Рішення № 10057546, 15.06.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2010 Справа № 13/77-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної установи "Держгідрографія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ССК-Агент"

про стягнення 1248,61 грн,

за участі представників:

позивача –Ткаченко О.В. (представника за дорученням),

відповідача –Казанцевої С.А.

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вимогами, спрямованими до відповідача, про стягнення 19864,76 грн, з яких: 18152,17 грн основної заборгованості, 880,75 грн інфляційних та 831,84 грн пені; обґрунтовуючи їх невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором № 671-МЗ від 10.12.2007 р. щодо своєчасної оплати маякового збору. В подальшому заявою від 9 червня поточного року, яка надійшла до суду 11 червня, позивач зменшив розмір стягуваної суми до 1248,61 грн, з яких 831,84 грн пені та 416,77 грн інфляційних, зазначивши, що відповідачем сплачено суму основної заборгованості. Ця заява прийнята судом до розгляду виходячи з положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України, за якою позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, а також відмовитись від позову (в тому числі і деяких його частин). За таких обставин предметом спору є вимоги про стягнення пені та інфляційних.

Відповідачем зазначені вимоги в частині стягнення пені визнаються, а щодо нарахування інфляційних він зазначає, що правильним розрахунком є їх нарахування в розмірі 373,33 грн.

Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 1 та 15 червня поточного року. При цьому суд зазначає, що представник позивача в засідання 15 червня не з’явився, заявивши клопотання про розгляд справи без його участі, у зв’язку з чим справа закінчена розглядом без участі представника позивача. За результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Крім викладеного судом встановлено, що 10 грудня 2007 року між сторонами укладено договір № 671-МЗ, за умовами якого відповідач зобов’язався сплачувати позивачу маяковий збір із суден при кожному заході судна в порт.

На виконання умов договору позивач виставляв відповідачу відповідні рахунки в період з 24.11.2009 р. по 11.03.2010 р. на загальну суму 22158,63 грн, які останнім були оплачені, станом на час звернення позивача до суду з позовом, частково –в розмірі 4006,46 грн, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 18152,17 грн. Після звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості, відповідачем платіжним дорученням № 186 від 14.05.2010 р. сплатив суму боргу в розмірі 6787,69 грн, а згодом і іншу суму боргу, що не заперечується сторонами.

Таким чином борг зі сплати маякового збору на даний час відсутній. Проте, через несвоєчасне виконання зобов’язань за вказаним договором позивачем нарахована вказана вище сума інфляційних, у зв’язку з чим суд зазначає, що згідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних. За розрахунками позивача ця сума складає 416,77 грн, а за розрахунками відповідача –373,33 грн. Враховуючи той факт, що судом перевірена сума нарахування інфляційних позивачем, яка є правильною позовні вимоги в цій частині є правомірними.

Водночас, позивачем нарахована пеня з посиланням на пункт 4.2. договору, за яким за несвоєчасну сплату маякового збору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої за кожний календарний день прострочення платежу.

Згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В даному випадку суд констатує відсутність договірних відносин щодо можливого нарахування пені, оскільки облікова ставка НБУ є змінною величиною в певному періоді, а такий період повинен визначатися у формулі нарахування пені (наприклад: „...яка діяла в період прострочення ...”), проте сторонами не визначено періоду застосування облікової ставки, у зв’язку з чим ці вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки спір доведено до суду з вини відповідача, сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

                                        в и р і ш и в :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ССК-Агент” (розташованого за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, 1; код 35468740) на користь державної установи „Держгідрографія” (розташованої за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна, 23, код 21720000) –416,77 грн інфляційних, 198,65 грн компенсації по сплаті державного мита та 236 грн компенсації по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

                     Дата підпису рішення –16 червня 2010 року          

Суддя М.К. Закурін