ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.06.2010 Справа № 3/106-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький дім Скіф", м. Миколаїв
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Гола Пристань Херсонської області
про стягнення 3265,30 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Луковенко В.Ю. представник дов.б/н від 28.04.2010 р. Яневич Я.В. - керівник (у судове засідання 18.06.2010р. не прибули);
від відповідача: не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Купецький Дім Скіф»(позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 3202,13 грн. основного боргу, 63,17 грн. 30 % річних та судові витрати.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, у судове засідання не прибув, письмовий відзив не надав. Ухвалу про порушення справи отримав 26 травня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.66).
Враховуючи викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату і місце розгляду справи, тому суд, у відповідності до ст..75 ГПК України проводить її розгляд за наявними матеріалами справи.
В судовому засіданні 10.06.2010 року оголошувалась перерва до 18.06.2010 року до 12-00 для виготовлення повного тексту рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Купецький Дім Скіф»(позивач, постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 82 від 03.06.2009 р. (далі Договір), за умовами якого позивач зобов»язується поставляти непродовольчі товари, а відповідач - прийняти їх та оплатити.
Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.
Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.
Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.
Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.
Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку. Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.
В силу п.1 ст.193 ГК України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов Договору позивач поставив покупцю товар на загальну суму 9615,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач свої договірні зобов'язання щодо поставки виконав в повному обсязі, в порушення п.4.4. договору покупець не розрахувався з позивачем протягом 30 днів з дня отримання товару. Заборгованість на день розгляду справи складає 3202,13 грн.
Відповідно до акту звірки (а.с.10), підписаного позивачем та відповідачем, заборгованість останнього складає 3202,13 грн.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов»язань щодо добровільної сплати основного боргу.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. 3202,13 грн. є доведеними обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, посилаючись на п.2 ст.625 Цивільного кодексу України та на п.5.5. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 30% річних від простроченої суми в розмірі 63,17 грн.
Оскільки позивачем в розрахунку позову не вказано, за який період ним нараховано 30% річних, - суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення річних за необґрунтованістю.
З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез»явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов»язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»активному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
На підставі ст.ст.525, 526, 530, 712 ЦК України, 265 ГК України та керуючись, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 р/р невідомий, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Купецький Дім Скіф»(54030, м.Миколаїв, вул..Потьомкінська, 26 А, р/р 26003054208268 МРУ «Приватбанк»м.Миколаїв, МФО 326610, код ЄДРПОУ 35176866) 3202,13 грн. боргу, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В.Людоговська
Судове рішення № 10057507, Господарський суд Херсонської області було прийнято 18.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3/106-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: