Рішення № 10046700, 03.06.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.10           Справа № 4/45-10. За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірми Суми - Насіння», с.Сад, Сумського району, Сумської області

до відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Псьол», с. В. Рибиця, Краснопільського району, Сумської області

про стягнення          52 408 грн. 15 коп.

СУДДЯ ЛУГОВА Н.П.

Представники:

від позивача          Наумова О.В.

від відповідача          Косар Р.І.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

          У судовому засіданні, що відбулося 29.04.2010р. на підставі ст.77 ГПК України було оголошено перерву до 11.05.2010р., згідно ухвали суду від 11.05.2010р. розгляд справи було відкладено на 03.06.2010р.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 52 408 грн. 15 коп., в т.ч. 29727 грн. 00 коп. штрафу, 18282 грн. 11 коп. інфляційних збитків та 3 % річних в сумі 4399 грн. 04 коп. за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки насіння № 32 від 20.03.2008р.

Представник відповідача надав суду пояснення від 02.06.2010р. в якому не заперечує проти заявлених позивачем позовних вимог в частині стягнення 29727 грн. 00 коп. штрафу та 18282 грн. 11 коп. інфляційних збитків та заперечує проти порядку нарахування позивачем 3 % річних в сумі 4399 грн. 04 коп., оскільки позивач нараховує річні не від суми основного боргу, а від суми основного боргу з інфляційними витратами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

В обґрунтування вимог викладених у позовній заяві позивач посилається на те, що 20.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки насіння № 32, згідно п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов”язався передати у власність покупцеві насіння сільськогосподарських культур, а саме насіння гречки Українка, а покупець (відповідач) зобов”язався прийняти це насіння та оплатити його вартість відповідно до умов вказаних у цьому договорі.

Згідно п.2.1.1. вищевказаного договору постачальник зобов”язався передати у власність покупцеві протягом десяти днів після виконання ним п.3.2.1. та п.7.1. даного договору, насіння гречки Українка у кількості 20 т. по ціні 5460 грн. за 1 тону з врахуванням ПДВ.

Згідно п. 3.1. вказаного договору, загальна вартість цього договору становить 109 тис. 200 грн., в тому числі ПДВ 18 200 грн. 00 коп.

Зокрема, згідно п.3.2.1. договору, суму у розмірі 30% загальної вартості цього договору сплачується 100 % передоплатою в розмірі 32 760 грн. 00 коп.

Крім того, згідно п. 3.2.2. договору, суму заборгованості у розмірі 76 440 грн. 00 коп. покупець мав сплатити до 01.09.2008р.

          Як свідчать матеріали справи, згідно видаткової накладної №ОтСН-000525 від 13.05.2008р., податкової накладної № ННСН -0263 від 13.05.2008р. позивач поставив відповідачеві насіння гречки на загальну суму 99090 грн. 00 коп.

          Станом на 26.11.2009р. борг відповідача складає 99 090 грн. 00 коп.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов»язання , строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Умовами договору, а саме п. 4.1. договору передбачено, що за порушення умов цього договору винна сторона має відшкодовати спричинені цим збитки в порядку передбаченому законодавством України.

          Зокрема, згідно п.4.2. договору, за несвоєчасне проведення розрахунків передбачених у розділі 3 цього договору, покупець має сплатити продавцеві штраф у розмірі 30% від всього залишку заборгованості.

          Слід зазначити, що згідно п.4.3. договору, нарахування штрафу за прострочення виконання зобов”язання припиняється через три роки від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом борг відповідача за поставлений позивачем товар складав 99090 грн. 00 коп.

За умовами договору, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок з позивачем до 01.09.2008р.

          Отже, відповідно до умов договору, позивачем було нараховано відповідачеві штраф у розмірі 30% від залишку заборгованості у сумі 99090 грн. 00 коп., що складає 29727 грн. 00 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

          За період прострочення позивачем було нараховано відповідачеві 18282 грн. 11 коп. інфляційних збитків та 3 % річних у сумі 4399 грн. 04 коп.

В запереченні від 02.06.2010р. представник відповідача погодився з нарахованими відповідачем штрафом та інфляційними збитками, але не погоджується з сумою нарахованих відповідачем річних у розмірі 4399 грн. 04 коп.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем невірно нараховано 3 % річних, оскільки нарахування було проведено позивачем виходячи не з суми основного боргу, а з загальної суми основного боргу з інфляційними витратами.

          Враховуючи положення ст.625 ЦК України, суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних частково в сумі 3713 грн. 84 коп., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення річних позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 03.06.2010р. складає 51 722 грн. 95 коп., в т.ч. 29727 грн. 00 коп. штраф, 18282 грн. 11 коп. інфляційні збитки та 3 % річних в сумі 3713 грн. 84 коп.

Відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 51 722 грн. 95 коп. не подав, тому вимоги позивача в цій частині визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 517 грн. 22 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково в сумі 51 722 грн. 95 коп.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірми «Псьол» (42418, Сумська область, Краснопільський район, с.В. Рибиця, код 03779550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірми Суми - Насіння» (42343, Сумська область, Сумський район, с.Сад, вул. Заозерна, 39, код 02888981) 51 722 грн. 95 коп., в т.ч. 29727 грн. 00 коп. штраф, 18282 грн. 11 коп. інфляційні збитки та 3 % річних в сумі 3713 грн. 84 коп.; судові витрати: 517 грн. 22 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя