Рішення № 10059045, 01.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    м. Черкаси                              Справа №17/764

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Мальченко Д.В. - по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/764

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шостпродторг»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «ВШК+»

простягнення 48365,97 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шостпродторг»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ВШК+»(далі-відповідач) 48365,97 грн. заборгованості, з яких: 42 900 грн. основної заборгованості та 5465,97 грн. пені.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору поставки № П 28/07 від 28 липня 2009 року.

У судовому засіданні 18.05.2010 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 19.05.2010 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська обл., м. Канів, вул. Леніна, буд. 186).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 20.04.2010 року про порушення провадження у справі, від 18.05.2010 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення відповідачу 24.04.2010 року поштового відправлення, проте він без поважних причин в судові засідання 18.05.2010 року та 01.06.2010 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № П 28/07 від 28 липня 2009 року (а.с.10-11), за умовами пункту 1.1 якого позивач (постачальник) зобов’язався продати (поставити), а відповідач (покупець) прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених у цьому договорі (далі –товар); найменування, кількість, ціна і загальна вартість товару визначаються в відповідності з видатковими накладними, які є невід’ємною частиною даного договору (пункт 1.2 договору); товар повинен бути поставлений відповідачу у п’ятиденний термін з моменту отримання заявки від відповідача, погодженої з позивачем. Про готовність всього товару або окремих його партій до відвантаження постачальник повідомляє відповідача в строк не пізніше ніж за 1 день до запланованої дати відвантаження (пункт 2.1 договору); датою поставки вважається дата виписки товарної накладної (пункт 2.3 договору).

Сторони домовились, що форма оплати: грошовими коштами на розрахунковий рахунок позивача; термін оплати: 14 календарних днів з моменту отримання відповідачем товару; датою оплати вважається дата отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (пункти 3.1-3.3 договору)

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання по договору поставки № П28/07 від 28 липня 2009 року виконав, передавши у власність відповідачу товар, а саме - борошно вищого ґатунку на загальну суму 42900,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-000294 від 17 серпня 2009 року (а.с.12), довіреністю серії ЯПП № 483037 від 31 липня 2009 року (а.с.15-16) та виставленим рахунком –фактурою № СФ-000294 від 17 серпня 2009 року (а.с.13), в якому вказано, що рахунок дійсний до сплати до 17.08.2009 року.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 3.2 договору встановили, що покупець здійснює оплату за товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання відповідачем товару. Таким чином, кінцева дата оплати поставленого товару по видатковій накладній № РН-000294 –30 серпня 2009 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання по оплаті не виконав в сумі 42 900 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2010 року (а.с.14), і станом на момент подання позову (19.04.2010 року) заборгованість відповідача складає 42900,00 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 4.1 договору, згідно з яким за прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення.

Оскільки сторонами було визначено строки та порядок оплати за товар, суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що оплата за товар відповідачем здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару (17 серпня 2009 року), тобто по 30 серпня 2009 року, і відповідно з 31 серпня 2009 року позивач має право нараховувати пеню.

Враховуючи пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, пеню необхідно нараховувати з 31.08.2009 року по 28.02.2010 року, тоді як позивачем пеня нарахована з 01.09.2009 року по 01.04.2010 року в сумі 5465,97 грн., що є неправомірним.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 5465,97 грн. за відповідний період, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –4387,98 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 4387,98 грн., в іншій частині позову про стягнення пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

42 90031.08.2009-28.02.201018210,25% 0,0562% (42 900*182*0,0562/100)= 4387,98 З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 47287,98 грн., з яких: 42900 грн. основної заборгованості та 4387,98 грн. пені. На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 472,88 грн. та 230,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВШК+»(Черкаська обл., м. Канів, вул. Леніна, буд. 186, р/р 2600391008441 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк»м. Канів, МФО 322012, код ЄДРПОУ 32081170) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шостпродторг»(Сумська обл., м. Шостка, вул. Леніна, буд. 5, р/р 260044761 в ВАТ «Ерсте Банк»м. Київ, МФО 380009, код ЄДРПОУ 36079756) –42900 грн. основної заборгованості, 4387,98 грн. пені, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 472,88 грн. та 230,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 01.06.2010 року.