Рішення № 10050536, 05.07.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2007 р.Справа № 16/108-2098 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

За позовом: Суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський комбайновий завод», м. Тернопіль, вул. Лук»яновича,8

за участю представників сторін

Позивача: ОСОБА_2. - представник, доручення б/н від 26.04.2007р.

Відповідача: Ханас І.О. представник, довіреність № 92/274 від 23.04.2007р.

Суть справи:

Ухвалою суду від 22 травня 2007 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 7 червня 2007 року на 09 год. 50 хв.

Ухвалою суду від 07 червня 2007 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.77 ГПК України на 05 липня 2007 року на 09 год. 20 хв.

Суб»єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський комбайновий завод», м. Тернопіль, вул. Лук»яновича,8 про стягнення 37851 грн. 60 коп. заборгованості згідно договору № 06-03 від 07.03.2006р.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання договірних зобовязань щодо оплати за виконані роботи згідно договору № 06-03 від 07.03.2006 року.

Позивачем суду подано клопотання б/н від 21.05.2007р. про збільшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача окрім основного боргу в сумі 37851 грн.60 коп., пеню за порушення терміну остаточного розрахунку за виконані роботи в сумі 3385 грн.60 коп., яка передбачена п.6.3 Договору № 03-06 від 07.03.2006р. Зважаючи, що збільшення позовних вимог є правом позивача, встановленим ст. 22 ГПК України, господарський суд задовольняє подане клопотання та розглядає справу з урахуванням збільшених позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Учасникам судового процесу розяснено їх права та обовязки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України. Також розяснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідних клопотань представників позивача та відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

07 березня 2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Тернопільський комбайновий завод», м. Тернопіль, вул. Лук»яновича,8, іменованим надалі «Замовник»в особі директора Білого І.І., що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони та Суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, надалі „Підрядник”, що діяв на підставі Свідоцтва, з іншого боку, було укладено договір № 06-03 на виконання опоряджувальних робіт в приміщеннях ВАТ ТКЗ.

Згідно пункту 1 зазначеного Договору „Замовник” доручає, а „Підрядник” виконує власними силами і засобами всі передбачені замовленням роботи згідно кошторису, який є невід»ємною частиною даного договору.

Вартість робіт передбачена сторонами в даному Договорі і складає у відповідності до п.2.1 38728 грн. в т.ч. ПДВ 6454 грн.67 коп. Крім того, Договором передбачено, що для проведення робіт згідно даного договору «Замовник»проводить «Підряднику»попередню оплату в розмірі 10000 грн. в т.ч. ПДВ 1666,67 грн. (п. 2.3 договору), а взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться щомісячно (п.2.4). Остаточний розрахунок виконаних робіт проводиться «Замовиком»протягом пяти днів з моменту підписання останнього акта здачі-приймання виконаних робіт (п. 2.5 договору).

Тривалість виконання робіт згідно п.3.1.Договору - протягом березеня-травня 2006р.

Як вбачається з акту приймання виконаних робіт за квітень 2006 року (належним чином засвідчена копія якого знаходяться в матеріалах справи), підписаного обома сторонами „Підрядник” свої обовязки згідно умов Договору та узгодженого «Замовником»27 лютого 2006 року Локального кошторису 2-1-1 на Опоряджувальні роботи по приміщенням ВАТ ТКЗ, „Підрядник” виконав Опоряджувальні роботи, а „Замовник” прийняв виконані роботи.

У відповідності до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином. Відповідач будь-яких доказів наявності недоліків щодо виконаної роботи підрядником-позивачем по справі суду не надав, а відтак зобовязаний оплатити вартість виконаних відповідачем Опоряджувальних робіт.

Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи Суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 своєчасно та якісно виконано обумовлені договором підряду роботи, про що свідчить прийняття їх Відкритим акціонерним товариством «Тернопільський комбайновий завод», м. Тернопіль.

Позивач зарахував суму 876 грн. як переплату по договору за № 01-06, який укладений в січні 2006р. між тими ж сторонами, в рахунок погашення боргу по оплаті за виконані роботи по договору №06-03 від 07.03.06 року.

Залишок несплаченої суми боргу за Договором № 06-03 від 07.03.2006р. становить 37851 грн.60 коп.

08 червня 2007р. повноважним представниками сторін підписано акт (без номера) звірки розрахунків по попередньому договору № 01-06 за січень 2006р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, в якому зазначено, що розрахунки за виконані опоряджувальні роботи по договору № 06-03 від 07.03.2006р. Відкрите акціонерне товариство «Тернопільський комбайновий завод»станом на час взаємо звірки не проводило.

Відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу не надав ні позивачу, а ні суду на день розгляду справи в судовому засіданні 05.07.2007 року. Також будь-яких заперечень представник відповідача в судовому засіданні не надав.

Таким чином, з врахуванням зарахованої переплати в сумі 876 грн. в рахунок боргу по договору №06-03 від 07.03.06 року, залишок несплаченої суми боргу відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 37851 грн. 60 коп. і такі вимоги позивача по Договору № 06-03 від 07.03.2006 року підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем.

Відповідно до ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами укладеного договору № 06-03 від 07.03.2006р. (п.7.3) сторони передбачили, що у разі порушення строків, передбачених даним договором, винна сторона сплачує другій стороні за кожен день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу або договірної ціни робіт, визначеної з врахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 рази. На виконання умов договору позивачем нарахована пеня в сумі 3385 грн. 60 коп. за період з 08.052006р. по 22.05.2007р. Однак, частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано. Після проведеного судом перерахунку та у відповідності до чинного законодавства, сума пені становить 2888 грн. 06 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В частині позовних вимог щодо стягнення 497 грн. 54 коп. пені - відмовити.

Згідно з ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський комбайновий завод», м. Тернопіль, вул. Лук»яновича,8, ідентифікаційний код 05754502 - на користь Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 37851 грн. 60 коп. боргу, 2888 грн.06 коп. пені та 523 грн. 97 коп. в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 497 грн. 54 коп. пені відмовити.

4. Рішення надіслати сторонам по справі.

5. Видати довідку на повернення позивачу з державного бюджету державного мита в сумі 08 грн.59 коп. як зайво сплаченого за платіжними дорученнями № 32 від 27.04.2007р. та № 49 від 07.06.2007р. Платіжні доручення залишаються в справі.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Дата підписання : 12.07.2007 року.

Суддя