Рішення № 10048864, 15.11.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2006 р.Справа № 15/223-4043

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості на суму 1 422,19 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Лисий Я.І. довіреність № 22350/7/10-015 від 13.04.2006р.

відповідача: не зявився.

Суть справи:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція звернулася у господарський суд з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про стягнення заборгованості по єдиному податку в сумі 1422,19 грн.

У розпочатому судовому засіданні представнику позивача розяснено його процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторони технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Розгляд справи, призначений вперше на 01.11.2006р., відкладено на 11.40 год. 15.11.2006р., у звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неподанням аргументованого відзиву на позов.

Враховуючи, що ухвала господарського суду від 05.10.2006р. про порушення провадження у справі №15/223-4043 повернулася із довідкою поштового відділення від 12.10.2006р. про те, що адресат - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 у м. АДРЕСА_1 не проживає, ухвалою від 01.11.2006р. позивача зобовязано подати докази вручення відповідачу позовної заяви із долученими до неї документами та ухвали про порушення провадження по справі; а також довідку про реєстрацію відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності станом на час розгляду справи в суді.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідачем, в порушення вимог податкового законодавства, зокрема Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, не перераховано до бюджету належні до сплати суми єдиного податку, внаслідок чого виникла заявлена до стягнення заборгованість; водночас представив квитанцію поштового звязку № 281/181155 від 13.11.2006р. як доказ надіслання відповідачу позовних матеріалів та ухвали про порушення провадження у справі; адресну довідку від 15.11.2006р., у відповідності до якої громадянка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, наданий державним реєстратором Виконавчого комітету Тернопільської міської ради станом на 02.11.2006р., згідно якого місце проживання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1: АДРЕСА_1.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не представив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, а тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановлено:

ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності фізична особа 28.10.2004 року, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 від 28.10.2004 року та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 02.11.2006р.

Згідно ст. 5 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” одним із основних напрямків державної підтримки малого підприємництва є запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності.

Як свідчить заява від 14.12.2004 року, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 обрано спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” № 727/98 від 03.07.1998р. (далі Указ) спрощена система оподаткування установлена для субєктів малого підприємництва, до яких зокрема відносяться фізичні особи (далі підприємці), які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше десяти осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Пунктом 2 Указу передбачено право підприємців самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, ставки яких встановлюються місцевими радами за місцем державної реєстрації підприємця залежно від здійснюваного ним виду діяльності та сплачуються до 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Перехід на спрощену систему здійснюється шляхом видачі органом державної податкової служби за місцем державної реєстрації підприємця свідоцтва про сплату єдиного податку.

За заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 14.12.2004р. про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2005 року, за видом діяльності - виробництво готового одягу та хутра, індивідуальні послуги видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії В №480130 від 17.12.2004 року терміном дії з 01 січня по 31 грудня 2005 року.

За вказаний період ставка єдиного податку на обраний підприємцем вид діяльності становила 100 грн. за місяць, який підприємець повинен був сплачувати щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Державного казначейства України.

У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сімї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу (ч. 4 п. 2 Указу).

Як вбачається з поданих позивачем документів, відповідач взяв на себе обовязок сплачувати щомісячно 150 грн. єдиного податку.

Однак, як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, станом на час розгляду справи в суді фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має заборгованість по єдиному податку в сумі 1422,19 грн., з яких 1400,00 грн. основного боргу, 20,00 грн. штрафних санкцій та 2,19 грн. пені.

Згідно пп. 2.1.4, 2.3.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.02.2000р. № 2181-ІІІ (далі Закон) контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Несплачений, у встановлений Указом строк, єдиний податок є податковим боргом відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ - податковим зобовязанням (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

З метою здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником податків узгоджених сум податкових зобовязань у встановлені терміни відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ податковою службою надіслано відповідачу першу податкову вимогу №1/601/10101 від 24.02.2005р. та другу податкову вимогу №2/11027/19695 від 08.04.2005р., доказами вручення яких є повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.03.2005р. № 406655 та від 14.04.2005р. № 17985, крім того видано рішення № 42138/7/24-231 від 04.07.2005р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Заборгованість відповідача по єдиному податку в сумі 1422,19 грн. підтверджена наявними в матеріалах справи документами, зокрема: розрахунком суми позовних вимог, розрахунком пені, розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за результатами перевірки особових карток платника податків ОСОБА_1, довідкою про наявність податкового боргу в сумі 1422,19 грн., обліковою карткою платника єдиного податку станом на 31.12.2005р., рішенням Тернопільської міської ради четвертого скликання тринадцятої сесії № 4/13/83 від 21.12.2004р. „Про ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців”, корінцями першої та другої податкових вимог №1/601/10101 від 24.02.2005р., №2/11027/19695 від 08.04.2005р. (доказами вручення яких є повідомлення про вручення поштового відправлення відповідно від 04.03.2005р. № 406655 та від 14.04.2005р. № 17985), корінцем податкового повідомлення-рішення №0025131701/0/36312 від 13.06.2005р., доказом вручення якого є повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.06.2005р. № 8320.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 та п. 11 ст. 10, п. 8 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органам державної податкової служби надано право звертатись до суду з позовами про примусове стягнення з платника податкового боргу.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач станом на час розгляду справи в суді не представив доказів погашення боргу, позовні вимоги в сумі 1422,19 грн. суд визнає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1400,00 грн. боргу по єдиному податку, 20,00 грн. штрафних санкцій та 2,19 грн. пені на рахунок місцевого бюджету №34213379600002, код платежу 16050200 ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 102 грн. державного мита.

4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44 (р/р 26002014180001 у ВАТ „Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код 30045370) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати накази стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

8. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "20" листопада 2006 року через місцевий господарський суд.

СуддяГ.Б. Бучинська