Рішення № 10059138, 01.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2010 р.                                                   Справа № 08/831

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., за участю представників сторін:

від позивача –Басюк О.І. –представник за довіреністю,

від відповідача –Старченко Л.Р. –представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача                    комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго»

до відповідача          товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»

про                              стягнення 84643,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго»звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди від 01.10.2006 в сумі 84643,16 грн. та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні, що відбулося 25.05.2010 представник відповідача подав суду відзив від 21.05.2010 № 311, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки на момент підписання договору відповідач не був обізнаний щодо дійсного стану теплових мереж. Під час прийому теплових мереж згідно договору було встановлено, що вони знаходяться у занедбаному стані, їх капітальний та поточний ремонт не проводилися, тому і не було підписано акту прийому-передачі. Позивачу було запропоновано привести теплові мережі до належного стану, або в разі відсутності коштів на ці заходи відповідач запропонував позивачу здійснювати поточний ремонт теплових мереж та усунення можливих аварійних ситуацій на них за власний рахунок, а витрачені кошти зараховувати в рахунок орендної плати по договору. На запропоновані умови позивач не погодився, тому акт прийому-передачі не було підписано. Оскільки акт прийому-передачі не підписувався то у позивача відсутні правові підстави для нарахування орендної плати. Крім того, відповідач вважає, що листом №1738 від 01.10.2006 позивач розірвав спірний договір, відповідно у нього відсутні правові підстави для нарахування орендної плати на підстав цього договору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

01.10.2006 між Смілянським комунальним підприємством теплових мереж «Смілатеплокомуненерго»(у зв’язку з реорганізацією Смілянського комунального підприємства теплових мереж «Смілатеплокомуненерго»шляхом приєднання до комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго»відповідно до рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 14.08.2008 №766 «Про затвердження передавального акта комунального підприємства «Смілатеплокомуненерго», який став правонаступником всіх прав та обов’язків реорганізованого СКПТМ «Смілатеплокомуненерго») (Орендодавцем –Позивач по справі), в особі директора Кучерука В.П., що діє на підставі статуту, Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та розпорядження міського голови від 14.10.2005 №452р. та товариством з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»(Орендарем –Відповідач по справі), в особі генерального директора Куценко М.В., що діє на підставі статуту було укладено договір оренди (Далі –Договір) за умовами якого Орендодавець зобов’язаний передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування майно згідно з додатком № 1 балансовою вартістю 285363,00 грн. в оренду строком на 1 рік.

Відповідно до Розділу 2 Договору метою оренди є постачання теплової енергії споживачам залізничного вузла ст. ім. Т.Г. Шевченка.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, вказаний у договору, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта прийому-передачі майна, який є невід’ємною частиною даного Договору (п.3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору термін оренди з 01.10.2006 до 01.09.2007.

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або заміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Орендна плата за користування майном підприємства визначається згідно з «Методикою розрахунку орендної плати…», затвердженою рішенням міськвиконкому від 17.06.2003 №455, від 29.10.2003 №848, від 08.04.2005 №308. Розмір орендної плати за майно, що орендується, складає 28536,30 грн. в рік. Місячна плата –2378,03 грн. з подальшим коригуванням на індекс інфляції (п. 5.1. Договору).

У зв’язку з несплатою орендних платежів у Орендаря виникла заборгованість. На адресу Орендаря було направлено претензію-вимогу від 15.02.2010 вих. № 199 з вимогою оплатити виставлений Позивачем рахунок № 5 від 15.02.2010 на суму 84643,16 грн. до 01 березня 2010 року, банківські реквізити: р/р № 26006060081901, МФО –354347, код –33648312 в ЧФ КБ «Приватбанк», та попереджено про звернення до суду за захистом своїх порушених прав у разі невиконання вимоги.

Вказана претензія-вимога залишилась без відповіді та задоволення.

На адресу Орендаря було направлено попередження від 11.03.2010 вих. №302 в якому вдруге Орендодавець запропонував сплатити заборгованість в сумі 84643,16 грн. та про результати розгляду попередження повідомити письмово в 10-денний строк з дня одержання попередження. Попередження вручено уповноваженому представнику Орендаря 15.03.2010, що підтверджується копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Попередження залишено без відповіді та задоволення.

Невиконання Орендарем зобов’язань щодо строків та порядку сплати орендної плати, які встановлені п. 5.1 Договору, стало підставою для звернення позивача до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своїм змістом договір оренди є договором найму (оренди) і відповідає вимогам статті 283 ГК України та статті 759 ЦК України, якими встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 762 ЦК України та п. 5.1. Договору орендна плата за користування майном підприємства складає 2378,03 грн. в місяць з подальшим коригуванням на індекс інфляції.

Згідно статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Позивач просить стягнути заборгованість по орендним платежам з жовтня 2007 по жовтень 2009 у сумі 84643,16 грн.

Рішенням господарського суд Черкаської області від 22.04.2009 по справі № 05/903 задоволено позов КП «Смілакомунтеплоенерго»про стягнення товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»заборгованості по орендній платі за договором оренди від 01.10.2006 в сумі 29975,61 грн. за період з 01.10.2006 по 01.11.2007. В апеляційному порядку вказане рішення не переглядалося у зв’язку з відмовою відповідача від апеляційної скарги.

В силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність судового акта, який вступив в законну силу.

Таким чином, згідно рішення господарського суду Черкаської області від 23.04.2009 року встановлено факт користування орендованим майном ТОВ «Смілаенергопромтранс»на підставці договору оренди від 01.10.2006, та стягнуто з останнього плату за його користування, що підтверджує, що орендоване майно було прийнято Орендарем у користування.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Пунктом 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач двічі звертався до Орендаря 15.02.2010 та 11.03.2010 з вимогами про сплату заборгованості за оренду комунального майна у сумі 84643,16 грн., яке вручено уповноваженому представнику Відповідача. Проте, в порушення вказаних вимог закону та положень Договору Відповідач не виконував умови Договору щодо оплати орендної плати, відповідно вказана заборгованість в розмірі 84643,16 грн. підлягає до примусового стягнення.

Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи копією договору оренди, копією претензії-вимог, копією попередженням про перерахування заборгованості.

Заперечення Відповідача щодо припинення Договору оренди через його розірвання з боку Орендодавця, про що свідчить лист останнього від 11.10.2007 №1738 (а.с.40), судом оцінюється критично.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка регламентує правові засади оренди державного та комунального майна, відносини щодо оренди майна державної та комунальної власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Зазначена заборона носить категоричний характер та не залежить як від суті порушення сторонами умов договору оренди, так і від сторони, від якої власне і виходить відмова від договору.

Окрім того, пунктом 10.2 Договору, визначено можливість розірвання договору за ініціативою однієї з сторін за рішенням господарського суду у випадку, передбачених діючим законодавством.

Зазначена умова договору кореспондується з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно якої на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. З огляду на те, що своєчасне та повне внесення орендної плати відноситься до основних обов'язків орендаря (ч. 3 ст. 18 вищезгаданого Закону), невиконання останнім таких договірних зобов'язань може бути підставою для дострокового розірвання договору оренди виключно в судовому порядку, оскільки інші підстави в такому випадку не виникають.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, суд, дійшов висновку, що пред’явлена позивачем вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди в розмірі 84643,16 грн. є обґрунтованою, тобто такою, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 846,43 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс»(Черкаська область, м. Сміла, вул. Ленінградська, 41, ідентифікаційний код 33931257) на користь комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго»(Черкаська область, м. Сміла, вул. Дзержинського, 72А, ідентифікаційний код 33648312) –84643,16 грн. заборгованості за оренду майна, 846,43 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

          Суддя О.І. Кучеренко