Рішення № 10049473, 29.01.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2007 р.Справа № 5/360-4760 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції, вул. У. Самчука, 6, м. Кременець, Тернопільська область, 47000

до відповідачів : 1. Відкритого акціонерного товариства "Кременецький крейдяний завод", вул. Джерельна, 17, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область, 47000

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс- Л.Т.Д.", вул. Симиренка, 2/19,м. Київ, 03134

За участю представники від:

Позивача: Мельник Г.С. –зав. юридичним сектором (дов.№12 від 09.01.2007р.)

Відповідачів: не з’явилися

Суть справи :

Кременецька міжрайонна державна податкова інспекція звернулася в господарський суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Кременецький крейдяний завод", вул. Джерельна, 17, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс- Л.Т.Д.", вул. Симиренка, 2/19,м. Київ, про визнання недійсним господарського зобов'язання по договору купівлі-продажу продукції від 29.09.2005 року, укладеного між ВАТ "Кременецький крейдяний завод" та ТзОВ "Промекс-Л.Т.Д." на загальну суму 83448грн., як таке, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства; застосування до сторін наслідків передбачених ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України за наявності умислу у однієї із сторін договірних відносин - ТзОВ "Промекс-Л.Т.Д."

Перший відповідач у відзиві на позов від 12.01.2007р. № 3 позовні вимоги визнав повністю, і просить суд розглянути справу без участі його повноважного представника.

Другий відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з’явився, хоча ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.12.2006р. та про відкладення розгляду справи від 15.01.2007р. були направлена за місцезнаходженням відповідача, вказаним позивачем в позовній заяві, довідці головного управління статистики у м. Києві про включення до ЄДРПОУ

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

13.11.2006р. Кременецькою міжрайонною державною податковою інспекцією проведена позапланова документальна перевірка Відкритого акціонерного товариства "Кременецький крейдяний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промекс- Л.Т.Д." за період з 01.10.2004р. –30.06.2006р., за наслідками якої складено акт від 13.11.2006р. № 00029/23-00/00291546, з якого вбачається, що:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Промекс- Л.Т.Д." на виконання укладеного між відповідачами усного договору купівлі-продажу передало ВАТ „Кременецький крейдяний завод” по накладній від 29.09.2005р. товар ( вугілля та мішки) на загальну суму 83448,00грн., в тому числі податок на додану вартість 13908,00грн., а перший відповідач розрахувався за отриманий товар частково в сумі 8000,00грн. в готівковій формі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №3 від 12.01.2006р.

- На підставі податкової накладної виписаної ТзОВ «Промекс-Л.Т.Д.», перший відповідач відніс суму 13908,00грн. до складу податкового кредиту по податку на додану вартість за вересень 2005 року.

Матеріалами справи встановлено, що підставою для проведення вищезазначених господарських операцій з купівлі-продажу відповідних товарів є усний договір, оскільки дати та номера договору, на виконання якого виписані первинні бухгалтерські документи, в акті перевірки не вказано.

ТзОВ «Промекс-Л.Т.Д.»перевірити шляхом зустрічної перевірки по описаній вище господарській операції виявилось неможливим, оскільки за юридичною адресою підприємство та його посадові особи відсутні, про що оперативними працівниками податкової міліції, за наслідками територіального обстеження 07.11.2006 року складено відповідний акт про відсутність за юридичною адресою підприємства та його посадових осіб, при цьому встановлено, що товариство засновано гр. Крутоус А.М. у 2003 році, без наміру займатись будь-якими видами фінансово-господарської діяльності, на прохання гр. Гончарук Л., за винагороду, якій після реєстрації були передані всі документи.

Крім того, як свідчать матеріали справи, остання податкова звітність (декларація з ПДВ) ТзОВ «Промекс-Л.Т.Д.»подана за лютий місяць 2004 року без показників фінансово-господарської діяльності, що підтверджується листом –довідкою ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 18.09.2006 року №7806/7/15-106, Свідоцтво №36368551 про реєстрацію ТзОВ «Промекс-Л.Т.Д.»як платника податку на додану вартість анульовано, що підтверджується актом №5/34 від 21.10.2005р.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши доводи позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке:

У відповідності до ч. 1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Сукупність податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку становить систему оподаткування.

Пунктом 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. №1251 передбачено обов’язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Відповідач 2 не звітував податковому органу про отримані доходи і не нараховував податки до сплати, він свідомо ігнорував факт виникнення у нього податкових зобов’язань по ПДВ за господарськими операціями з відповідачем 1.

Таким чином господарська діяльність відповідача 2, зокрема, за оспорюваними зобов’язаннями, руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави та ставить під сумнів право відповідача 1 на податковий кредит.

У відповідності до п.1 ст.207 Господарського кодексу України, далі ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно п.2, п 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3, зі змінами внесеними Постановами від 25.12.1992р. № 13 та від 25.05.1998р. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. До угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, належать угоди в тому числі спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів. При цьому у п.8 даної Постанови констатовано, що якщо угода була укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, відповідні наслідки застосовуються до сторони, яка діяла умисно.

Згідно п. 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р. "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки", доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами, відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до податкових органів, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. (ч. 1 ст. 208 ГК України)

Матеріали справи свідчать про наявності умислу у ТзОВ «Промекс-Л.Т.Д.»при укладенні та виконанні спірного договору, направленого на ухилення від сплати податків, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки, ведення підприємством господарської діяльності без сплати встановлених податковим законодавством України податків та зборів є підставою вважати, що посадова особа/засновник вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб, здійснюючи господарську діяльність, приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб’єктами підприємництва. Одночасно,відповідачем 2, порушено інтереси відповідача 1, оскільки, поставлено під сумнів його право на податковий кредит за відповідними господарськими відносинами.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про визнання недійсним господарського зобов’язання по усному договору купівлі-продажу від 29.09.2005 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Кременецький крейдяний завод" Товариством з обмеженою відповідальністю "Промекс- Л.Т.Д." на загальну суму 83448грн., як таке, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідно до ст. 207 ГК України підлягають задоволенню.

Враховуючи, що судом встановлено умисел в порушенні інтересів держави саме з боку відповідача 2 –Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс- Л.Т.Д.", то наслідки, передбачені ч.1 ст. 208 ГК України, застосувати до останнього, з покладенням на нього судових витрат.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд:

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним господарське зобов’язання по усному договору купівлі-продажу від 29.09.2005 року, укладеного між ВАТ „Кременецький крейдяний завод” та ТзОВ «Промекс-Л.Т.Д.»на загальну суму 83448,00грн., як таке, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс- Л.Т.Д.", вул. Симиренка, 2/19,м. Київ, 03134, код 32669070 в доход держави –83448грн.00коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс- Л.Т.Д.", вул. Симиренка, 2/19,м. Київ, 03134, код 32669070:

- в доход Державного бюджету - 85грн.00 державного мита.

- на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, проспект Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, код 30045370 –118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.

Суддя