Рішення № 10054911, 07.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2010 р. Справа № 07/112-10

вх. № 4156/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. ВМТ № 714460 від 19.05.10 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_3, м. Харків

до ТОВ "Збутова мережа П'ятий елемент", м. Харків

про стягнення 19966,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа П'ятий елемент" 18076,07 грн. основного боргу, 924,00 грн. пені, 135,00 грн. процентів річних, 831,90 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару

01.06.10 р. від позивача надійшли уточнення позовних вимог, відповідно о яких позивач вказує, що у позовній заяві помилково вказано, що товар відповідачу передавався на підставі договору № 15/05-08 від 15.05.08 р., в той час як поставка за накладними, доданими до матеріалів справи відбувалась без договору. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача 18076,07 грн. заборгованості та судові витрати по справі, в тому числі 3000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Суд приймає вказані уточнення як такі, що подані відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивачем за усною домовленістю, у період з 07.11.08 р. по 30.12.08 р. було поставлено відповідачу товар на суму 18076,07 грн., що підтверджується накладними № 611 від 07.11.08 р., № 687 від 28.11.08 р., № 746 від 16.12.08 р., № 776 від 23.12.08 р. та № 808 від 30.12.08 р. (а.с. 14-18).

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 14.05.10 р. було направлено на адресу відповідача вимогу про термінову оплату 18076,07 грн. заборгованості, отже відповідач повинен був перерахувати заборгованість позивачу у строк до 22.05.10 р.

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 18076,07 грн., що крім іншого також підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 22.01.10 р.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 18076,07 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 22.05.10 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за накладними № 611 від 07.11.08 р., № 687 від 28.11.08 р., № 746 від 16.12.08 р., № 776 від 23.12.08 р. та № 808 від 30.12.08 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 18076,07 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь – яким іншим представникам сторін.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", адвокатом є особа, яка, зокрема, одержала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

В порушення вимог ст. 33 ГПК України позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката в сумі 3000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача 3000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати (180,76 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 202, 205, 207,509, 525, 526, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збутова мережа П'ятий елемент" (вул. Сумська, 88, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 33068228, р/р 26005137050400 у АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005, р/р 26006057000620, МФО 303440) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61172, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ "Правекс-Банк" м. Київ, МФО 321983) 18076,07 грн. заборгованості, 180,76 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 3000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, відмовити.

Суддя

Рішення підписано 14 червня 2010 року.