Рішення № 100525509, 23.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2021 р. Справа№200/6778/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку загального позовного в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

02 червня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області), в якому з урахуванням заяви про зміну підстав позову, позивач просив:

1. визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Донецькій області щодо невключення до стажу роботи в органах податкової міліції ОСОБА_1 , як наслідок не включення до вислуги років для призначення пенсії, стажу роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року (04 роки 9 місяців 24 дні);

2. зобов`язати ГУ ДФС у Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року (04 роки 9 місяців 24 дні) для призначення пенсії за вислугу років;

3. зобов`язати ГУ ДФС у Донецькій області здійснити перерахунок за весь час роботи в органах державної податкової міліції та виплатити ОСОБА_1 суми недоотриманого грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, допомоги для оздоровлення, грошового забезпечення за час тимчасової непрацездатності осіб начальницького складу податкової міліції, грошового забезпечення за час перебування у відпустці осіб начальницького складу податкової міліції) з урахуванням включення до вислугу років періоду роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року (04 роки 09 місяців 24 дні);

4. зобов`язати ГУ ДФС у Донецькій області здійснити перерахунок тривалості та кількості днів невикористаної щорічної відпустки за весь час роботи в органах податкової міліції з урахуванням до вислуги років періоду роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року (04 роки 09 місяців 24 дні) та проходження строкової військової служби у Збройних Сил України за період з 13 травня 2002 року по 05 травня 2003 року військової (11 місяців 22 дні) і виплатити при звільненні ОСОБА_1 суми компенсацій за невикористані дні щорічної відпустки з урахуванням включення до вислуги років періоду роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року (04 роки 09 місяців 24 дні) та проходження строкової військової служби у Збройних Силах України за період з 13 травня 2002 року по 05 травня 2003 року військової (11 місяців 22 дні).

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

07 червня 2021 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; витребував у відповідача докази.

Про відкриття провадження в адміністративній справі учасники справи повідомлені з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС).

19 липня 2021 року суд постановив ухвалу про прийняття заяви про зміну підстав позову.

16 серпня 2021 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч. 4 ст. 173 КАС; призначив підготовче засідання на 06 вересня 2021 року.

06 вересня 2021 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04 жовтня 2021 року.

Про дату, час і місце проведення судового засідання учасники справи повідомлені належним чином в порядку, визначеному КАС України.

Учасники справи/їх представники в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що участь у судовому засіданні є правом учасника справи, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 44 КАС, а також відсутність встановлених ст. ст. 205, 223 КАС підстав для відкладення розгляду справи, справа розглянута за відсутності представників сторін в письмовому провадженні.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС повне фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснювалося.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 18 травня 2021 року звернувся до ГУ ДФС в області з заявою, в якій просив зарахувати до вислуги років для призначення пенсії періоду роботи в органах Державної податкової служби.

Листом від 24 травня 2021 року ГУ ДФС в області відмовило позивачу в цьому, покликаючись на те, що на теперішній час немає підстав для зарахування до вислуги років стажу роботи в органах державної податкової служби через відсутність переліку відповідних посад, визначеного центральним органом, що забезпечує формування державної політики у сфері державної фінансової політики.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Доводив, що підстави для врахування до вислуги років для призначення пенсії періодів роботи ОСОБА_1 в органах Державної податкової служби відсутні, оскільки на теперішній час не затверджені переліки посад, про які йдеться в п. «и» ст. 17 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вимоги позивача в частині перерахунку та виплати грошового забезпечення відповідач вважав безпідставними, оскільки ст. 17 Закону № 2262 визначає види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а не для виплати грошового забезпечення.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників війни, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_3 , видане Державною фіскальною службою України 29 квітня 2020 року.

На підставі записів в трудовій книжці серії НОМЕР_4 суд встановив такі обставини.

Запис 6 – 22 серпня 2001 року на підставі наказу від 22 серпня 2001 року № 59-к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Артемівської державної податкової інспекції у Донецькій області за конкурсом до відділу стягнення податкової заборгованості на посаду державного податкового інспектора.

Запис 7 – 22 серпня 2001 року прийняв Присягу державного службовця.

Запис 8 – 22 серпня 2002 року на підставі наказу від 20 лютого 2002 року № 18-л позивачу присвоєне спеціальне звання «інспектор податкової служби ІІІ рангу».

Запис 9 – 30 квітня 2002 року на підставі наказу від 30 квітня 2002 року № 34-л позивач звільнений за п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України у зв`язку з призовом на військову службу.

Запис 10 – з 13 травня 2002 року по 05 травня 2003 року – служба у Збройних Силах України (військовий квиток від 03 травня 2002 року серії МО № 467564).

Запис 11 – 03 червня 2003 року на підставі наказу від 03 червня 2003 року № 27-о ОСОБА_1 був прийнятий до Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області у відділ стягнення податкової заборгованості на посаду старшого державного податкового інспектора за строковим трудовим договором на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника.

Запис 12 – 26 серпня 2003 року на підставі наказу від 26 серпня 2003 року № 55-о у зв`язку зі змінами в організаційній структурі позивач переміщений у відділ планування та інформаційного забезпечення управління стягнення податкового боргу на посаду старшого державного податкового інспектора за строковим трудовим договором на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років основного працівника.

Запис 13 – 01 вересня 2003 року на підставі наказу від 01 вересня 2003 року № 58-о переведений з кадрового резерву у відділ стягнення коштів, майна управління стягнення податкового боргу на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора.

Запис 14 – 01 березня 2004 року на підставі наказу від 27 лютого 2004 року № 12-о у зв`язку зі змінами в організаційній структурі та штатному розписі переміщений у групу стягнення коштів, майна відділу стягнення податкового боргу на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора.

Запис 15 – 01 листопада 2004 року на підставі наказу від 01 листопада 2004 року № 72-о присвоєне спеціальне звання «інспектор податкової служби 2 рангу».

Запис 16 – 15 лютого 2005 року на підставі наказу від 15 лютого 2005 року № 11-о у зв`язку зі змінами в організаційній структурі і штатному розписі позивач переміщений в сектор стягнення коштів, майна відділу забезпечення податкових зобов`язань на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора.

Запис 17 – 01 вересня 2005 року на підставі наказу від 02 вересня 2003 року № 55-о переведений у відділ погашення прострочених податкових зобов`язань на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора.

Запис 18 – 01 листопада 2006 року на підставі наказу від 01 листопада 2006 року № 67-о присвоєне чергове спеціальне звання «інспектор податкової служби І рангу».

Запис 19 – 19 липня 2007 року на підставі наказу від 19 липня 2007 року № 46-о звільнений згідно з п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України за угодою сторін.

Запис 20 – 16 липня 2007 року на підставі наказу Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 16 липня 2007 року № 410о прийнятий до органів державної податкової міліції.

Витяг з послужного списку № М-235561 свідчить про те, що позивач продовжує перебувати на службі в органах податкової міліції на посаді заступника начальника відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області.

Відповідач – Головне управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 39406028) зареєстроване як юридична особа 23 вересня 2014 року; з 07 серпня 2019 року перебуває в стані припинення. Державна реєстрація припинення відповідача як юридичної особи не проведена.

18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДФС в області з заявою, в якій просив повідомити, чи зараховані до його вислуги років періоди роботи на державній службі з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року відповідно до вимог п. «и» ст. 17 Закону № 2262 та абз. 12 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам служби охорони та членам їхніх сімей».

У разі неврахування вказаних періодів позивач просив поновити його право, включивши до його вислуги років в календарному обчисленні періоди роботи на посадах:

з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року – державного податкового інспектора Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС;

з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року – старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового ревізора-інспектора Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС.

Листом від 24 травня 2021 року № 3796/10/05-97-07 ГУ ДФС в області повідомило позивачеві про відсутність підстав для зарахування вказаних вище періодів перебування на державній службі до вислуги років.

Відмова обґрунтована тим, що п. «и» ст. 17 Закону № 2262 дійсно передбачає зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в податкову міліцію на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах державної фінансової політики. Станом на теперішній час відповідні переліки посад центральними органами не розроблені, що, за висновком ГУ ДФС в області, виключає можливість зарахування до вислуги років ОСОБА_1 вказаних ним періодів роботи на державній службі.

Згідно з довідкою ГУ ДФС у Донецькій області від 14 липня 2021 року № 135/05-97-07 вислуга років ОСОБА_1 оголошена наказом ГУ ДФС у Донецькій області від 01 березня 2018 року № 63-о та складає 11 років 07 місяців 03 дні, в тому числі:

служба в Збройних Силах України з 13 травня 2002 року по 05 травня 2003 року;

служба в органах податкової міліції з 20 липня 2007 року по теперішній час.

Періоди роботи на державній службі з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року не зараховані до вислуги років.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Щодо вимог позивача в частині обчислення вислуги років для призначення пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи мають діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в податковій міліції.

Закон № 2262 має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Осіб, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, визначає ст. 1-2 Закону № 2262.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби […]: […] особи начальницького складу податкової міліції.

Умови пенсійного забезпечення визначені ст. 2 Закону № 2262.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після їх звільнення зі служби.

Умови призначення пенсій за вислугу років визначені ст. 12 Закону № 2262.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону.

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Ст. 17 Закону № 2262 визначає види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Згідно з п. «и» ч. 1 ст. 17 Закону № 2262 особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, серед іншого, час роботи в державних органах у разі переходу на […] податкову міліцію […] згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно […] центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах […] державної фінансової політики, […].

Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону № 2262 при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до п. 17-1 Закону № 2262 Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі – Порядок № 393).

Абз. 12 п. 1 Порядку № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262 особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:

час роботи в державних органах у разі переходу на […] службу в […] податкову міліцію […] згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно […] Міністерством фінансів, […].

Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстав для висновку, що особам, які мають право на призначення пенсії на підставі Закону № 2262, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на службу в податкову міліцію на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державної фінансової політики.

Суд встановив, що ГУ ДФС у Донецькій області відмовило ОСОБА_1 у зарахуванні до вислуги років часу роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року на тій підставі, що центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання державної фінансової політики, не затверджений перелік посад в органах Державної податкової служби, період роботи на яких може бути зарахований до календарної вислуги років.

Верховний Суд в постанові від 20 вересня 2019 року у справа № 813/904/15 навів такі висновки:

«29. Європейський суд з прав людини неодноразова наголошував у своїх рішеннях про те, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

30. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» для осіб начальницького складу податкової міліції передбачені гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для осіб начальницького складу податкової міліції як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

31. Отже, неправомірним є посилання відповідача на відсутність затвердженого переліку посад, як на підставу відмови позивачу у зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії часу попередньої роботи в державних органах».

Суд встановив, що в період з 22 серпня ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Артемівської державної податкової інспекції у Донецькій області до відділу стягнення податкової заборгованості на посаду державного податкового інспектора.

22 серпня 2001 року позивач прийняв Присягу державного службовця та йому присвоєне спеціальне звання «інспектор податкової служби ІІІ рангу», а 30 квітня 2002 року був звільнений.

03 червня 2003 року ОСОБА_1 був прийнятий до Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області у відділ стягнення податкової заборгованості на посаду старшого державного податкового інспектора; 26 серпня 2003 року переміщений у відділ планування та інформаційного забезпечення управління стягнення податкового боргу на посаду старшого державного податкового інспектора; 01 вересня 2003 року переведений з кадрового резерву у відділ стягнення коштів, майна управління стягнення податкового боргу на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора; 01 березня 2004 року переміщений у групу стягнення коштів, майна відділу стягнення податкового боргу на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора; 01 листопада 2004 року позивачу присвоєне спеціальне звання «інспектор податкової служби 2 рангу»; 15 лютого 2005 року позивач переміщений в сектор стягнення коштів, майна відділу забезпечення податкових зобов`язань на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора; 01 вересня 2005 року переведений у відділ погашення прострочених податкових зобов`язань на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора; 01 листопада 2006 року позивачу присвоєне чергове спеціальне звання «інспектор податкової служби І рангу»; 19 липня 2007 року позивач був звільнений.

Враховуючи встановлені фактичні обставини та застосовуючи до спірних правовідносин наведені вище правові норми з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 вересня 2019 року у справі № 813/904/15, суд дійшов висновку, що на підставі п. «и» ч. 1 ст. 17 Закону № 2262 та абз. 12 п. 1 Порядку № 393 ОСОБА_1 має право на зарахування до вислуги років для призначення пенсії періодів роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року.

Суд встановив, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на час виникнення спірних правовідносин не досяг 45-річного віку, передбаченого п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262, та, відповідно, не набув права на пенсію за вислугу років на умовах, визначених цим Законом.

У зв`язку з цим суд зазначає, що під час вирішення публічно-правового спору, який виник між сторонами, враховує висновок Верхового Суду, викладений в постанові від 20 вересня 2019 року у справі № 813/904/15, а саме:

«32. Щодо посилання скаржника на те, що на момент звернення з вказаним позовом до суду позивач не досяг віку, необхідного для надання йому права на пенсію та станом на 24.06.2015 позивач зі служби не був звільнений і пенсія йому не була призначена, а тому відмова включити до вислуги років позивача для призначення пенсії стажу роботи в органах ДПС за зазначений період була правомірною, колегія суддів зазначає, що вказане не було підставою для відмови позивачу у включенні до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи в органах Державної податкової служби з 28.11.1991 по 21.01.2000».

Перевіряючи відповідність дій (бездіяльності) ГУ ДФС у Донецькій області критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС, суд виходить з тих аргументів, які відповідач навів у листі від 25 травня 2021 року № 3796/10/05-97-07, в якому міститься відмова у зарахуванні до вислуги років часу роботи в органах Державної податкової служби.

Єдина підстава відмови у зарахуванні до вислуги років часу роботи ОСОБА_1 в органах Державної податкової служби, яку вказало ГУ ДФС у Донецькій області, - це те, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах виконання державної фінансової політики, не затвердив перелік посад в органах Державної податкової служби, період роботи на яких може бути зарахований до календарної вислуги років.

Як наслідок, ті обставини, що на час виникнення спірних правовідносин позивач не досяг віку, необхідного для набуття права на пенсію за вислугу років, не був звільнений зі служби і пенсія йому не була призначена, не випливають на оцінку судом правомірності поведінки ГУ ДФС у Донецькій області.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що допущена ГУ ДФС у Донецькій області бездіяльність, яка полягає у невключенні ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року, підлягає визнанню протиправною.

Порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов`язання ГУ ДФС у Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262, час роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року.

Вимоги позивача в частині визначення певної тривалості часу роботи в органах Державної податкової служби, який підлягає зарахуванню до вислуги років для призначення пенсії, а саме 04 роки 9 місяців 24 дні, задоволенню не підлягають, оскільки обчислення тривалості періоду роботи (служби) належить до повноважень відповідача.

Щодо вимог позивача в частині зарахування часу роботи в органах Державної податкової служби для обчислення вислуги років в органах податкової міліції.

Відповідно до п. 348.1 ст. 348 Податкового кодексу України (далі – ПК України) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Згідно з п. 353.1 ст. 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 357.1 ст. 357 ПК України форми та розмір матеріального забезпечення осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм нарахування та виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції визначає Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції затверджений наказом Міністерства фінансів України від 17 липня 2018 року № 616, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 928/32380 (далі – Порядок № 616).

Відповідно до п. 3 розділу І Порядку № 616 грошове забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції (крім курсантів навчального закладу ДФС) складається з:

1) посадового окладу;

2) окладу за спеціальним званням;

3) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення:

надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за спортивне звання, за почесне звання, за виконання функцій державного експерта з питань таємниць, за службу в умовах режимних обмежень;

доплати за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук;

доплати за вчене звання;

премій;

4) одноразових додаткових видів грошового забезпечення:

матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;

допомоги для оздоровлення.

Згідно з п. 1 глави 1 розділу IV Порядку № 616 надбавка за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції (крім курсантів навчального закладу ДФС) виплачується у розмірах, визначених додатком 16 до постанови № 704, з дня виникнення права на її отримання.

П. 2 глави 1 розділу IV Порядку № 616 передбачено, що надбавка за вислугу років виплачується на підставі наказу відповідного органу ДФС, виданого на підставі протоколу засідання комісії, уповноваженої визначати стаж для нарахування надбавки за вислугу років у порядку, встановленому Інструкцією про порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 15 травня 2008 року № 313, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 25 червня 2008 року за № 553/15244.

Відповідно до п. 3 глави 1 розділу IV Порядку № 616 особам начальницького складу податкової міліції, яким у встановленому порядку зараховано до вислуги років раніше не враховані періоди служби (роботи), доплата надбавки за вислугу років здійснюється з дня отримання органом ДФС від осіб начальницького складу податкової міліції документів, що підтверджують їх стаж для нарахування надбавки за вислугу років, у порядку, встановленому пунктом 2 цієї глави.

П. 4 глави 1 розділу IV Порядку № 616 передбачено, якщо особі начальницького складу встановлено надбавку в менших, ніж належало, розмірах з вини посадових осіб органу ДФС, здійснюється перерахунок надбавки за весь період, протягом якого особа начальницького складу податкової міліції мала право на неї.

Інструкція про порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 15 травня 2008 року № 313, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 червня 2008 року за № 553/15244 (далі – Інструкція № 313).

Згідно з п. 1 Інструкції № 313 ця Інструкція визначає порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України (далі - стаж), яка виплачується особам начальницького складу податкової міліції у розмірах і порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 2 Інструкції № 313 дія цієї Інструкції поширюється на осіб, які перебувають на службі в податковій міліції і яким відповідно до законодавства присвоєні спеціальні звання начальницького складу податкової міліції, у тому числі осіб начальницького складу податкової міліції, що працюють на посадах державних службовців структурних підрозділів органів державної податкової служби України із залишенням їх у кадрах податкової міліції, та тих, що працюють в інших органах державної влади або на підвідомчих їм підприємствах, установах і в організаціях, а також в органах місцевого самоврядування, до яких вони відряджені відповідно до законодавства для виконання спеціальних робіт або обов`язків, із залишенням їх у кадрах податкової міліції.

П. 3 Інструкції № 313 установлено, що обчислення періодів служби для визначення стажу здійснюється у календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць) у порядку, передбаченому законодавством для визначення стажу служби для призначення пенсії за вислугу років начальницькому складу податкової міліції.

Відповідно до п. 6 Інструкції № 313 стаж особам начальницького складу податкової міліції державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, навчальних закладів, які призначаються на посади наказами ДПА, визначається Центральною комісією або Комісією органу державної податкової служби за місцем проходження ними служби та отримання грошового забезпечення.

Згідно з п. 8 Інструкції № 313 рішення Центральної комісії оформлюється висновком (додається) та оголошується наказом ДПА, рішення інших Комісій - висновком та наказами відповідних органів державної податкової служби.

Аналіз наведених вище правових норм зумовлює висновок, що обчислення періодів служби для визначення стажу для виплати винагороди за вислугу років здійснюється в порядку, передбаченому законодавством для визначення стажу служби для призначення пенсії за вислугу років.

Таким чином, під час вирішення питання щодо наявності підстав для зарахування ОСОБА_1 до стажу для виплати винагороди за вислугу років часу роботи в органах Державної податкової служби належить застосовувати положення п. «и» ч. 1 ст. 17 Закону № 2262 та абз. 12 п. 1 Порядку № 393.

З огляду на те, що згідно з п. «и» ч. 1 ст. 17 Закону № 2262 та абз. 12 п. 1 Порядку № 393 ОСОБА_1 має право на зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року, позивач має право на зарахування цих періодів і до стажу для виплати винагороди за вислугу років.

Позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Донецькій області щодо невключення до стажу роботи в органах податкової міліції стажу роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року (04 роки 9 місяців 24 дні).

За встановлених фактичних обставин та з огляду на правове регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що допущена ГУ ДФС у Донецькій області, яка полягає у невключенні ОСОБА_1 до стажу служби в органах податкової міліції (стажу для виплати винагороди за вислугу років) часу роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року, підлягає визнанню протиправною.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача належить застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання ГУ ДФС у Донецькій області зарахувати ОСОБА_2 до стажу служби в органах податкової міліції (стажу для виплати винагороди за вислугу років) час роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року.

Водночас не підлягають задоволенню як такі, що є передчасними, вимоги позивача в частині зобов`язання ГУ ДФС у Донецькій області:

- здійснити перерахунок за весь час роботи в органах державної податкової міліції та виплатити ОСОБА_1 суми недоотриманого грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, допомоги для оздоровлення, грошового забезпечення за час тимчасової непрацездатності осіб начальницького складу податкової міліції, грошового забезпечення за час перебування у відпустці осіб начальницького складу податкової міліції) з урахуванням включення до вислугу років періоду роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року (04 роки 09 місяців 24 дні);

- здійснити перерахунок тривалості та кількості днів невикористаної щорічної відпустки за весь час роботи в органах податкової міліції з урахуванням до вислуги років періоду роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року (04 роки 09 місяців 24 дні) та проходження строкової військової служби у Збройних Сил України за період з 13 травня 2002 року по 05 травня 2003 року військової (11 місяців 22 дні) і виплатити при звільненні ОСОБА_1 суми компенсацій за невикористані дні щорічної відпустки з урахуванням включення до вислуги років періоду роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року (04 роки 09 місяців 24 дні) та проходження строкової військової служби у Збройних Силах України за період з 13 травня 2002 року по 05 травня 2003 року військової (11 місяців 22 дні).

Відмовляючи позивачу в цій частині позовних вимог, суд виходить з такого.

Вислуга років ОСОБА_1 оголошена наказом ГУ ДФС у Донецькій області від 01 березня 2018 року № 63-о та складає 11 років 07 місяців 03 дні, в тому числі: служба в Збройних Силах України з 13 травня 2002 року по 05 травня 2003 року; служба в органах податкової міліції з 20 липня 2007 року по теперішній час.

Періоди роботи на державній службі з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року до вислуги років не були зараховані.

Отже, період проходження позивачем строкової військової служби у Збройних Сил України з 13 травня 2002 року по 05 травня 2003 року на час виникнення спірних правовідносин вже був врахований до його вислуги років.

Суд зауважує, що, звертаючись до ГУ ДФС у Донецькій області з заявою від 18 травня 2021 року, ОСОБА_1 не порушував питання про перегляд розміру встановленої йому винагороди за вислугу років. Як наслідок, це питання відповідачем не розглядалося і жодного рішення з цього приводу ним не було прийнято.

Зважаючи на це та враховуючи визначений Порядком № 616 та Інструкцією № 313 порядок встановлення винагороди за вислуги років (висновок Комісії, наказ податкового органу), а також те, що розмір складових грошового забезпечення, про перерахунок яких просить позивач, залежить від розміру встановленої винагороди за вислугу років, на час виникнення спірних правовідносин підстави для перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 та його окремих складових не виникли (розмір винагороди за вислугу років не був переглянутий та не був збільшений).

Вимоги, які стосуються перерахунку кількості невикористаних позивачем днів відпусток та виплати компенсації за них, є передчасними ще й з огляду на те, що ОСОБА_1 продовжує перебувати на службі в органах податкової міліції, а питання проведення з ним розрахунку при звільненні, в тому числі визначення кількості невикористаних днів відпусток та розміру відповідної компенсації за них, ще не поставало.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 138 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Докази здійснення сторонами інших судових витрат суду не надані.

Як наслідок, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-Таганрозької дивізії, буд. 114) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Донецькій області, яка полягає у невключенні ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року.

3. Зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», час роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року.

4. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Донецькій області, яка полягає у невключенні ОСОБА_1 до стажу служби в органах податкової міліції (стажу для виплати винагороди за вислугу років) часу роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року.

5. Зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в органах податкової міліції (стажу для виплати винагороди за вислугу років) час роботи в органах Державної податкової служби з 22 серпня 2001 року по 30 квітня 2002 року та з 03 червня 2003 року по 19 липня 2007 року.

6. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повне судове рішення складено 23 жовтня 2021 року.

Суддя Т.О. Кравченко