Рішення № 10057692, 15.06.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2010 Справа № 3/99-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "ОдесХарчоКомбінат", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкоресурси", м. Херсон

про стягнення 29908,92 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Косенко Т.О. дов.№05/09-АР від 01.09.2009 р.

Відкрите акціонерне товариство «ОдесХарчоКомбінат»(позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкоресурси»(відповідач) 22176,48 грн. основного боргу, 267,94 грн. –3% річних, 1198,27 грн. інфляційних втрат, 1830,93 грн. пені, 4435,30 грн. штрафу та судових витрат.

10 червня 2010 року позивач у відповідності до ст..22 ГПК України уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 1769,26 грн. основного боргу, 312,00 грн. –3% річних, 1094,79 грн. інфляційних втрат, 2125,07 грн. пені, 4435,30 грн. штрафу та судові витрати.

В судовому засіданні 10 червня 2010 року представник позивача надав суду заяву, в якій зазначив, що позивач відмовляється від стягнення з відповідача пені у розмірі 2125,07 грн., індексу інфляції у розмірі 1094,79 грн. та 3% річних в сумі 312,00 грн.

В судових засіданнях оголошувались перерви до 11 червня 2010 року та до 15 червня 2010 року, після чого розгляд справи продовжувався.

Відповідач в судовому засіданні 15 червня 2010 року надав до матеріалів справи платіжне доручення №382 від 10.06.2010 року на суму 1769,26 грн. та платіжне доручення №383 від 10.06.2010 року на суму 536,00 грн. Просить не стягувати штраф в сумі 4435,30 грн., посилаючись на скрутне фінансове становище.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством «ОдесХарчоКомбінат»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алкоресурси»укладено договір №39/09-д про діяльність в якості дистриб»ютора від 28.09.2009 р. (далі –Договір), за умовами якого позивач зобов»язується передати, а відповідач прийняти та оплатити товари на умовах Договору. Одночасно з Договором сторони підписали Додаток №1 до Договору, відповідно до якого товар надається відповідачу на умовах відстрочки платежу на 28 календарних днів з моменту поставки.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої договірні зобов'язання щодо поставки виконав в повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи, та надав відповідачу товар на загальну сум 22176,48 грн. за накладною №4797 від 5.11.2009 р. (а.с.13).

Відповідач в порушення умов Додатку №1 до Договору не виконав свої грошові зобов»язання і не розрахувався з позивачем в обумовлені строки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач 10 червня 2010 року платіжним дорученням №382 від 10.06.2010 року на суму 1769,26 грн. повністю погасив основний борг. З урахуванням викладеного, суд на підставі ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України припиняє провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу.

Відповідно до п.8.3. Договору у випадку прострочення оплати вартості товару більше ніж на 20 календарних днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

З посиланням на п.8.3. Договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 4435,30 грн.

Відповідач просить зменшити штрафні санкції у зв»язку з скрутним фінансовим становищем. В обґрунтування свого клопотання надав звіт про фінансові результати підприємства за 1 квартал 2010 року, відповідно до якого має збитки в сумі 54700,00 грн.

Відповідно до вимог ч.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, на 50% та стягнути з відповідача 2217,65 грн. штрафу.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»активному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України не відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, оскільки платіжним дорученням №383 від 10.06.2010 року на суму 536,00 грн. відповідач повністю сплатив судові витрати.

На підставі ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, ст..ст.230, 231 ГК України та керуючись, ст.ст. 49, ч.1 п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

                    1.Припинити провадження в частині стягнення основного боргу.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкоресурси»(73030, м.Херсон, вул.1-а Текстильна, 1, р/р 26005001136263 в АТ «ОПТ Банк»м.Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 24121487) на користь Відкритого акціонерного товариства «ОдесХарчоКомбінат»(65005, м.Одеса, вул..Бугаївська, 3, р/р 26004037793200 АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 00374156) 2217,65 грн. штрафу.

          3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Дата підписання рішення 18.06.2010 р.

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України