Рішення № 10050514, 11.07.2007, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2007 р.Справа № 10/114-2047 Господарський суд Тернопільської області у складі :

Судді: Півторак М.Є.

Розглянув справу

За позовом: Державного підприємства “Зарубинський спиртовий завод“, с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Насіннєвий завод“, вул. Тихого, 3 м. Збараж Тернопільської області

Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товарної біржі “Тернопільська агропромислова біржа“, 46001, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14, к. 302

          За участю представників:

Позивача: Кузнєцової М.І. –представника, довіреність б/н від 12.06.2007 року;

Відповідача: Грищенка О.М. –представника, довіреність б/н від 14.06.2007 року; Бонтлаба В.В. –представника, довіреність № 01/34 від 25.10.2006 року; Оверко Д.В. - директор ТзОВ "Насіневий завод", протокол зборів учасників №1 від 15.12.2005 р.

Третьої особи: не прибув;

В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

          За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

          Суть справи:

          До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою від 16.08. 2006 року Державне підприємство “Зарубинський спиртовий завод“, с. Зарубинці Збаразького району до Товариства з обмеженою відповідальністю “Насіннєвий завод“, вул. Тихого, 3, м. Збараж про визнання недійсним договору купівлі –продажу будівель і споруд сировинної бази ДП “Зарубинський спиртовий завод“ № 25 від 15.03.2006 року; визнати право власності на будівлі і споруди сировинної бази за ДП “Зарубинський спиртовий завод“.

          В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що укладений договір не відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема Закону України “Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації“. Далі зазначає, що ДП “Зарубинський спиртовий завод“ є об’єктом права державної власності, а тому не підлягає приватизації. Не зважаючи на існування норми Закону, що забороняє приватизувати даний об’єкт, його було продано.

У відзиві на позов за № 6 від 16.05.2007 року ( вх. № 15500 від 17.05.2007 року ) ТзОВ “Насіннєвий завод“, м. Збараж заперечує позовні вимоги повністю, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Зазначає, що ст. 5 Закону України “Про приватизацію державного майна“ приватизації належить майно підприємств, яке є єдиним ( цілісним) майновим комплексом. Вважає, що Товариством не було порушено вимог ст. 5 Закону, яка забороняє приватизацію об’єктів, що мають загальнодержавне значення, а саме, майнових комплексів підприємств, що виробляють спирт. Дозвіл на відчуження майна надано Державним департаментом продовольства Міністерства аграрної політики України 13.12.2005 року за № 01-16/240; майно, що є предметом спору належало до основних засобів ДП “Зарубинський спиртовий завод“ і не входило до цілісного майнового комплексу. Далі зазначає, що згідно з умовами договору купівлі-продажу № 25 від 15.03.2006 року виключно на конкурсних засадах –шляхом публічних торгів ( аукціону ) майно було придбане на законних підставах. Вважає, що зміст правочину відповідає вимогам чинного законодавства. В позові просить відмовити.

Окрім того, відповідач у справі звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі Товарну біржу “Тернопільська агропромислова біржа“ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача. В обґрунтування клопотання зазначає, що договір купівлі-продажу № 25 від 15 березня 2006 року був укладений на Товарній біржі “Тернопільська агропромислова біржа“ і згідно п.5 Договору товарна біржа отримала комісійну винагороду, а тому визнання договору недійсним безпосередньо вплине на її права.

Ухвалою господарського суду від 07 травня 2007 року розгляд справи призначено до слухання о 12 годині 40 хвилин 18 травня 2007 року.

У зв’язку з неприбуттям у судове засідання представників сторін та згідно клопотання ТзОВ “Насіннєвий завод“ розгляд справи відкладено на 11 годин 15 червня 2007 року.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15 червня 2007 року в порядку статті 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товарну біржу “Тернопільська агропромислова біржа“, м. Тернопіль вул. Князя Острозького, 14.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 09 годин 45 хвилин 11 липня 2007 року в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Представник третьої особи в судове засідання не з’являвся та заперечень не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому позов розглядається в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі документами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представників відповідача, дослідивши представлені документи, суд встановив наступне:

          Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів.

          Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено, що кожен суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Позивач по справі: Державне підприємство “Зарубинський спиртовий завод“, місцезнаходження якого с. Зарубинці збаразького району Тернопільської області, є юридичною особою яка зареєстрована у встановленому законом порядку і включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 00375065, що підтверджується Довідкою Управління статистики у Збаразькому районі № 149 від 17.07.2006 року наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав.

Відповідач по справі –Товариство з обмеженою відповідальністю “Насіннєвий завод“, місцезнаходження якого м. Збараж, вул. Тихого, 3, є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку Збаразькою районною державною адміністрацією 16.12.2005 року та включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 33850194, що підтверджується Довідкою № 23-Р від 17.05.2007 року Управління статистики в Збаразькому районі.

          В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У судових засіданнях встановлено, що 15 березня 2006 року між Державним підприємством “Зарубинський спиртовий завод“ в особі заступника головного бухгалтера Шафранського В.Г., який діяв на підставі довіреності від 15.03.2006 року та Товариством з обмеженою відповідальністю “Насіннєвий завод“, м. Збараж було укладено Договір № 25 купівлі-продажу майна на аукціоні, згідно умов якого Продавець продав, а Покупець купив майно, що знаходиться на балансі державного підприємства “Зарубинський спиртовий завод“, а саме:

1.Прохідна –58,9 кв. м.;

2.Склади: літ “ Б” –640,1 кв. м.; літ. “В” –2455,1 кв. м.; літ. “Г“ –868,8 кв. м.; літ “Е“ і “О“ - 683,2 кв. м.; літ. “Д“ –114,9 кв. м.;

3.Ковбасний цех –177,4 кв. м.;

4.Котельня –229,0 кв. м.;

5.Овочесховище –823,5 кв. м.;

6.Автомобільна вага з навісом –114,0 кв. м.;

7.Огорожа –254 п/м;

8.Заправочна з ємностями –6 шт.;

9.Навіс –495,4 кв. м.;

10.Ворота ( 2 шт. );

11.Асфальтове покриття –3570 кв. м.,

          Майно знаходиться по вул. Тихого, 3 в м, Збараж Тернопільської області.

Продаж здійснено за 1211746,80 грн. з урахуванням ПДВ ( пункт 3 Договору ).

          Покупець зобов’язувався на протязі 3-х робочих днів після підписання Протоколу проведення аукціону перерахувати кошти за придбане майно на розрахунковий рахунок біржі ( р/р 260072931 в ТОД АППБ “Аваль“, м. Тернополя, МФО 338501, код 24633715 ).

          Згідно пункту 5 Договору біржа не пізніше ніж наступного робочого дня після надходження коштів за придбане майно на її розрахунковий рахунок та надання на біржу акту приймання-передачі перераховує кошти на р/р Продавця за мінусом комісійної винагороди згідно п.п. 3,4,3.5 Угоди.

          Даний Договір відповідно до Цивільного Кодексу України підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації ( пункт 6 Договору ).

          Право власності на придбане майно Покупцем наступає з моменту державної реєстрації.

          Договір купівлі-продажу укладено на аукціоні, проведеному Тернопільською агропромисловою біржею 15 березня 2006 року , скріплено підписами повноважних осіб та відтисками печаток.

Як зазначено у Договорі № 25 від 15 березня 2006 року підставою для продажу було дозвіл Державного Департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України на відчуження основних засобів ДП “Зарубинський спиртовий завод“, які не входять до цілісного майнового комплексу від 13.12.2005 року; дозвіл Державної виконавчої служби у Збаразькому районі Міністерства юстиції України від 24.01.2006 року № 33/105; дозвіл філії “Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку“ на реалізацію будівель і споруд сировинної бази ДП “Зарубинський спиртовий завод“ від 23.01.2006 року № 03-7/16 та Угода про здійснення операцій з продажу майна від 20.10.2005 року між державним підприємством “Зарубинський спиртовий завод“ та Товарною біржею “Тернопільська агропромислова біржа“.

Статтею 4 Закону України “Про власність“ ( чинного на момент укладання договору купівлі-продажу ) встановлено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону: використовувати майно для здійснення господарської та іншої, незабороненої діяльності, зокрема: передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

У судовому засіданні Досліджено Статут Державного підприємства “Зарубинський спиртовий завод“ ( у новій редакції ), державну реєстрацію змін до установчих документів проведено Державним реєстратором Збаразької районної державної адміністрації 14 квітня 2006 року ( про що свідчить відмітка на титульній сторінці Статуту ) і в преамбулі якого зазначається, що ДП “Зарубинський спиртовий завод“ засноване на державній власності і підпорядковане Тернопільському обласному державному об’єднанню спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Тернопільспирт“, Державному концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ( концерн “Укрспирт“), надалі –концерн “Укрспирт“, Державному департаменту продовольства ( Держпром ), надалі –Орган управління майном.

          Отже, Статутом ДП “Зарубинський спиртовий завод“, що ДП засноване на державній власності, а також визначено орган управління майном –а саме Державний департамент продовольства.

          В пункті 3.4. Статуту підприємства зазначається, що виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі Підприємства, становлять майно підприємства, яке є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Пунктом 5 статті 75 Господарського Кодексу України визначено, що Державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

          У пункті 3.6 Статуту ДП “Зарубинський спиртовий завод“ зазначено, що Порядок відчуження, здачі в заставу майнових об’єктів, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів Підприємство має право лише за попередньою згодою Органу управління майном на конкурентних засадах.

          Таким чином , позивачу у справі – Державному підприємству “Зарубинський спиртовий завод“ надається право на відчуження майнових об’єктів лише за згодою Органу управління майном, яким виступає Державний департамент продовольства Міністерства аграрної політики України.

          Досліджені у судовому засіданні документи підтверджують, що таку згоду на відчуження майнових об’єктів ДП “Зарубинський спиртовий завод“ у Органа управління майном –Державному департаменті продовольства отримав.

          Так, у матеріалах справи знаходиться лист № 01-16/240 від 13.12.2005 року Державного Департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України “Про дозвіл на відчуження майна“, згідно якого Державний департамент продовольства, розглянувши лист ДП “Зарубинський спиртовий завод“ від 01.11.2005 року № 344 відповідно до статті 75 ГК України дав згоду на відчуження основних засобів, які не входять до цілісного майнового комплексу в кількості 15 одиниць на загальну суму 823846 грн. ( належним чином завірена копія листа знаходиться в матеріалах справи ).

          Як випливає із зазначеного листа ініціатива щодо відчуження основних засобів ДП “Зарубинский спиртовий завод“ належала самому підприємству, який звернувся до органу управління майном –Державного Департаменту продовольства з клопотанням для отримання згоди на продаж майна, яке не входило до цілісного майнового комплексу , для погашення заборгованості перед філією “Тернопільське Центральне відділення Промінвестбанку“.

          Таким чином суд вважає, що позивач у справі у відповідності до вимог статті 75 ГК України отримав 13 грудня 2005 року від органу управління майном - Державного Департаменту продовольства Міністерства аграрної політики України дозвіл на відчуження основних засобів, які не входять до цілісного майнового комплексу.

          Матеріали справи підтверджують , що майно ДП “Зарубинського спиртового заводу“ було продано на аукціоні, що підтверджує Договір № 25 купівлі-продажу майна на аукціоні, укладеного 15 березня 2006 року (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи ) і який є предметом судового розгляду.

          На підставі статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямовані на встановлення , зміну або припинення господарських зобов’язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

          Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законодавством чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода . При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

          Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

          Досліджений у судовому засіданні Договір № 25 купівлі-продажу майна на аукціоні за своєю правовою природою є договір купівлі-продажу, в якому сторони погодили істотні умови.

          Умови договору сторони прийняті до виконання, що підтверджується Актом прийоми –передачі будівель і споруд сировинної бази ДП “Зарубинський спиртовий завод“, які знаходяться за адресою Тернопільська область м. Збараж, вул. Тихого, 3 ( належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи , то. 1 стор. 21 ); акт підписаний повноважними представниками сторін і скріплений відтисками печаток.

04 квітня 2006 року Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу.

У пункті 5 Договору купівлі-продажу, зокрема зазначено, що представник Продавця своїм підписом під цим договором підтверджує проведення зі сторони Покупця повного розрахунку за проданий об’єкт та відсутність до Покупця претензій.

Отже, представлені документи підтверджують, що сторони виконали умови договору купівлі-продажу, зокрема, позивач у справі –ДП “Зарубинський спиртовий завод“ передав ТОВ “Насіннєвий завод“ згідно Акту прийому-передачі придбане майно, а відповідач –ТОВ “Насіннєвий завод“ провів повний розрахунок за придбане майно.

          При досліджені судом доказів та доводів сторін, наведених в обґрунтування та заперечення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що вимоги ДП “Зарубинський спиртовий завод“, с. Зарубинці Збаразького району про визнання недійсним договору купівлі –продажу будівель і споруд сировинної бази “Зарубинський спиртовий завод“ № 25, укладеного між сторонами 15.03.2006 року є безпідставні та такі , що не підлягають до задоволення.

          Не підлягають до задоволення і вимоги ДП “Зарубинський спиртовий завод“ про визнання за ним права власності на будівлі і споруди сировинної бази.

          Як зазначено у п. 3.4. Статуту ДП виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі Підприємства, становлять майно підприємства, яке є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд , вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

          Отже, майно підприємства є державною власністю і закріплене за підприємством на праві повного господарського відання.

          Заявлена позовна вимога ДП “Зарубинський спиртовий завод“ про визнання за ним права власності на будівлі і споруди сировинної бази протирічить вимогам п. 3 ст. 73 Господарського Кодексу України (майно державного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління) та п. 3.4.Статуту підприємства, а тому не підлягає до задоволення.

          Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно статті 49 ГПК України, покладається на позивача.

          На підставі наведеного , керуючись статтями 43,49,82,84 Господарського процесуального Кодексу України, статтями 11, ч.1 ст. 202, 638 Цивільного Кодексу України, ст. 4 Закону України «Про власність», статтями 1, 2, п.5 ст. 75, 180 Господарського кодексу україни, Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито“, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.В Позові відмовити.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

3.Повний текст рішення складено та підписано 11 липня 2007 року.

Суддя