Рішення № 10050842, 03.08.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2007 р.Справа № 17/162-2933 Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Андрусик Н.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", м. Тернопіль в особі структурного підрозділу Козівського району електричних мереж, смт. Козова Тернопільської області

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос", с.Ценів Козівського району Тернопільської області

Представник від:

позивача: Гаврілов С.О., юрисконсульт, довіреність №5076/01 від 28.12.2006р.;

відповідача: не з’явився.

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмових клопотань сторін.

Позивач –Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", м. Тернопіль в особі структурного підрозділу - Козівського району електричних мереж, смт. Козова Тернопільської області звернувся 18.06.07р. до господарського суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Колос", с.Ценів Козівського району Тернопільської області, про стягнення 6000,23 грн. заборгованості за використану на підставі договору на постачання електричної енергії №5 від 22.07.2003р. електричну енергію.

На обґрунтування позовних вимог позивачем надано копію договору про постачання електроенергії №5 від 22.07.2003р.; копію додатку №2 до договору; копію претензії №874 від 15.08.2006р. з доказом її надіслання відповідачу; розрахунок суми боргу, пені, інфляційних нарахувань та відсотків річних; копії рахунків, відомостей контрольного зняття показів приладів обліку; копію акту про порушення Правил користування електроенергією № 001322 від 26.01.2006р., інші матеріали.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2007 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17.07.2007р. Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України на 31 липня 2007 року та на 03 серпня 2007 року у зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю подання додаткових документів, на обґрунтування заявленої до стягнення суми боргу.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві та 03.08.2007р. подав суду копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2007р., підписаного відповідачем.

Відповідач в судові засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення №№ 1106805, 1263499), відзиву на позов не подав.

Тому справа розглядається за правилами ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

22.07.2003р. між позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Тернопільобленерго" в особі начальника Козівського району електричних мереж як Постачальником електричної енергії та відповідачем - Приватним сільськогосподарським підприємством "Колос" в особі директора як Споживачем укладено договір про постачання електричної енергії за №5, згідно з умовами якого позивач зобов’язався постачати відповідачу електроенергію, а останній, в свою чергу, зобов’язувався своєчасно проводити оплату вартості спожитої електроенергії.

Згідно Додатку №2 до Договору №5 від 22.07.2003р. “Порядок розрахунків” сторони погодили, що оплата за спожиту електричну енергію проводиться Приватним сільськогосподарським підприємством "Колос" за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством, після закінчення розрахункового періоду на підставі отриманого рахунку на оплату вартості спожитої електроенергії. У відповідності до п.10 цього Додатку, остаточний розрахунок за електроенергію, спожиту в розрахунковому періоді, здійснюється Споживачем протягом 5 днів після закінчення розрахункового періоду.

Майнові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин, до суб’єктів яких відносяться сторони у справі, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 2 п.1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01.01.04 р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пунктом 4 Розділу IX “ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ” Господарського кодексу України, котрий набрав чинності з 1 січня 2004 р., встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Беручи до уваги, що правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності відповідними положеннями ЦК України та ГК України і продовжують існувати після набрання ними чинності з 01.01.04 р. в частині проведення оплати за спожиту електроенергію, тому до даних правовідносин застосовуються норми ЦК України з урахуванням особливостей норм ГК України.

Так, статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як слідує із поданих позивачем доказів, зокрема копій звітів, рахунків за активну енергію №0000005/8602-1, №0000005/8605-1, №8606/87633-1, №0000005/8607-1, №0000005/8608-1, відомостей контрольного зняття показників приладів обліку, копії акту про порушення Правил користування електроенергією № 001322 від 26.01.2006р. ПСП "Колос" неналежним чином виконує зобов’язання щодо своєчасного проведення розрахунків за спожиту електроенергію у відповідності до п.п. 2, 10 Додатку 2 до Договору, внаслідок чого, станом на 01.06.2007р., виникла заборгованість в розмірі 4901 грн. 50 коп. за період з січня 2006 року по серпень 2006 року.

Вказана сума заборгованості не заперечується відповідачем у встановленому законом порядку, натомість підтверджується шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2007р.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язків.

За таких обставин, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 4901,50 грн. основного боргу підлягають до задоволення шляхом примусового стягнення з відповідача боргу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних та наданий позивачем розрахунок цих вимог, суд вважає їх такими, що підлягають до задоволення в розмірі 506,25 грн. інфляційних нарахувань та 177,00 грн. –3% річних, котрі нараховано за період з лютого 2006 р. по травень 2007 р.

Крім того, оскільки відповідачем у термін, передбачений п.п. 2,10 Додатку до Договору № 5 від 22.07.2003 р., не проведено оплату вартості спожитої електроенергії, позивачем правомірно на підставі п. 4.2.1. Договору нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожний день прострочення, що згідно розрахунку позивача за період з 01.12.2006 р. по 31.05.2007 р. (всього 182 дні) становить 415,48 грн. Зазначена сума пені, як така, що відповідає вимогам ст. 232 ГПК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», підлягає до задоволення.

В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення вищезазначених сум в добровільному порядку, відтак позовні вимоги про стягнення з ПСП «Колос», с. Ценів Козівського району Тернопільської області 4901,50 грн. основного боргу, 415,48 грн. нарахованої пені, 506,25 грн. інфляційних нарахувань та 177,00 грн. 3% річних підлягають до задоволення як обґрунтовані, належним чином доведені та не спростовані у встановленому законом порядку.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у справі.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 03.08.2007 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 33, 34, 36, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос»с. Ценів Козівського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30588675 - 4901,50 грн. основного боргу, 415,48 грн. нарахованої пені, 506,25 грн. інфляційних нарахувань, 177,00 грн. - 3% річних та 220,00 грн. судових витрат на користь Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго», м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2, код - 00130725 в особі Козівського району електричних мереж, смт. Козова Тернопільської області, вул. Грушевського, 1-Б, ідентифікаційний код 25781010.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення „06” серпня 2007 р., через місцевий господарський суд.

Суддя