Рішення № 10054406, 02.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2010 р. Справа № 49/43-10

вх. № 3717/3-49

Суддя господарського суду Кононова О.В.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Дроботенко Ю.О., дор. № 1/168 від 15.03.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафор-Центр", м. Київ

до Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс", м. Харків

про стягнення 19155,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідач на свою користь заборгованість за поставлений товар згідно договору б/н від 03.04.2008 року, укладеного між сторонами. Згідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума становить 19155 грн., з яких 18937,86 грн. - сума основного боргу, 170,44 грн. - інфляційні витрати, 46,70 грн. - 3% річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує суму боргу згідно направленої претензії.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Через канцелярію суду надав документи, витребувані ухвалами суду, які були залучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В ухвалі суду від 11.05.2010 року сторони попереджені про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

03 квітня 2008 року між ЗАТ "Техноімпекс" (Покупець) та ТОВ "Аквафор - Центр" (Постачальник) було укладено договір поставки, згідно з яким позивач зобов'язувався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію у власність відповідача, а відповідач зобов'язувався приймати у власність та оплачувати його на умовах даного договору. Згідно видаткових накладних, копії яких додані до матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 52083,15 грн., про що свідчить його підпис на накладних.

Згідно п. 7.7. договору, відповідач зобов'язувався оплатити позивачу вартість наданого за цим договором товару, після реалізації товару іншим особам через оптово - роздрібну торгівельну мережу покупця. Відповідач два рази на місяць перераховує позивачу кошти в розмірі загальної вартості товарів, реалізованих у відповідному періоді. Фактом оплати вважається зарахуванні коштів на поточний рахунок позивача.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, у випадках, коли виконання зобов'язання поставлено у залежність від події, що може і не настати, мова має йти не про термін, а про умову виконання зобов'язання. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, 24.02.2010 року позивач направив відповідачеві вимогу про оплату товару за вих. № 21/10 в семи денний термін з моменту пред'явлення вимоги. Відповідач отримав вказану вимогу 03.03.2010 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення, яка додана до матеріалів справи.

Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов’язання, не сплатив у визначений вимогою про сплату строк, порядку та розмірі вартість отриманого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 18937,86 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 18937,86 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. За таких підстав вимога позивача про стягнення з відповідача 170,44 грн. інфляційних витрат та 46,70 грн. трьох відсотків річних також обґрунтована та підлягаюча задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 191,55 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" (адреса: 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, кв. 914, р/р 260003223 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 31799372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквафор - Центр" (юридична адреса: 02092, м. Київ, вул. Довбуша, 32, фактична адреса: 04655, м. Київ, вул. Полярна, 12а, р/р 26008219615500 в АКИБ "УкрСиббанк" в м. Харкові, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35454738) - 18937,86 грн. основного боргу, 170,44 грн. інфляційних витрат, 46,70 грн. трьох відсотків річних, 191,55 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Суддя Кононова О.В.

Повний текст рішення підписаний 07.06.2010 року.