Ухвала суду № 10050662, 16.07.2007, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"16" липня 2007 р.Справа № 02-9/15-6

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув матеріали справи

розглянув матеріали заяви № 3042 від 13.07.2007р. Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириського відділення), м. Монастириська, вул. Шевченка, 19 про вжиття запобіжних заходів у вигляді допущення Відкритим акціонерним товариством «Українська тютюнова компанія», м. Монастириська, вул. Шевченка, 15 повноважних представників державної податкової інспекції (податкового керуючого) до огляду приміщень, в яких відбуваються дії, пов’язані з порушенням прав та накладення арешту на майно, що належить товариству

за участю представника заявника по довіреності - Хома І.О.

Бучацька районна державна податкова інспекція Тернопільської області звернулася у господарський суд з заявою про вжиття запобіжних заходів.

Відповідно до ст. 43-4 ГПК України, у разі обґрунтованої вимоги заявника заява про вжиття запобіжних заходів розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи.

Розгляд заяви проводиться судом без повідомлення ВАТ «Українська тютюнова компанія»в порядку, передбаченому ст. 43-4 ГПК України.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, заслухавши пояснення представника заявника, суд встановив:

Відкрите акціонерне товариство «Українська тютюнова компанія», м. Монастириська, вул. Шевченка, 15 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі як юридична особа (ідентифікаційний код 00377377) рішенням Монастириської районної державної адміністрації від 03.12.1999р. за № 0011, що підтверджено довідкою Тернопільського обласного управління статистики № 22-237 від 29.03.2001р. та свідоцтвом про державну реєстрацію серії АОО № 217443.

05.02.2007р. у зв'язку із наявністю та непогашенням податкового боргу ВАТ „Українська тютюнова компанія", згідно із вимогами ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі –Закон № 2181), платнику податків направлено першу податкову вимогу від 01.02.2007р. № 1/2; 07.03.2007р. зазначеному товариству виставлено другу податкову вимогу від 07.03.2007р. № 2/11.

У зв'язку із не погашенням ВАТ „Українська тютюнова компанія" податкового боргу, податковою інспекцією у лютому - березні 2007 року проведено опис у податкову заставу майна підприємства, про що складено Акти опису від 06.02.2007р. № 404; від 05.03.2007р. №№ 902, № 925; від 07.03.2007р. №№ 948, 949.

Надалі, враховуючи picт податкового боргу та невжиття посадовими особами ВАТ „Українська тютюнова компанія" заходів, спрямованих на його погашення, у травні 2007 року визначені для продажу активи описані податковим органом відповідно до п. 12 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого Постановою Кабінету Mіністрів України від 15.04.2002р. № 538.

Як свідчать подані заявником копії Витягів реєстратора Тернопільської філії Інформаційного центру Міністерства юстиції України з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відповідно: № 11213761 від 12.02.2007р., № 11541890 від 06.03.2007р., № 11547147 від 07.03.2007р., № 11613266 від 14.03.2007р., №11613446 від 14.03.2007р., у лютому - березні 2007 року зареєстровано публічне обтяження –активи ВАТ „Українська тютюнова компанія" (згідно Актів опису від 06.02.2007р. № 404; від 05.03.2007р. №№ 902, 925; від 07.03.2007р. №№ 948, 949), що перебувають у податковій заставі.

12 квітня 2007 року Бучацькою районною державною податковою інспекцією Тернопільської області (Монастирським відділенням) винесено рішення від 12.04.2007р. № 1667 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, яке надіслано платнику податків 12.04.2007р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №127684 від 12.04.2007р.

Як стверджує заявник, ігноруючи законні вимоги Бучацької МДПІ, передбачені пп. 10.4.1 п. 10.4 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», щодо забезпечення доступу до активів ВАТ „Українська тютюнова компанія" (доказом чого є листи від 12.06.2007р. № 2500, від 18.06.2007р. № 2616 про створення умов для перевірки стану збереження заставних активів), керівництвом підприємства не вжито відповідних передбачених чинним законодавством заходів, а саме не створено жодних умов для доступу повноважних осіб до активів підприємства та не надано жодних документів, що унеможливлює вжиття податковим органом заходів, спрямованих на погашения податкового боргу, а також дає можливість платнику вільно розпоряджатися активами, що знаходяться в податковій заставі, в тому числі у спосіб заборонений ст. 8 Закону № 2181.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник стверджує, що вказані дії суперечать інтересам держави та можуть призвести до втрати майна, що знаходиться в податковій заставі та, як наслідок, завдасть шкоди Державному бюджету України, у зв’язку з чим має підстави побоюватися, що icнyє реальна загроза порушення державних інтересів, а тому до подання позовної заяви просить вжити запобіжних заходів у вигляді допущення Відкритим акціонерним товариством «Українська тютюнова компанія»повноважних представників державної податкової інспекції (податкового керуючого) до огляду приміщень, в яких відбуваються дії, пов’язані з порушенням прав та накладення арешту на майно, що належить товариству.

Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів.

Статтею 43-2 ГПК України визначено, що господарськими судами можуть застосовуватись такі види запобіжних заходів як: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов’язані з порушенням прав та накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

У відповідності до ч. 7 ст. 319 Цивільного кодексу України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших oci6 лише у випадках i в порядку, встановлених законом.

Згідно пп. 10.4.1 п. 10.4 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний надати комісії інформацію про активи, які перебувають у податковій заставі, а також забезпечити на першу вимогу комісії безперешкодний доступ її представників і учасників публічних торгів до огляду та оцінки

активів, що пропонуються на продаж. Податковий керуючий має право здійснювати періодичні перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, отримувати від платника податків інформацію та документи про операції із заставленими активами, пояснення в разі відчуження таких активів без згоди податкового керуючого, а також здійснювати інші заходи, передбачені цим Законом.

Будь-яка інша особа, яка здійснює управління активами платника податків або контроль за їх використанням, зобов'язана забезпечити на першу вимогу комісії безперешкодний доступ її представникам, а також учасникам публічних торгів до огляду та оцінки таких активів, а також забезпечити безперешкодне набуття прав власника таких активів особою, яка їх придбала на публічних торгах.

Враховуючи обставини, зазначені в заяві, суд вважає, що вимоги заявника стосовно вжиття запобіжних заходів шляхом допущення повноважних представників заявника до огляду приміщень, в яких відбуваються дії, пов’язані з порушенням прав підлягають до задоволення як правомірно заявлені та обґрунтовані документальні.

У відповідності до ст. 1 Закону №2181, податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.

Згідно пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні; використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів; ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.

Окрім того, податковий орган, згідно п. 8.3 ст. 8 Закону № 2181, зобов’язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Обтяженням, у відповідності до Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Беручи до уваги, що активи платника податків на час звернення заявника із заявою перебувають у податковій заставі, на підставі чого внесено відомості в Державний реєстр рухомого майна, суд вважає за недоцільне застосовувати стосовно ВАТ „Українська тютюнова компанія” такий запобіжний захід як накладення арешту на майно.

Враховуючи, що наведені стороною обставини підтверджені відповідними доказами, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог заявника та наявність підстав для задоволення заяви про вжиття запобіжних заходів в частині допущення Відкритим акціонерним товариством «Українська тютюнова компанія», м. Монастирська, вул. Шевченка, 15 повноважних представників державної податкової інспекції (податкового керуючого) до огляду приміщень, в яких відбуваються дії, пов’язані з порушенням прав.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43-1, 43-2, 43-4, 43-6, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1.           Заяву про вжиття запобіжних заходів задоволити частково.

2.           Вжити щодо Відкритого акціонерного товариства «Українська тютюнова компанія», м. Монастириська, вул. Шевченка, 15 запобіжні заходи: шляхом допущення повноважних представників Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириського відділення), м. Монастириська, вул. Шевченка, 19 (податкового керуючого) до огляду приміщень, в яких відбуваються дії, пов’язані з порушенням прав.

3.          В решті вимог відмовити.

4.          Ухвала про вжиття запобіжних заходів виконується негайно в порядку встановленому для виконання судових рішень.

5.          У разі неподання заявником відповідної позовної заяви у строк, встановлений ч. 3 ст. 43-3 ГПК України запобіжний захід припиняється.

6.          Ухвалу надіслати заявнику, Відкритому акціонерному товариству «Українська тютюнова компанія», м. Монастирська, вул. Шевченка, 15 та Відділу Державної виконавчої служби Монастириського районного управління юстиції, м. Монастириська.

Суддя