Рішення № 10057674, 18.06.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2010 Справа № 3/91-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Миколаївського транспортного прокурора в інетерсах держави в особі Міністерства транспорту та зв»язку України – Державного підприємства Спеціалізований морський порт «Октябрськ», м. Миколаїв

до Державного підприємства «Садовський морський торговельний порт» м.Скадовськ Херсонської області

про стягнення 60098,00 грн.

за участю прокурора: Зельцер О.В.( у судове засідання 18.06.2010р. не прибув)

представників сторін:

від позивача: Єфименко В.С. –довіреність №2 від 05.01.2010 р.;

від відповідача: не прибув.

Прокурор у позовній заяві просить стягнути з Державного підприємства «Садовський морський торговельний порт»(відповідач) 60000,00 грн. основного боргу та 98,00 грн. 3% річних, відповідно до умов договору про поступку права на вимогу №3 від 18.01.2006 року, та відповідно до положень ст..ст. 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України.

Прокурор в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач у відзиві визнав позовні вимоги в повному обсязі (а.с.44).

В судовому засіданні 10.06.2010 року оголошувалась перерва до 18.06.2010 року до 12-00 для виготовлення повного тексту рішення.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

Між Державним об»єднанням «Укрморпорт»(надалі –первісний кредитор) Державним підприємством «Спеціалізований морський порт «Октябрськ»(надалі –новий кредитор) та Державним підприємством «Скадовський морський торговельний порт»(далі –боржник, відповідач) укладено Договір про поступку права на вимогу №3 від 18.01.2006 року (далі –Договір), відповідно до п.1.1. якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги зобов»язань на загальну суму 1245000,00 грн., що належить первісному кредиторові, і частково стає кредитором за Договором поворотної фінансової допомоги від 24.04.2003 №21 на суму 95000,00 грн. та повністю стає кредитором за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 15.04.2004 №ДО-172 на суму 1150000,00 грн. (далі –основні договори), укладені між первісним кредитором та боржником.

Відповідно до п.1.2. Договору новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання зобов»язань за основними договорами на суму 1245000,00 грн.

Порядок заміни кредитора в зобов»язанні регулюється ст..ст.512-519 ЦК України.

За умовами договору №7 від 20 квітня 2006 року про порядок погашення заборгованості, укладеного між відповідачем і Державним підприємством «Спеціалізований морський порт «Октябрськ», відповідачу надано відстрочку і можливість погашати заборгованість поетапно.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з п.2 Додаткової угоди від 04.05.2007 року до Договору №7 від 20.04.2006 року відповідач до останнього дня кварталу, тобто до 31 грудня 2009 року повинен перерахувати Державному підприємству «Спеціалізований морський порт «Октябрськ»60000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у встановлений термін своє грошове зобов»язання не виконав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідач не надав суду належних доказів погашення боргу в сумі 60000,00 грн., визнає позовні вимоги в повному обсязі.

          Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 60000,00 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Пунктом 3 Додаткової угоди до Договору №7 від 20.04.2006 року передбачено, що у разі несплати боржником до останнього числа звітного кварталу обумовленої графіком погашення заборгованості суми, боржник на підставі ст..625 ЦК України повинен сплатити крім суми боргу 3 % річних від простроченого суми.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрськ»три відсотки річних з простроченої суми.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку стягнути з відповідача 3% річних в сумі 98,00 грн. за період з 01.01.2010 р. по 21.01.2010 р.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»активному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.           Позов задовольнити в повному обсязі.

2.           Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт», код ЄДРПОУ –01125703, адреса - 75700, місто Скадовськ Херсонської області, вул..Пролетарська, 2, р\рахунок –26007322076008 у ХВ КБ «Приватбанк»м.Херсон, МФО 352479:

а) на користь Державного підприємства «Спеціалізований морський порт «Октябрьск», ідентифікаційний код –19290012, адреса –54052, м.Миколаїв, а/с 170, р\рахунок –32309307101 в Управлінні НБУ Миколаївської області, МФО - 326450, 60000,00 грн. основного боргу, 98,00 грн. 3% річних;

б) в доход державного бюджету України, код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31119095700002, держмито в доход держбюджету, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 095 –600,98 грн. державного мита;

в) в доход державного бюджету України, код отримувача –24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31212259700002, оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 44 ГПК України, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 259, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська