ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
справа № 5020-10/116 Господарський суд міста Севастополя у складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Амірбуд»
(вул. Сенявіна, 1, офіс 215, м. Севастополь, 99011)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тригон»
( ДОС 22, кв. 17, с. Кача, м. Севастополь, 99804)
про стягнення заборгованості у розмірі 32174,78 грн., у тому числі: 25385,40 грн. – основний борг, 1001,51 грн. –3% річних, 5787,87 грн. –інфляційних втрат,
за участю представників сторін:
позивача –Волошиної І.О., довіреність б/н від 23.03.2010; Камуз В.О., довіреність б/н від 23.03.2010;
відповідача – Петренка В.М., довіреність №б/н від 01.04.2010.
06.04.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Амірбуд»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тригон»(далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 32174,78 грн., у тому числі: 25385,40 грн. –основний борг, 1001,51 грн. –3% річних, 5787,87 грн. –інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням належним чином Відповідачем обов’язку щодо оплати виконаних робіт відповідно до умов договору №0620 від 20.06.2008.
11.05.2010 Позивач надав відзив на позовну заяву /а.с.61-63/, в якому проти позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі на підставі того, що рахунок-акт здачі, приймання виконаних робіт, послуг №10 від 30.09.2008 не має юридичної сили, а факт виконання Позивачем робіт по монтажу, вводу в експлуатацію обладнання та приймання цих робіт Відповідачем, не доведений.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
20.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Амірбуд» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тригон»(Замовник) укладений договір №0620 (далі –Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов’язується передати у власність Замовнику обладнання систем охоронної сигналізації і відеоспостереження, а також додаткове обладнання (Далі –Обладнання). Номенклатура та кількість Обладнання вказані в Специфікації 9Додаток 31 до Договору). Передача (поставка) у власність Замовника здійснюється на умовах Інкотермс 2000 року –DDR склад Замовника (м. Севастополь, с. Кача). Також, Виконавець зобов’язується виконати роботи по монтажу та вводу в експлуатацію Обладнання (далі –Роботи), відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №2) і надати в розпорядження Замовника кошторисну документацію та акт здачі-прийомки виконаних Робіт (форма №КБ-2в). Замовник зобов’язується прийняти та оплатити вартість виконаних Робіт та Обладнання (пункти 1.1, 1.2 Договору) /а.с.10-15/.
Договором встановлені наступні умови.
Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість Обладнання, що постачалось Виконавцем за даним Договором, складає 52148,04 грн., в тому числі ПДВ –8691,34 грн., що також визначено у специфікації до Договору (Додаток №1 до Догвоору). Остання затверджена сторонами та міститься у матеріалах справи /а.с.16-17/. Це спростовує доводи представника Відповідача про її відсутність.
Згідно з пунктом 2.2 Договору вартість Робіт складає 25385,40 грн., в тому числі ПДВ –4230,90 грн., що також визначено Протоколом узгодження договірної ціни /а.с.18/.
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що загальна сума договору складається із вартості переданого у власність Обладнання та вартості виконаних Робіт і складає 77533,44 грн., в тому числі ПДВ –12922,90 грн.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що розрахунки по даному Договору за обладнання та Роботи проводяться в національній валюті поетапно, у наступному порядку:
- протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання даного Договору сторонами Замовник проводить часткову предоплату на поточний рахунок Виконавця в розмірі вартості Обладнання, що складає 52148,04 грн., в тому числі ПДВ –8691,34 грн. (пункт 3.1.1 Договору).
- за виконанні Роботи Замовник оплачує 25385,40 грн., в тому числі ПДВ –4230,90 грн. протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийомки виконаних робіт.
Набрання Договором сили визначено сторонами з моменту його підписання сторонами, та діє повного виконання сторонами своїх зобов’язань (пункт 11.1).
Судом встановлено, що Договір чинний та недійсним не визнаний.
На виконання умов договору Позивач передав (поставив) у власність Відповідача Обладнання на загальну суму 52148,04 грн., в тому числі ПДВ –8691,34 грн., що підтверджується накладною №5 від 30.09.2008 на суму 11547,32 грн. разом з ПДВ /а.с.20/, накладною №6 від 30.09.2008 на суму 40600,72 грн. разом з ПДВ /а.с.21/, що підписані представниками обох сторін без зауважень та скріплені печатками сторін.
Відповідачем у виконання умов пункту 3.1.1 Договору сплачена сума вартості обладнання у розмірі 52148,04 грн., що підтверджується випискою банку по особовому рахунку Відповідача /а.с.64-65/ та не заперечується сторонами.
Спір виник у зв’язку з несплатою Відповідачем робіт по монтажу вводу в експлуатацію Обладнання на суму 25385,40 грн. разом з ПДВ. В якості доказу виконання зобов’язання Позивач надав рахунок-акт здачі, приймання виконаних робіт, послуг №10 від 30.09.2008 /а.с.19/, що підписаний представниками сторін без зауважень.
У відзиві на позовну заяву від 11.05.2010 /а.с.61-63/ Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на наступне.
Відповідач вказує на відсутність у Позивача документації, передбаченої пунктами 5.1 і 5.2 Договору, а саме, письмового повідомлення про готовність приміщення, і письмовий документ, що підтверджує повноваження представника Відповідача із числа компетентних співробітників спеціаліста, який має право приймати рішення по узгодженню технічних і організаційних питань, пов’язаних з виконанням Позивачем обов’язків за даним договором.
У порушення пункту 4.2 Договору накладні №5 від 30.09.2008, №6 від 30.09.2008 та рахунок-акт здачі, приймання виконаних робіт, послуг №10 від 30.09.2008 підписаний в один і той же день.
Також, Позивач, посилаючись на статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вказує, що рахунок-акт здачі, приймання виконаних робіт, послуг №10 від 30.09.2008 не має юридичної сили на підставі того, що пунктом 4.2 Договору передбачено підписання акта прийомки-здачі виконаних робіт за формою КБ-2в, а не рахунку-акту здачі, приймання виконаних робіт, послуг.
Суд вважає посилання Відповідача необґрунтованими, виходячи з наступного.
Пунктом 5.8 Договору передбачено, що Замовник (відповідач) зобов’язаний підписати акт здачі-прийомки виконаних Робіт у відповідності до умов Договору не пізніше 5 (п’яти) днів з дня їх завершення, або направити Виконавцю мотивовану відмову від прийомки робіт не пізніше трьох календарних днів від дати надання акту здачі-прийомки виконаних Робіт Виконавцем.
Сторонами складений рахунок-акт здачі, приймання виконаних робіт, послуг №10 від 30.09.2008 /а.с. 19/, яким сторони підтвердили, що Роботи за Договором виконані якісно та в повному обсязі, претензій один до одного не мають. Відмови від прийняття Робіт Відповідачем не відбулось.
Стосовно форми акта здачі, приймання виконаних робіт, послуг слід зазначити наступне.
Наказом Державного комітету України з питань будівництва та архітектури «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку на будівництві»від 21.06.2002 (далі –Наказ), що діяв на період підписання сторонами рахунку-акту здачі, приймання виконаних робіт, послуг №10 від 30.09.2008, визначено, що типові форми №КБ-2в поширюються на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.
Також у вищевказаному Наказі зазначається що, при встановленні твердої договірної ціни акт складається у встановленому порядку або за спрощеною формою, виходячи з питомої ваги виконаних обсягів робіт по етапах, конструктивних елементах у їх загальному обсязі, прийнятому в твердій договірній ціні (без розрахунку одиничної вартості) (пункт 7 Пояснень щодо заповнення акту приймання виконаних робіт).
Як вже вказувалось вище абзацом другим пункту 3.1 Договору встановлено, що за виконанні Роботи Замовник оплачує 25385,40 грн., в тому числі ПДВ – 4230,90 грн, протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийомки виконаних робіт. Тобто, у вказаному пункті сторони досягли згоди та встановили тверду ціну за виконані роботи.
Судом встановлено, що Роботи не є роботами із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.
Таким чином, у даному випадку складання акту здачі-прийомки виконаних робіт по формі №КБ-2в не є обов’язковим.
У відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до частини другої вказаної статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пункту 2.7 положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88,первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.
Таким чином, у підприємства є можливість розробити відповідну форму документа самостійно, але з додержанням вимог про наявність обов’язкових реквізитів, а також природи проведеної операції.
Рахунок-акт здачі, приймання виконаних робіт, послуг №10 від 30.09.2008 /а.с.19/ містить усі необхідні реквізити, встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.
Крім того, положення пункту 4.2 Договору сторонами також дотримані, накладні №5 від 30.09.2008, №6 від 30.09.2008 та рахунок-акт здачі, приймання виконаних робіт, послуг №10 від 30.09.2008 підписані в один і той же день, але ж це не суперечить цієї умові Договору.
Відповідно до пункту 4.2 Договору отримання та перевірка Обладнання на відповідність специфікації і відсутність механічних та інших дефектів проводиться у присутності представників Виконавця і Замовника, після чого, у разі відсутності зауважень та претензій зі сторони Замовника, Сторони підписують накладні про передачу обладнання не пізніше складення акту прийомки-передачі робіт.
Таким чином, наведені доводи Відповідача є безпідставними.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є змішаним та містить у собі ознаки договору підряду та договору поставки.
Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 ГК України та положення глави 54 ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Зобов'язання, що виникають на підставі договору підряду є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення Господарського кодексу України та положення глави 61 Цивільного кодексу України.
Частиною другою статті 317 Господарського кодексу України визначено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим (частина перша статті 861 Цивільного кодексу України).
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
З огляду на наведене, суд визнає позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу за виконані роботи в розмірі 25385,40 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань Позивач просить суд стягнути з Відповідача інфляційні втрати в розмірі 5787,87 грн. за період з 06.10.2009 по 31.03.2010, 3% річних в розмірі 1001,51 грн. з 06.10.2009 по 31.03.2010.
Абзацом другим пункту 3.1 Договору передбачено, що за виконанні Роботи Замовник оплачує 25385,40 грн., в тому числі ПДВ –4230,90 грн, протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-прийомки виконаних робіт.
Акт здачі-прийомки виконаних робіт підписаний сторонами 30.09.2008.
Таким чином, відповідно до умов пункту 3.1 Договору Відповідач повинен був провести оплату робіт у розмірі 25385,40 грн. не пізніше 07.10.2009, що ним не було зроблено своєчасно.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці судом розрахунку інфляційних втрат та 3% річних /а.с.4/, який наданий Позивачем, виявлено, що інфляційні втрати та 3% річних за період з 06.10.2009 по 31.03.2010 складають 6411,06 грн. та 1128,78 грн. відповідно, що більше ніж заявлено Позивачем.
Проте, відповідно до статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Таке клопотання Позивачем не заявлено. Отже, вимоги Позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 5787,87 грн. та 3% річних в розмірі 1001,51 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 49, 82, 83, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тригон»( ДОС 22, кв. 17, с. Кача, м.Севастополь, 99804, ідентифікаційний код 32506175, р/р 26007945562901 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амірбуд»(вул. Сенявіна, 1, офіс 215, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 35337129, р/р 26009178115300 в ВТ «УкрСиббанк», МФО 351005) заборгованість в розмірі 32174,78 грн., (тридцять дві тисячі сто сімдесят чотири грн. 78 коп.), у тому числі: 25385,40 грн. –основний борг, 1001,51 грн. –3% річних, 5787,87 грн. –інфляційних втрат, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 321,75 грн. (триста двадцять одна грн. 75 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.М.Юріна
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 01.06.2010.
Судове рішення № 10046213, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 27.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-10/116. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: