Постанова № 10051980, 09.07.2008, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"09" липня 2008 р.Справа № 6/64-1683

13 год. 29 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі

при секретарі судового засідання Яненко Г.М.

Розглянув справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі вул. Руська, 17,Тернопіль,46000

до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільавтогосп" вул. Текстильна, 36, м.Тернопіль, 46000           

про відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій в сумі 16 682,86 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Щепна І.М., Пастушенко М.Д.

відповідача: Мушинський Й.К.

Суть справи:

Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільавтогосп" про стягнення 16682,86 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

У запереченнях на позов та згідно з поясненнями його представника, відповідач позову не визнав, посилаючись на невідповідність заявлених вимог фактичним обставинам та нормам закону.

Судове засідання, призначене вперше на 30 травня 2008 року було відкладено на 20 червня 2008 року, а пізніше на 09 липня 2008 року.

У судовому засіданні, учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 130 КАС України.

Судом здійснено фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”, для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск CD-R, серійний номер 8027 124 RС 49221.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено:

- працівником управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі проведено не планову документальну ВАТ «Тернопільавтогосп»з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов’язання зі збору на обов’язкова державне пенсійне страхування та питань правильного нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків за період з 01 січня 2004 року по 29 лютого 2008 року, про що 31 березня 2008 року вкладено Акт №16/87.

Відповідно до змісту Акта, платником з жовтня 2006 року по березень 2008 року не проводилось відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, в наслідок чого виникла недоїмка в сумі 16492,61 грн.

Як вбачається з представлених документів, зокрема завірених копій трудових книжок, довідок виданих ВАТ «Тернопільавтогосп»про характер виконуваної роботи на посадах, які дають право на пенсію на пільгових умовах за списком №2 та інших матеріалів справи, Зарванський В.В., Іванців В.О., Коляда І.Р. працювали в т.ч. у відповідача електрогазозварювальниками. Даного факту представником відповідача не заперечено.

Протоколами місцевих органів Пенсійного фонду №№54213 від 12.06.02р., 25014 від 12.01.04р., 221 від 17.02.05р. переліченим особам призначено пільгові пенсії.

Призначення пенсій відповідачем, у встановленому законом порядку, не оскаржевалось.

Згідно надісланих (вручених) позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №107 від 23.01.06р., №102 від 17.01.07р., №5383448 за 2007 рік, №156/02 від 16.01.08р. №5383448 на 2008 рік, карток особового рахунку платника, обґрунтованого розрахунку позовних вимог, інш., станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача по сплаті вказаних сум становить 16682,86 грн.

Перерахувань на користь Пенсійного Фонду по пільгових пенсіях відповідач не проводив, що стало причиною звернення позивача до суду.

Свої заперечення відповідач мотивує тим, що про обов’язок відшкодування виплачених пільгових пенсій бувшим працівникам ВАТ «Тернопільавтогосп», йому стало відомо лише після отримання позовної заяви, а також відсутністю в протоколах про призначення пенсій посилань на статтю закону, на підставі якої призначено дані виплати, від так і правових підстав для відшкодування зазначених сум.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до приписів згаданих норм Конституції та КАС України, доведеним контролюючим органом і не спростованим належним чином відповідачем є факт порушення платником законодавства, що регулює порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

Так, Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.03р. (далі - Закон №1058), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом.

За приписами пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом застосовуються положення законів що діяли раніше, у т.ч. щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ст.ст.1,2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є: суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 Закону № 400/97-ВР, об’єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 09.11.1991р. №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку передбаченого ст.12 цього Закону.

Згідно з п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою ПФ №21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №128/2004, втирати на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодовуються підприємствами, де працівники отримали необхідний стаж, що дає право на таку пенсію. Розмір відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, визначається органами Пенсійного фонду України.

З врахуванням наведеного, необґрунтованим і таким, що не відповідає матеріалам справи є посилання відповідача на відсутність правових підстав для стягнення заявлених до відшкодування сум.

Крім того, як зазначалось вище, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №107 від 23.01.06р., №102 від 17.01.07р., №5383448 за 2007 рік, №156/02 від 16.01.08р. №5383448 на 2008 рік, направлені позивачем на адресу ВАТ «Тернопільавтогосп», у т.ч. з повідомленнями про вручення (копії наявні у матеріалах справи).

Примірник Акта перевірки №16/87 від 31 березня 2008 року, підписаний уповноваженою посадовою особою товариства із запереченнями щодо виявленої заборгованості по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій, вручено під розписку.

Відтак, суд критично оцінює заяву представника відповідача про відсутність у ВАТ «Тернопільавтогосп»відомостей про обов’язок відшкодування виплачених пільгових пенсій, як такі що спростовуються матеріалами справи.

Щодо законності призначення вищезазначеним особам пільгових пенсій, то дане питання, згідно з ст.ст. 2,105,162 КАС України, є предметом самостійного судового розгляду, який відповідно до положень ст. 18, п.6 р.VII цього кодексу не підсудній господарському суду як адміністративному.

За таких обставин, позовні вимоги місцевого органу Пенсійного фонду про стягнення заборгованості в сумі 16682,86 грн. є обґрунтованими і належним чином не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАСУ, зважаючи на пільги якими користується позивач щодо сплати державного мита при поданні позову до суду, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2,3,7-17, 41, 70, 71, 87, 89, 94, 158 -163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільавтогосп" (вул. Текстильна, 36, м. Тернопіль, код 05383448)

- 16682,86 грн. витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій на користь Управління Пенсійного фонду України м. Тернополі (вул. Руська, 17, м. Тернопіль, п/р 2560431200559 в Тернопільському відділенні Ощадбанку №6350 ВАТ «Державний ощадний банк України»код платежу 50020100, МФО 398035, код 21157094_.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 15 липня 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя