Рішення № 10050266, 03.04.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2007 р.Справа № 10/66-951 Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Західагропродукт“, м. Бучач, вул. Галицька, 174 Тернопільської області

До відповідача: Селянського фермерського господарства “Тюльпан“, м. Теребовля, вул. Л.Українки, 36а Тернопільської області

За участю представників :

Позивача: Костишин Н.І. –юрисконсульта, довіреність № 135 від 04.01.2007 року; Заєць І.М. –юрисконсульта , довіреність № 136 від 04.01.2007 року ;

Відповідач: не прибув

В судовому засіданні представникам позивача роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтею 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Західагропродукт“, м. Бучач звернулося до господарського суду з позовною вимогою до Селянського фермерського господарства “Тюльпа “, м. Теребовля про стягнення з відповідача 20959,45 грн. збитків, в тому числі 959,45 грн. штраф; відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між сторонами 03.10. 2006 року договір № 48 купівлі-продажу, здійснення попередньої оплати в сумі 20000 грн. згідно платіжного доручення № 738 від 10.10.2006 року.

          Вважає, що селянське фермерське господарство “Тюльпан“, м. Теребовля в односторонньому порядку відмовилося від виконання договору, чим порушило його умови, внаслідок чого ТзОВ “Західагропродукт“, м. Бучач понесло витрати в сумі 20000 грн., які відповідач повинен відшкодувати. Просить позов задовольнити.

          Ухвалою господарського суду від 02.03.2007 року розгляд справи призначено о 10 годин 30 хвилин 20 березня 2007 року.

          З метою надання сторонам рівного процесуального права на захист прав та охоронюваних законом інтересів, згідно вимог ст.ст. 4-2, 4-3, 21, 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 20.03.2007 року відкладав розгляд справи на 15 годин 03 квітня 2007 року, у зв’язку з неприбуттям у судове засідання представника відповідача.

          Відповідач відзиву на позов не подав , заперечень щодо заявлених вимог суду не представив, його представник у судове засідання 03 квітня не прибув, а тому суд розглядає справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі документами.

          Представники позивача підтримали заявлені вимоги повністю.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, господарський суд встановив наступне:

          Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності. Визначені статтею 1 ГПК юридичні особи та громадяни можуть бути сторонами в господарському судовому процесі.

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Західагропродукт“, місцезнаходження органів управління якого м. Бучач, вул. Галицька, буд. 174 є юридичною особою, яка включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 31877853, що підтверджується Довідкою № 31-201 від 30.11.2006 року Головного управління статистики у Тернопільській області, а тому наділене правом на звернення до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Предметом судового розгляду є стягнення збитків в розмірі 20959,45 грн.

Чинне законодавство України визначає збитки, як витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (статті 224 п. 2 ГК України).

Як встановлено у судовому засіданні 03 жовтня 2006 року між ТзОВ агропромисловою компанією “Гідіна ЗК Україна“ та селянським фермерським господарством “Тюльпан“ було укладено Договір № 48 купівлі-продажу, згідно якого СФГ “Тюльпан“ зобов’язувалося продати Товариству кукурудзу та здійснити її доставку на склад Покупця в м. Бучач за власний рахунок до 15 листопада 2006 року.

На виконання п. 6.1. Договору, 10 жовтня 2006 року ТзОВ АПК “Гідіна ЗК Україна“ платіжним дорученням № 738 провела попередню оплату в сумі 20000 грн.

Як вбачається із Статуту ТзОВ “ Західагропродукт “ з 25 листопада 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія “Гідіна ЗК Україна“ змінила своє найменування на ТзОВ “Західагропродукт“.

Отже, внаслідок укладення даного договору між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини, зміст яких становлять їх взаємні права і обов’язки щодо надання послуг щодо купівлі-продажу кукурудзи, та передачі товару позивачу у справі.

          За своєю правовою природою укладений договір є договором купівлі-продажу.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

У відповідності до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 згаданого Кодексу.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі продажу може бути передбачено розстрочку платежу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) .

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа , яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом .

Пунктом 1 ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов . Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об’єктивна сторона, яку утворюють наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов’язання; причинний зв’язок між протиправними діями боржника та збитками.

Пунктом 1.1 Договору сторони передбачили , що Продавець ( СФГ “Тюльпан“ ) передає зерно кукурудзи Покупцю у кількості 150 тон на загальну суму 105000 грн., а Покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Поставка здійснюється до 15 листопада 2006 року ( пункт 2.1 Договору ); і Продавець доставляє на склад Покупця в м. Бучач товар за власний рахунок.

10 жовтня 2006 року позивач по справі платіжним дорученням №738 здійснило попередню оплату селянському фермерському господарству “Тюльпан“ в сумі 20000 грн.

Отже, відповідач по справі СФГ “Тюльпан“, м. Теребовля брало на себе зобов’язання продати позивачу кукурудзу та здійснити її доставку на склад Покупця в м. Бучач за власний рахунок до 15 листопада 2006 року.

Відповідач по справі не надав суду заперечень про виконання ним умов договору та поставку ТзОВ в м. Бучач на склад Товариства за власний рахунок кукурудзу.

Таким чином, позивач по справі підтвердив належними доказами порушення умов договору селянським фермерським господарством “Тюльпан“, м. Теребовля в частині односторонньої відмови від виконання умов договору, яка спричинила ТзОВ “Західагропродукт“ ( позивачу по справі ) збитки.

Згідно п. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 7.2. Договору сторони визначили, що у випадку порушення умов п. 2.1 Договору Продавець сплачує Покупцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки поставки , від розміру неотриманого товару за кожен день затримки поставки.

04 січня 2007 року ТзОВ “Західагропродукт“ направило СФГ “Тюльпан“, м. Теребовля претензію про повернення грошових коштів в сумі 20000 грн. та сплати нарахованої пені в сумі 959,45 грн.

За даних обставин, дослідивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд вважає доведеним факт порушення Селянським фермерським господарством “Тюльпан“ своїх зобов'язань по договору від 03.10.2006 року, а тому визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків в сумі 20959,45 обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, згідно ст.ст. 44- 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 610,614,623,693 Цивільного Кодексу України, Прикінцевими положеннями та ст. ст. 20,193,224 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,20,22,32,43,44-49,69,81-1,82,84,85,115,117 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з селянського фермерського господарства “Тюльпан“, м. Теребовля, вул. Л. Українки, 36а, ідентифікаційний код 21152613 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ Західагропродукт“, м. Бучач, вул. Галицька, 174, ідентифікаційний код 31877853 - 20000 ( двадцять тисяч ) грн. збитків; 945,45 грн. штрафу; 209 ( двісті дев’ять) грн. 59 коп. в повернення сплаченого державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.Повний текст рішення складено 03 квітня 2007 року.

Суддя