Рішення № 10055230, 21.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2010 р. Справа № 45/132-10

вх. № 3721/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Норик М.В., доручення від 18.05.2009 р.

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Девілон", м. Київ

до КП "Харківкнига" м. Харків

про стягнення 2690,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2690,07 грн. мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов’язань щодо оплати поставленого позивачем товару за видатковими накладними № С/6596 від 09.11.2007 року та № С/6598 від 09.11.2007 року. Також до стягнення заявлено державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1190,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Ухвалою господарського суду від 23 квітня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/132-10 розгляд справи було призначено на 25 травня 2010 року об 11:20 год.

В судове засідання 25 травня 2010 року представники сторін не з’явились, витребувані ухвалою суду від 23 квітня 2010 року докази по справі не надали, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про їх отримання.

Враховуючи неявку в судове засідання представників сторін та необхідність надання витребуваних та додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 21 червня 2010 року.

В засідання суду 21 червня 2010 року позивач з’явився, надав додаткові докази, які залучено судом до матеріалів справи, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в призначене засідання суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 25 травня 2010 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що 09 листопада 2007 року позивачем на адресу відповідача було поставлено товарів на загальну суму 4737,13 гривень. Ця обставина підтверджується матеріалами справи, та не була спростована відповідачем.

          Згідно ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

          Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1 ст. 642 ЦК України.

          Підтвердженням укладання договору між позивачем та відповідачем є видаткові накладні від 09.11.2007 р., виписані позивачем, що містять найменування товару, його кількість і ціну, а також реквізити позивача (оферта), та дії відповідача - отримання товару від позивача та його часткове повернення та оплата на користь позивача (вчинення дії відповідно до пропозиції, акцепт).

          Після часткового повернення товару на суму 47,06 грн. та часткової оплати відповідачем залишилася несплачена вартість товару в сумі 2690,07 гривень, що підтверджено матеріалами справи.

          Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов’язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем були надані суду докази звернення до відповідача 23 листопада 2009 року з вимогою про сплату боргу в розмірі 2690,07 гривень. Така вимога була отримана відповідачем 02.12.2009 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, проте протягом семиденного строку відповідач не виконав свого обов’язку.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена, відповідач не надав на вимогу суду докази виконання своїх зобов’язань, та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

При вирішені питання про розподіл судових витрат суд вважає оплату послуг адвоката (діє на підставі договору № 01/2010 від 01.02.2010 р., свідоцтво № 2713/10 від 25.11.2004 р.) в сумі 1190,00 грн. такою, що проведена в розмірі, не відповідаючому критеріям розумності, та, керуючись принципами законності та справедливості, покладає ці витрати на відповідача в сумі 200,00 грн. Решта витрат на послуги адвоката в сумі 990 грн. підлягає віднесенню на позивача.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з КП "Харківкнига", 61105, м. Харків, пр. 50-ти річчя СРСР, 29-А (в тому числі з п/р 26001301235 в Харківській обласній філії "Укрсоцбанк", МФР 351016, код ЗКПО 02471293) на користь ТОВ "Девілон", 03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 44 (п/р 260063012665 в АБ "Старокиївський банк" м. Києва, МФО 312477, код ЗКПО 30178883) - 2690,07 грн. боргу, 200 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. судових витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення по справі № 45/132-10 підписано 21 червня 2010 року.