.04.2010 року, № 41 від 19.05.2010 року, № 48 від 04.06.2010 року про слухання справи без участі його представника і витребувані судом документи необхідні для розгляду справи, зокрема, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 27.04.2010 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Сурікова, буд. 14а).

На зазначену адресу відповідача тричі направлялись ухвали суду: від 13.04.2010 року про порушення провадження у справі, від 13.05.2010 року та 27.05.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 14.04.2010 року, проте він без поважних причин в судові засідання 13.05.2010 року, 27.05.2010 року не з’явився, надіслав заяву про відкладення розгляду справи задля звірки розрахунків, тому суд відклав розгляд справи на 10.06.2010 року, зобов’язавши сторони провести звірку розрахунків і подати суду відповідний Акт звірки.

Суд на виконання вимог статті 43 ГПК України створив сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Проте, представник відповідача в судове засідання 10.06.2010 року також не з’явився, надіслав відзив на позов, в якому позов визнав повністю і просить розстрочити виконання рішення згідно запропонованого ним графіка, тому суд розглядає справу по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Суд розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, і враховуючи невиконання ним укладеної з позивачем угоди від 25.01.2010 року про розстрочення заборгованості в сумі 52902,13 грн., яка знаходиться в матеріалах справи, відмовляє у задоволенні клопотання у зв’язку з відсутністю підстав для розстрочення рішення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості товариство з обмеженою відповідальністю «Сінко-Пак»(відповідач) отримало від товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАСС»товар на загальну суму 55194,35 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000617 від 15 жовтня 2009 року (а.с.8).

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки ТОВ «ГРАСС»поставило товар, а ТОВ «Сінко-Пак»прийняло його і частково сплатило за нього, суд приходить до висновку про існування між ними договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов’язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, ТОВ «ГРАСС»свої зобов’язання виконало, поставивши відповідачу товар на загальну суму 55194,35 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000617 від 15 жовтня 2009 року (а.с.8).

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, сплативши позивачу заборгованість в сумі 2292,22 грн., що підтверджується банківськими виписками БВ-0000295 від 26.10.2009 року, БВ-0000316 від 12.11.2009 року.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами не було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті за поставлений товар.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 24 від 12 березня 2010 року (а.с.9-10) з вимогою сплатити заборгованість в сумі 52902,13 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення рекомендованим листом. Вказана вимога була отримана відповідачем 15.03.2010 року (а.с.12).

В даному випадку суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем зобов’язання по оплаті позивачу за поставлений товар настав з моменту надіслання цієї вимоги № 24, тобто з 12.03.2010 року, і саме з цього моменту у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті за поставлений товар.

Відповідач відповіді (пояснення) позивачу не надіслав, борг в сумі 52902,13 грн. не сплатив, укладену між сторонами угоду від 25.01.2010 року про розстрочення заборгованості на суму 52902,13 грн. відповідач не виконав, тому суд задовольняє позов повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 529,02 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 0,01 грн. згідно платіжного доручення № 2192 від 23.03.2010 року.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сінко-Пак»(Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Сурікова, буд. 14а, р/р 26000062740801 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Черкаси, МФО 300528, код ЄДРПОУ 32795892) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАСС»(м. Хмельницький, вул. Довженка, буд. 4/7, р/р 26009325115001 в Хмельницькій філії ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 315405, код ЄДРПОУ 31216302) –52902,13 грн. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 529,02 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 0,01 грн. згідно платіжного доручення № 2192 від 23.03.2010 року.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 10.06.2010 року.