Рішення № 10057539, 15.06.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2010 Справа № 4/85-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бестгроссер" м. Миколаїв

до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Нова Каховка

Херсонської області

про стягнення 5.507грн. 92коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Ханін Д.С.

від відповідача - не зявився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестгроссер" (позивач по справі) звернулося з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 4.535грн.34коп. основного боргу, 429грн.22коп. втрат від інфляції, 79грн.77коп. 3% річних та 463грн.59коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обовязків по розрахунках за отриманий товар згідно з договором поставки №2868 від 03.09.2009року.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав в повному розмірі.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи .

Ухвала про відкладення розгляду справи від 01.06.2010року направлена відповідачу у встановленому порядку відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002року №75 (з подальшими змінами). Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.

03 вересня 2009року між товариством з обмеженою відповідальністю "Бестгроссер" (позивач) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір поставки на умовах субдистрибюції №2868.

Згідно з цим договором позивач, як поставщик, зобов'язався передати відповідачу, як покупцю, товар кількість, асортимент та найменування якого обумовлена в погодженому сторонами прайс-листі та відображається в накладних на передачу товару, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, зазначених договором.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав прийняті на себе обовязки і за видатковими накладними № BG-09691 від 31.08.2009року та № BG-13869 від 07.09.2009року передав відповідачу передбачений договором товар на загальну суму 8.612грн.70коп.

Факт отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується наданими до матеріалів справи копіями вищезазначених накладних, підписаних особами, яких відповідач уповноважив на отримання товару (додаток №1 до договору поставки).

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

При укладенні договору від 03.09.2009року сторони пунктом 4.2 узгодили, що відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару на наступних умовах: перша партія має бути оплачена покупцем не пізніше дня поставки цієї партії покупцю; кожна наступна партія поставленого товару, має бути сплачена покупцем не пізніше 14 календарних днів з моменту поставки відповідної партії. Датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача (п.4.5договору).

Фактично оплату вартості отриманого товару відповідач здійснив за накладною № BG-09691 від 31.08.2009року в сумі 4.077грн.36коп., а вартість товару, отримана за накладною № BG-13869 від 07.09.2009року в сумі 4.535грн.34коп. залишилася не сплаченою.

Таким чином борг відповідача на день звернення з позовом становив 4.535грн.34коп.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 03.09.2009року є обов'язковим для виконання і сторони повинні дотримуватися взятих на себе зобов'язань, оскільки стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від зобов'язання, або односторонньої її зміни.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів перерахування боргу, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 4.535грн.34коп. підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів здійснення розрахунків у встановлений договором строк відповідач суду не надав, тому нараховані позивачем проценти в сумі 79грн.77коп. також підлягають стягненню на користь позивача. Втрати від інфляції судом стягуються частково, в сумі 392грн.94коп., з урахуванням того, що обовязок здійснити розрахунки у відповідача виник 21.09.2009року, тому інфляція за вересень 2009року не нараховується.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі пункту 6.3договору, яким передбачено, що за прострочення платежу за кожну партію товару, покупець сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на протязі періоду прострочення за кожен день прострочення по кожній окремій простроченій сумі.

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків розрахунків за договором, умови договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 463грн.59коп. пені заявлена позивачем обґрунтовано.

Судові витрати відповідно до статей 44, 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

В засіданні суду за згодою представника позивача оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі вищезазначених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (інші реквізити суду невідомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бестгроссер" м. Миколаїв вул.Новозаводська, 1 п/р 2600701013065 в Миколаївській філії АТ “Кредобанк” м.Миколаїв МФО 326762 код 33730548 - 4.535грн.34коп. основного боргу, 392грн.94коп. втрат від інфляції, 79грн.77коп. 3% річних, 463грн.59коп. пені, 101грн.33коп. витрат по сплаті державного мита та 234грн.45коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті суми позову відмовити.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення оформлено відповідно до ст.84 ГПК

України і підписано 16.06.2010року.