Рішення № 10058995, 02.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2010 р. Справа № 12/5168

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1 особисто, ОСОБА_2 за довіреністю, відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 за довіреностями, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглядаючи справу за позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Тальнівський щебзавод»про стягнення 722651 грн. 89 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, згідно договору поставки продукції № 21 від 01.10.2004 року, 474510 грн. боргу, 44954 грн. 93 коп. пені, 170673 грн. 09 коп. інфляційних втрат, 32513 грн. 87 коп. 3 % річних, що разом складає 722651 грн. 89 коп., та відшкодування понесених судових витрат.

У судовому засіданні позивач і його представник позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити.

Відповідач подав письмовий відзив на позов (а.с. 40-43, 82-85). Із відзиву і усних пояснень представників відповідача в суді вбачається, що відповідач заперечував проти позову і просив суд в його задоволенні позивачу відмовити з підстав необґрунтованості, недоказаності і незаконності позовних вимог та пропуску строку позовної давності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

01 жовтня 2004 року сторонами укладено договір поставки продукції № 21, за умовами якого позивач зобовязався здійснити поставку, а відповідач прийняти і оплатити продукцію згідно видаткової накладної, підписаної обома сторонами, яка є невідємною частиною договору. Відповідно до п.п. 1.3., 2.2., 6.1. договору, сума договору складає 1300000 грн. з ПДВ, розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 30 банківських днів, за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню.

Із накладної № 12/1 від 17.09.2005 року, податкової накладної № 12/1 від 17.09.2005 року, товарно-транспортної накладної 02 АБГ № 928751 від 17.09.2005 року, подорожнього листа вантажного автомобіля № 397001 від 17.09.2005 року, довіреності серії ЯКЮ № 070404 від 16.09.2005 року, рахунку-фактури № 12/1 від 17.09.2005 року (а.с. 12-17) вбачається, що 17.09.2005 року позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв партію продукції загальною вартістю з ПДВ 36000 грн., на її оплату позивач виставив відповідачу рахунок.

Із накладної № 26 від 14.10.2005 року, податкової накладної № 26 від 14.10.2005 року, товарно-транспортної накладної 02 АБГ № 928752 від 14.10.2005 року, подорожнього листа вантажного автомобіля № 397471 від 14.10.2005 року, довіреності серії ЯЛЕ № 494573 від 13.10.2005 року, рахунку-фактури № 26 від 14.10.2005 року (а.с. 18-23) вбачається, що 14.10.2005 року позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв партію продукції загальною вартістю з ПДВ 246510 грн., на її оплату позивач виставив відповідачу рахунок.

Із накладної № 31 від 25.10.2005 року, податкової накладної № 31 від 25.10.2005 року, товарно-транспортної накладної 02 АБГ № 928754 від 25.10.2005 року, подорожнього листа вантажного автомобіля № 397476 від 25.10.2005 року, довіреності серії ЯЛЕ № 494582 від 20.10.2005 року, рахунку-фактури № 33 від 25.10.2005 року (а.с. 24-29) вбачається, що 25.10.2005 року позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв партію продукції загальною вартістю з ПДВ 76800 грн., на її оплату позивач виставив відповідачу рахунок.

Із накладної № 32 від 26.10.2005 року, податкової накладної № 32 від 26.10.2005 року, товарно-транспортної накладної 02 АБГ № 928758 від 26.10.2005 року, подорожнього листа вантажного автомобіля № 111700 від 26.10.2005 року, довіреності серії ЯЛЕ № 494582 від 20.10.2005 року, рахунку-фактури № 34 від 26.10.2005 року (а.с. 26, 30-34) вбачається, що 26.10.2005 року позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв партію продукції загальною вартістю з ПДВ 115200 грн., на її оплату позивач виставив відповідачу рахунок.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (зобовязань), зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ч. 1 п. 3 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

В обґрунтування заперечень проти позову представники відповідача стверджували, що поставок продукції по накладним № 12/1 від 17.09.2005 року, № 26 від 14.10.2005 року, № 31 від 25.10.2005 року, № 32 від 26.10.2005 року не було, зазначену в цих накладних продукцію відповідач не отримував, відповідно, і обовязок її оплати у відповідача відсутній. Документи первинного обліку спірних господарських операцій позивачем сфальсифіковані з метою викрадення коштів відповідача у великих розмірах.

Працівники відповідача інженер по забезпеченню ОСОБА_5 і головний бухгалтер ОСОБА_6, в судовому засіданні, кожен окремо, пояснили, що спірні партії продукції від позивача відповідач не отримував, по складу ця продукція не оприбутковувалась, довіреності видавались на отримання іншої продукції. ОСОБА_5, крім того, пояснив, що підписи від його імені в графі «Прийняв»накладних № 12/1 від 17.09.2005 року, № 26 від 14.10.2005 року, № 31 від 25.10.2005 року, № 32 від 26.10.2005 року виконані не ним, довіреності на отримання продукції, як правило, передавались постачальнику після отримання продукції.

Із повідомлення Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ від 02.11.2007 року № 2674/5/17 вбачається, що згідно поданих позивачем податкових декларацій по податку на додану вартість за вересень-жовтень 2005 року до складу операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, включені операції по ЗАО «Тальнівський щебзавод», про що свідчать записи в реєстрах виданих податкових накладних: № 12/1 від 17.09.2005 року на суму поставки 36000 грн.; № 26 від 14.10.2005 року на суму поставки 245510 грн.; № 31 від 25.10.2005 року на суму поставки 76800 грн.; № 32 від 26.10.2005 року на суму поставки 115200 грн. (а.с. 36).

Згідно з висновком експерта № 635-П Черкаського відділення Київського НДІСЄ від 24.08.2009 року, проведеною судово-почеркознавчою експертизою встановлено, що підписи в графі «Прийняв»в накладних № 12/1 від 17.09.2005 року, № 26 від 14.10.2005 року, № 31 від 25.10.2005 року, № 32 від 26.10.2005 року виконані не ОСОБА_5, а іншою особою (а.с. 103, 107-112).

Згідно з висновком експерта № 24-Б приватного підприємства «Експертна установа»від 11.12.2009 року, проведеною судово-економічною експертизою встановлено, що документально підтверджується поставка продукції позивачем відповідачу по видатковим накладним № 12/1 від 17.09.2005 року, № 26 від 14.10.2005 року, № 31 від 25.10.2005 року, № 32 від 26.10.2005 року на загальну суму 474510 грн., в тому числі ПДВ в сумі 79085 грн.

За повідомленням відповідача від 20.01.2009 року № 173 (а.с. 92, 116), ним 20.01.2009 року направлялось в прокуратуру Черкаської області клопотання разом з копіями документів господарської справи № 12/5168 (цієї справи) для проведення перевірки та вирішення питання про порушення кримінальної справи стосовно позивача. Згідно з повідомленням першого заступника прокурора Черкаської області від 03.11.2009 року № 05-2789 вих. та поясненнями представника відповідача перевірка на даний час не закінчена, рішення не прийнято. Отже, на час розгляду справи ознак злочину в діях позивача щодо поставок спірних партій продукції правоохоронними органами не встановлено.

Судово-економічна експертиза експертом проведена на підставі усіх документів, наданих сторонами і які є у справі. Судовий експерт має необхідні освіту, кваліфікацію і стаж експертної роботи. Оцінивши висновок судово-економічної експертизи в сукупності з іншими доказами, в тому числі, і поданими відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову, суд визнає його обґрунтованим, достовірним і йому надає перевагу.

З урахуванням викладеного суд вважає, що поставка позивачем відповідачу продукції по накладним № 12/1 від 17.09.2005 року, № 26 від 14.10.2005 року, № 31 від 25.10.2005 року, № 32 від 26.10.2005 року була здійснена, загальна вартість з ПДВ поставленої продукції складає 474510 грн., строк оплати кожної партії продукції настав, відповідач оплату зазначених партій продукції не здійснив, тому зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат відповідають п. 6.1. договору, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», ст. 231 п. 6, 232 п. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним, тому і ці вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 257, 258 ч. 2 п. 1, 261 ч. 5, 265 ч. 1, 267 ч. 4 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік; за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі сплином строку виконання; залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

По накладній № 12/1 поставка продукції була здійснена 17.09.2005 року. Відповідно до п. 2.2. договору № 21 від 01.10.2004 року, розрахунок за поставлену продукцію повинен бути здійснений протягом 30 банківських днів. Отже, строк виконання зобовязання (оплати даної партії продукції) сплив 28.10.2005 року, строк позовної давності сплив з 29.10.2008 року, позов подано до суду 06.11.2008 року з пропуском строку позовної давності, про її застосування заявив відповідач.

Крім того, по накладним № 12/1 від 17.09.2005 року, № 26 від 14.10.2005 року, № 31 від 25.10.2005 року, № 32 від 26.10.2005 року спірні поставки були здійснені в 2005 році, позов в частині стягнення неустойки (пені) заявлено з пропуском річного строку позовної давності.

В провадженні господарського суду Черкаської області з 06.04. по 04.06.2007 року перебувала справа № 06/1930 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Ухвалою суду від 04.06.2007 року позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК у звязку з ненаданням позивачем витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору.

Обставин, що свідчили б про зміну тривалості, зупинення, переривання перебігу чи поважності причин пропущення позовної давності, відповідно до ст.ст. 259 ч. 1, 263, 264, 267 ЦК України, суд у взаємовідносинах сторін не вбачає.

З огляду на вищевикладене суд визнає позовні вимоги обґрунтованими і доказаними в частині стягнення боргу в сумі (246510+76800+115200) 438510 грн., 3% річних в сумі (16958,53+5213,98+7811,5) 29984 грн. 01 коп., інфляційних втрат в сумі (88497,09+27571,2+41356,8) 157425 грн. 09 коп., нарахованих до вищевказаного боргу, та їх задовольняє, заперечення відповідача в цій частині безпідставними і їх відхиляє.

В задоволенні позову в частині стягнення 36000 грн. боргу, пені 44954 грн. 93 коп., 3% річних - 2529 грн. 86 коп., інфляційних втрат 13248 грн., нарахованих до боргу, суд позивачу відмовляє у звязку з пропуском строку позовної давності.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно задоволеній частині позову - сплачене державне мито в розмірі 6258 грн. 16 коп. та 102 грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1147 грн. 20 коп. витрат на проведення судової експертизи, а всього - 7507 грн. 55 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Тальнівський щебзавод», 20400, Черкаська обл., Тальнівський р-н, м. Тальне, вул. Карєрна, 1, р/р 260088161 в ЧОД АППБ«Райффайзен Банк Аваль», МФО 354411, ідентифікаційний код 01375038 на користь субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в КО ПГРУ КБ «Приватбанк», МФО НОМЕР_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 438510 грн. грн. боргу, 29984 грн. 01 коп. 3 % річних, 157425 грн. 09 коп. інфляційних втрат, 7507 грн. 55 коп. судових витрат.

В іншій частині позову про стягнення 36000 грн. боргу, 44954 грн. 93 коп. пені, 2529 грн. 86 коп. 3% річних, 13248 грн. інфляційних втрат, 984 грн. 16 коп. судових витрат відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя В.М. Грачов