Рішення № 10057188, 01.06.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2010 Справа № 4/74-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стеллар Транс" м. Тернопіль

до товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Лак"

с. Киселівка Білозерського району Херсонської області

про стягнення 20.548грн. 40коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не з’явився

від відповідача - уповноважена особа Трощак Є.В.

                                                  в с т а н о в и в:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Стеллар Транс" (позивач по справі) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Лак" (відповідач) про стягнення 17.385грн.00коп. основного боргу, 1.034грн.43коп. втрат від інфляції, 214грн.34коп. –3% річних, 1.464грн.63коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем обов’язків по розрахунках за надані послуги згідно з договором про надання транспортно-експедиційних послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом №ЗП-0000002 від 28.01.2009року.

          Представник позивача в засідання суду не з’явився? надіславши до суду листа від 28.05.2010року №323 з поясненням підстав позовних вимог та додаткові докази по справі. Цим же листом він просить здійснювати розгляд справи без участі його представника, за наявними в справі доказами.

          Відповідач не виконав вимог суду, зазначених в ухвалах від 21.04.2010 року про порушення справи та від 18.05.2010року про відкладення розгляду справи, і відзив на позов з обґрунтуванням заперечень суду не надав.

          В засіданні 01.06.23010року представник відповідача надав усні пояснення відповідно до яких він визнає позовні вимоги, крім розміру інфляції, надавши свій розрахунок згідно з яким втрати від інфляції за спірний період становлять 927грн.20коп.

          За таких підстав згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається без участі представника позивача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника відповідача, суд дійшов до висновку про те? що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.

28.01.2009року між позивачем (виконавцем) - ТОВ "Стеллар Транс" та відповідачем (замовником) - ТОВ “Полімер-лак” укладено договір ЗП-0000002 транспортно-експедиційного обслуговування, за умовами якого позивач (виконавець) зобов'язався від свого імені та за рахунок відповідача (замовника) укласти один або декілька договорів перевезення в міжнародному автомобільному сполученні, тим самим організувавши та забезпечивши транспортування вантажів замовника відповідно до його письмових заявок, а замовник в свою чергу зобов'язався сплатити виконавцю винагороду за виконання згаданого доручення.

Згідно умов, встановлених в п. 2.2 договору, конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в заявці відповідача, яка є невід’ємною частиною договору. Допускається оформлення заявки по факсимільному чи електронному зв’язку.

Згідно письмових транспортних заявок №2 від 12.02.2009року та без номера від 26.02.2009року відповідач доручив позивачу перевезення вантажу двома автомобілями за маршрутами Німеччина-Україна (с.Киселівка Херсонської області) та Чехія-Україна (с.Киселівка Херсонської області). У заявках визначено ціну послуг, а саме: 32.385грн.00коп. за заявкою від 12.02.2009року та 22.500грн.00коп. за заявкою від 26.02.2009року. Всього вартість послуг за заявками становить 54.885грн.00коп.

Позивач свої зобов’язання щодо перевезення вантажу виконав, що підтверджується товарно-транспортними накладними CMR №1036461 та CMR №033534, в яких маються відмітки про отримання товару. Вартість послуг відповідно до поданих відповідачем заявою сплачена ним частково, в сумі 37.500грн.00коп.

Відповідно до п. 4.4 договору порядок оплати послуг обумовлюється в разовій заявці, яка направляється експедитору перед кожним перевезенням та є невід’ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 4.5 договору термін проведення розрахунків за договором узгоджується сторонами в транспортній заявці. В заявках від 12.02.2009року та від 26.02.2009року конкретного терміну розрахунків не зазначено, мається лише посилання на те, що термін оплати –по факту митного оформлення, тому позивач відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України 04.11.2009року за №1052 надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу, яка підлягає оплаті на протязі 7 –денного строку від дня її пред’явлення, тобто до 11.11.2009року.

Крім того, 17.02.2010року позивачем надіслана відповідачу претензія №73, якою позивач пропонував йому погасити основний борг та нараховані суми 3% і пені. Однак відповідач залишив без відповіді цю претензію.

Згідно зі ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

З зазначеною нормою кореспондуються приписи статті 316 Господарського кодексу України та стаття 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Щодо вказаного виду правочинів чинним законодавством встановлена письмова форма договору (ч. 1 ст. 930 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони або якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

Правовідносини між сторонами врегульовані договором ЗП-0000002 від 28.01.2009року транспортно-експедиційного обслуговування, укладеним за допомогою факсимільного зв’язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами, а зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З огляду на зазначені норми законодавства та умови договору, оскільки доказів оплати боргу за надані послуги в сумі 17.385грн.00коп. відповідач і в засіданні суду не надав, втім факт надання послуг не заперечує, основний борг в сумі 17.385грн.00коп. підлягає стягненню на користь позивача.

Також частинами 2, 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які обумовлені у договорі транспортного експедирування і закріплені у наведеному Законі, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір втрат від інфляції позивачем розраховано невірно, не від суми фактичного боргу –17.385грн.00коп., а від суми 17.835грн.00коп. За таких підстав з відповідача на користь позивача стягується не 1034грн.43 коп. втрат від інфляції, а 927грн.20коп. та 214грн.34коп. –3% річних.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі пункту 6.5 договору, яким передбачено, що у випадку прострочення платежу замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків розрахунків за договором, умови договору, приписи чинного законодавства, та відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 1.464грн.63коп. пені заявлена позивачем обґрунтовано.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача стягується 17.385грн.00коп. основного боргу, 927грн.20коп. втрат від інфляції, 214грн.34коп. –3% річних, 1.464грн.63коп. пені.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

В засіданні за згодою представника відповідача оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Лак"

с. Киселівка вул.Залізнична, 12 Білозерського району Херсонської області код 19237456 (інші реквізити суду невідомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стеллар Транс" м. Тернопіль вул.Гріга, 3 код 32272504 (інші реквізити суду невідомі) - 17.385грн.00коп. основного боргу, 927грн.20коп. втрат від інфляції, 214грн.34коп. –3% річних, 1.464грн.63коп. пені, 199грн.91коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          3. В решті суми позову відмовити.

Суддя З.І. Ємленінова

                                                                      Рішення оформлено відповідно до ст.84

                                                                       ГПК України і підписано 02.06.2010року.