Рішення № 10054423, 04.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2010 р. Справа № 37/191-09

вх. № 5979/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Івтушок С.В. за довіреністю № б/н від 07.05.2009 р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ

про стягнення 422981,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 37/191-09 за позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 154439,37 грн. та 268542,06 грн. пені за невиконання договірних умов.

В обгрунтування позову позивач вказує на те, що сума заборгованості ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" перед ТОВ "Енергозберігаючі технології" за поставлений та отриманий товар по договору № 54 від 28.08.2008 року та видатковій накладній № СТ-0000120 від 14.11.2008 року складає 154439,37 грн.

Сторони до початку судового засідання призначеного на 01.06.2010 р., через канцелярію господарського суду 01.06.2010 р. за вх. № Д 574, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 01.06.2010 р. за вх. № 10399, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучено до матеріалів справи. У наданому відзиві відповідач вказував на те, що він позов визнає частково в частині суми основного боргу, а нарахування позивачем пені є безпідставним.

У судовому засіданні призначеному на 01.06.2010 року було оголошено перерву до 04.06.2010 року о 10:00 год.

Представник позивача в призначене судове засідання не зявився.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову в частині стягнення суми пені.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне.

28.08.2008 року між сторонами було укладено договір № 54 на постачання сендвіч-панелей на ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" (надалі - договір) відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язувався поставити і передати у власність відповідача (покупця) товар визначений даним договором, а покупець прийняти даний товар та оплатити повну його вартість.

В процесі розгляду справи господарським судом Харківської області матеріали справи були направлені до слідчих органів в особі прокуратури Вовчанського району Харківської області для проведення перевірки щодо встановлення фактів підробки договору № 54 від 28.08.2008 року. За результатами проведеної перевірки прокуратура Вовчанського району Харківської області повідомила господарський суд про те, що фактів підробки договору або підписання договору іншими особами, в ході проведення перевірки, не було встановлено.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору позивачем відповідачу були поставлені сендвіч-панелі ST80, 1100 ВТН у кількості 570,24 м.кв. та сендвіч-панелі PWS 75/1155 у кількості 79,81 м.кв. на загальну суму 254439,37 грн. Постачання товару підтверджується видатковою накладною № СТ-0000120 від 14.11.2008 року та дорученням № 926 від 14.11.2008 року, виданим на ім'я Дринова Сергія Олександровича.

Пунктами 4.1. та 4.2. договору було передбачено, що оплата за поставленний товар здійснюється з розрахункового рахунку покупця перерахуванням шляхом у формі 50% предоплати на підставі рахунка постачальника та кінцевий розрахунок у розмірі 50%покупець перераховує за 2 дня перед поставкой товару на склад покупця.

Однак, в порушення договірних умов покупцем були перераховані грошові кошти у розмірі 100000,00 грн. (платіжні доручення № 5424 від 16.09.08 року на суму 31 000,00 грн., № 5425 від 16.09.08 року на суму 68 000,00 грн. та № 5426 від 16.09.08 року на суму 1 000,00 грн.).

Отже, сума заборгованості ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" перед ТОВ "Енергозберігаючі технології" за поставлений та отриманий товар по договору № 54 від 28.08.2008 року та видатковій накладній № СТ-0000120 від 14.11.2008 року складає 154439,37 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за поставлений товар у розмірі 154439,37 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Аналізуючи умови договору господарський суд прийшов до висновку, що сторонами при укладенні договору було узгоджено нарахування пені за не виконання сторонами умов договору. Щодо того, що у примірниках договору кожної із сторін п.8.2. договору трактувався не зовсім однаково господарський суд зазначає, що дані обставини не впливають на порядок нарахування пені, оскільки нарахування пені повинно здійснюватися на підставі відповідних положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань".

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства та враховуючи умови договору щодо нарахування пені, господарський суд приходить до висновку, що розрахунок пені позивачем зроблено не вірно, у зв'язку з тим, що нарахування позивачем штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань відповідачем повинно було бути припинено через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та тим, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, господарським судом було перераховано розрахунок пені позивача та встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 18366,81 грн.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 154439,37 грн. та пені у розмірі 18366,81 грн., всього - 172806,18 грн.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 1728,06 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 128,13 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (62500, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, код ЄДРПОУ 32447115, р/р № 26006996105517 в філії ЗАТ «ПУМБ» в м. Харків, МФО 350385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" (91021, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 3-н, код ЄДРПОУ 32648898, р/р 26002550191570 в ДОФ АК УСБ, МФО 334011) – суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 154439,37 грн. та суму пені у розмірі 18366,81 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (62500, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, код ЄДРПОУ 32447115, р/р № 26006996105517 в філії ЗАТ «ПУМБ» в м. Харків, МФО 350385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології" (91021, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 3-н, код ЄДРПОУ 32648898, р/р 26002550191570 в ДОФ АК УСБ, МФО 334011) – 1728,06 грн. державного мита та 128,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 07.06.2010 р.