Рішення № 10054857, 08.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2010 р. Справа № 37/96-10

вх. № 3848/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Беринського І.В. за довіреністю № 2-12/09 від 01.12.2009 р.

відповідача - Івтушок С.В. за довіреністю № 207 від 02.07.2009 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Укрпромінвест - Кондитер - Харків", м. Харків

до ТОВ "Торговий дім "Арго Трейд", м. Харків

про стягнення 100327,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест - Кондитер - Харків" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 81839,61 грн. основного боргу, 16111,97 грн. пені та 2375,66 грн. 3% річних, всього 100327,24 грн., в зв'язку з не виконанням відповідачем свої зобов'язань за договором купівлі-продажу № 358/05 від 01.01.2005 року.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 08.06.2010 р. за вх. № 12877, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучається до матеріалів справи. У наданому відзиві відповідач просив суд відмовити в позові в частині стягнення пені та річних, та вказував на те, що він позовні вимоги визнає частково, оскільки відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік, а позивач звернувся до суду з позовом в квітні 2010 р., а отже, пропустив строки звернення до суду з позовом про стягнення пені за поставки товару, які мали місце до квітня 2009 р.

Позивач, через канцелярію господарського суду 08.06.2010 р. за вх. № 11026, надав заяву про зменшення ціни позову, яка є за своєю суттю заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 92368,54 грн., оскільки позивачем при подачі позову не вірно була нарахована пеня.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, господарський суд вважав за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

В задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову господарський суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не було надано до суду офіційних доказів вчинення відповідачем дій по відчуженню свого майна в обґрунтування клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав частково.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

01.01.2005 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 358/05 (надалі - договір). Згідно умовам договору позивач зобов'язується передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Пунктом 1.1. договору було передбачено, що найменування і кількість товару, що поставляється, його асортимент визначаються на підставі заявки покупця і вказуються у видаткових накладних на фактичну відпустку товару, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до видаткових накладних:

№ 70833 від 21.10.2008 року на суму 6614,88 грн.,

№ 70849 від 21.10.2008 року на суму 323,20 грн.,

№ 71299 від 22.10.2008 року на суму 12532,36 грн.,

№ 71331 від 22.10.2008 року на суму 4657,94 грн.,

№ 71354 від 22.10.2008 року на суму 8421,14 грн.,

№ 71717 від 23.10.2008 року на суму 1749,32 грн.,

№ 71916 від 24.10.2008 року на суму 6240,54 грн., борг - 6108,14 грн.,

№ 72109 від 24.10.2008 року на суму 930,62 грн.,

№ 72488 від 25.10.2008 року на суму 5626,70 грн.,

№ 72555 від 25.10.2008 року на суму 1960,05 грн.,

№ 72558 від 25.10.2008 року на суму 1268,55 грн.,

№ 72495 від 25.10.2008 року на суму 377,30 грн.,

№ 72756 від 27.10.2008 року на суму 3310,35 грн.,

№ 73073 від 28.10.2008 року на суму 670,90 грн.,

№ 73098 від 28.10.2008 року на суму 1806,25 грн.,

№ 73175 від 28.10.2008 року на суму 7460,59 грн.,

№ 73133 від 28.10.2008 року на суму 602,50 грн.,

№ 74442 від 31.10.2008 року на суму 2624,50 грн.,

№ 75076 від 03.11.2008 року на суму 599,80 грн.,

№ 76278 від 07.11.2008 року на суму 104,00 грн.,

№ 77052 від 10.11.2008 року на суму 1339,00 грн.,

№ 78559 від 14.11.2008 року на суму 1644,06 грн.,

№ 78578 від 14.11.2008 року на суму 391,80 грн.,

№ 79603 від 18.11.2008 року на суму 414,40 грн.,

№ 83276 від 28.11.2008 року на суму 2821,14 грн.,

№ 85206 від 05.12.2008 року на суму 2254,67 грн.,

№ 87315 від 12.12.2008 року на суму 586,38 грн.,

№ 89223 від 19.12.2008 року на суму 1394,33 грн.,

№ 43426 від 30.05.2009 року на суму 609,60 грн.,

№ 26286 від 26.03.2010 року на суму 3409,39 грн., борг - 2000,00 грн.,

№ 30114 від 07.04.2010 року на суму 635,00 грн., позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 81839,61 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору покупець зобов'язувався роботи оплату суми кожної погодженої партії товару шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця. Також, даним пунктом договору було передбачено, що оплата за поставлений товар могла здійснюватися відповідачем не пізніше 7-ми календарних днів з моменту отримання відповідачем товару.

З огляду на те, що в матеріалах справи не міститься доказів сплати відповідачем позивачу вартості товару на загальну суму 81839,61 грн., та те, що дана сума визнається відповідачем, господарський суд приходить до висновку, що відповідач має перед позивачем заборгованість у розмір 81839,61 грн. за вказаним договором.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, перевіривши нарахування позивачем 3% річних, господарський суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 81839,61 грн. основного боргу та 2375,66 грн. 3% річних.

З огляду на те, що позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог було зазначено про те, що ним невірно була нарахована пеня, та ним не був наданий до суду інший розрахунок пені, що виключає можливість суду перевірити правильність нарахування позивачем пені, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення пені є не обґрунтованими у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 842,15 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 197,06 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

В задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" (61033, м. Харків, 2-й Вологодський в'їзд, 2, код ЄДРПОУ 31440281, р/р № 26004001000522 в ВАТ "Перший інвестиційний банк" у м. Київ, МФО 300506) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест - Кондитер - Харків" (61010, м. Харків, вул. Аравійська, 22/24, код ЄДРПОУ 31440653, р/р № 26000805791570 в ХФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Харкова, МФО 351016) - 81839,61 грн. основного боргу, 2375,66 грн. 3% річних, 842,15 грн. державного мита та 197,06 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя

Рішення підписано 11.06.2010 р.