Рішення № 10046695, 31.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.10           Справа № 7/23-10. за позовом Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця» в особі структурного підрозділу «Енергозбут» Південної залізниці, м. Харків

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Хлібозавод «Залізничник», м. Тростянець, Сумська область

про стягнення 3931 грн. 96 коп.

Суддя Рижков М.Б.

Секретар с/з Кальченко А.М.

Представники:

Від позивача – Долуда О.В., Корженко Г.М.

Від відповідача – не з‘явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Хлібозавод «Залізничник» на користь СТГО «Південна залізниця» суму основного боргу 3870 грн. 09 коп., з урахуванням індексу інфляції в розмірі 42 грн. 57 коп. та 3% річних в розмірі 19 грн. 30 коп., за поставлену та використану електроенергію по Договору про постачання електричної енергії від 25.01.2005р. № 141/3. Всього на суму 3931 грн. 96 коп., а також судові витрати в розмірі 338 грн. 00 коп.

Відповідач у відзиві № 68 від 15 квітня 2010р. на позовну заяву проти позовних вимог заперечує повністю, зазначаючи, що договір постачання теплової енергії № 141/3 від 25.01.2005 року, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, на даний час не діє, оскільки в травні 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений новий договір на постачання електричної енергії, умови якого позивач неодноразово порушував, припиняючи на значний термін постачання відповідачу електричної енергії, чим завдав відповідачу матеріальної шкоди. Відповідач також зазначив, що 28.10.2009 року позивач безпідставно припинив постачання електричної енергії на ВАТ «Хлібозавод «Залізничник». По даним відповідача заборгованість перед позивачем у ВАТ «Хлібозавод «Залізничник» відсутня.

31.05.2010 року відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з тим, що він немає можливості бути присутнім в судовому засіданні, яке призначене на 31.05.2010 року через виробничу необхідність.

Розглянувши подане клопотання, суд вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки в матеріалах справи містяться всі необхідні докази для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

На підставі Договору про постачання електричної енергії від 25.01.2005р № 141/3 позивачем було поставлено відповідачу електричної енергії в жовтні-листопаді 2009 року, що підтверджується «сведениями о расходе электроэнергии» за жовтень 2009р підписаними споживачем електроененргіїї – ВАТ Хлібозовод «Залізничник» та постачальником – СП «Енергозбут» Південної залізниці та звітом про використану електроенергію по ВАТ «Хлібозавод «Залізничник» в листопаді 2009р.

Відповідно п.п. 2.2.3 - 2.2.5 вказаного Договору Споживач зобов'язан оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії у формі попередньої оплати не пізніше 10 діб до початку наступного розрахункового періоду, в обсягах поточного споживання.

Актами звірки розрахунків між СП «Енергозбут» Південної залізниці та ВАТ «Хлібозавод «Залізничник» №141 від 30.10.2009р та актом №141 від 18.11.2009 року, які підписані уповноваженими представниками ВАТ «Хлібозавод «Залізничник», підтверджено що відповідач повинен сплатити за використану електроенергію 2557грн. 55 коп., та 4870 грн. 09 коп. відповідно.

Звіт про використану електроенергію по ВАТ «Хлібзавод «Залізничник» за листопад 2009 року також підписаний уповноваженими представниками споживача та скріплений печаткою.

В грудні 08.12.2009 року платіжним дорученням № 43 споживач ч\з Резнік І.С. сплатив частку боргу за використану електроенергію, в сумі 1000,00 грн., (що підтверджено випискою по банку за 08.12.09р), а залишок суми боргу 3870грн. 09 коп. до теперішнього часу відповідачем не сплачено.

Позивачем 07 грудня 2009 року було заявлено ВАТ «Хлібозавод «Залізничник» претензію № ЕЕ/1041, яка відповідачем залишена без задоволення та належної відповіді.

Згідно п. 4.2.1 умов договору позивачем було нараховано суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв’язку з тим, що відповідач не сплатив у встановлені строки суму боргу за вказаним договором, позивач був змушений звернутись до господарського суду з позовом про стягнення суми заборгованості в розмірі 3931 грн. 96 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.2 встановлено обов’язок відповідача сплачувати у встановлені строки плату за спожиту електричну енергію надану позивачем, а п. 3.1.1 закріплено право позивача одержувати від відповідача плату за поставлену електричну енергію; вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок невиконання споживачем умов цього договору.

Відповідно до п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п.п. 2.2.3-2.2.5 договору в тому числі за порушення термінів споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Актами звірки розрахунків між СП «Енергозбут» Південної залізниці та ВАТ «Хлібозавод «Залізничник» №141 від 30.10.2009р та актом №141 від 18.11.2009 року, а також частковою сплатою суми заборгованості, підтверджується визнання відповідачем наявності заборгованості перед позивачем за поставлену електричну енергію відповідно до договору від 25.01.2005р № 141/3.

Посилання відповідача на те, що договір від 25.01.2005р. № 141/3 втратив свою чинність не відповідає дійсності, оскільки відсутні будь-які належні докази, що підтверджують даний факт.

Оскільки відповідачем не надано доказів сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, які були нараховані позивачем у відповідності до чинного законодавства та умов договору, то вказана сума боргу підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 526, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Хлібозавод «Залізничник» (42600, Сумська область, м. Тростянець, пров. Гаївський, 2-Б, код 23050348) на користь Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця» в особі структурного підрозділу «Енергозбут» Південної залізниці (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код 22637591) суму основного боргу 3870 грн. 09 коп., інфляційні збитки в розмірі 42 грн. 57 коп. та 3% річних в розмірі 19 грн. 30 коп., за поставлену та використану електроенергію по Договору про постачання електричної енергії від 25.01.2005р. № 141/3, а також судові витрати по сплаті держмита в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на ІТЗ в розмірі 236 грн. 00 коп.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ М.Б. РИЖКОВ

Повний текст рішення складений та підписаний 04.06.2010р.

Суддя