ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" червня 2010 р. Справа № 49/32-10
вх. № 3623/3-49
Суддя господарського суду Кононова О.В.
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Науменюк О.В., дор. б/н від 01.03.2010 року
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Український продукт" в особі Харківської філії, м. Харків
до Приватного підприємства "Бестмаркет", м. Харків
про стягнення 3796,20 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за поставлений товар згідно договору б/н від року, укладеного між сторонами. Згідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 3796,20 грн., з яких - 3289,20 грн. - сума основного боргу, 154,28 грн. - інфляційні витрати, 209,53 грн. - 30% річних від простроченої суми (згідно п. 7.4. договору) та 143,19 грн. - пеня. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку відповідно направленої претензії від 26.02.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить суд для захисту прав та законних інтересів позивача вийти за межі позовних вимог , врахувати 30% річних, пеню та інфляційні витрати за час розгляду справи та стягнути з відповідача ПП "Бестмаркет" 4005,44 грн., з яких 3289,20 грн. основного боргу, 154,28 грн. інфляційних витрат, 333,83 30% річних та 228,13 грн. пені.
Крім того, в судовому засіданні представник позивача надав суду додаткові документи, які були залучені судом до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В ухвалі суду від 12.05.2010 року сторони попереджені про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
"28" травня 2009 року між ПП «Бестмаркет» (Покупець) та ПП «Український продукт» (Постачальник) було укладено договір поставки №101, згідно з яким позивач зобов'язувався поставляти, а відповідач зобов'язувався приймати та оплачувати товари в асортименті та кількості передбаченими накладними. Згідно видаткових накладних, копії яких додані до матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 4191,54 грн. Претензій до кількості і якості отриманого товару відповідач не мав, про що свідчить відповідний підпис на накладних.
Згідно п. 5.3. договору, відповідач зобов'язувався оплатити позивачу грошові кошти за кожну партію поставленого товару не пізніше 21 календарного дня з дати постачання. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов’язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість отриманого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 3289,20 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 3289,20 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.3. договору зобов’язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення платежу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Під час розгляду справи судом був встановлений факт порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності, умов договору, а отже, й прав позивача, тому суд вважає клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог та стягнення з відповідача 30% річних та пені станом на дату винесення рішення, - законним та таким, що підлягає задоволенню.
Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань" від 22.11.1996р., та відповідно якого за період з 02.01.2010 року станом на час розгляду справи, належна до сплати сума пені становить 228,13 грн. Таким чином, з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 228,13 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. пунктом 7.4. договору сторони визначили інший розмірі річних, а саме, у разі порушення оплати вартості товару, Покупець сплачує Постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних, які нараховуються на суму заборгованості за весь період користування Покупцем грошовими коштами Постачальника. За таких підстав вимога позивача про стягнення з відповідача 154,28 грн. інфляційних витрат та 333,83 грн. 30% відсотків річних з урахуванням п. 2 ст. 83 ГПК України, - також обґрунтована та підлягаюча задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИВ:
Задовольнити клопотання позивача щодо виходу за межі позовних вимог відповідно п. 2ч. 1 ст. 83 ГПК України.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Бестмаркет" (юридична адреса: 61045, м. Харків, вул. Шекспіра, 7, п/р 2600501011147 в ХФ ВАТ "Кредобанк", МФО 350415, код ЄДРПОУ 36371972) на користь Приватного підприємства "Український продукт" в особі Філії Приватного підприємства "Український продукт" (адреса: 61045, м. Харків, вул. Ревкомівська, 62, п/р 26008961052411 в філії ПУМБ м. Харкова, МФО 350385, код ЄДРПОУ 30998591) - 3289,20 грн. основного боргу, 154,28 грн. інфляційних витрат, 333,83 грн. 30% річних від простроченої суми, 154,28 грн. інфляційних витрат, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
Суддя Кононова О.В.
Повний текст рішення підписаний 07.06.2010 року.
Судове рішення № 10054403, Господарський суд Харківської області було прийнято 01.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 49/32-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: