Рішення № 10046206, 27.05.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

справа № 5020-9/016 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18) в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, буд. 15)

до Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство №3” (м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5)

про стягнення 878,33 грн.,

Суддя Рибіна С.А.

За участю представників:

позивача - Рудакова Анастасія Володимирівна, довіреність №305 від 23.09.2009;

відповідача –не з’явився.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” (далі –ВАТ „Укртелеком”) в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство №3” (далі –КП „РЕП №3”) про стягнення заборгованості у розмірі 872,11 грн., з яких: 842,71 грн. –основна заборгованість, 10,15 грн. - пеня, 4,52 грн. –3% річних, 14,73 грн. –інфляційне відшкодування.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати за надані послуги електрозв’язку відповідно до умов договору №1236 від 06.03.2001, доводи та обґрунтування викладені у позові (т.1 а.с.2-3).

Ухвалою суду від 19.01.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-9/016.

В процесі розгляду справи позивач здійснив належний розрахунок пені, та просить стягнути з відповідача 878,33 грн., з яких: 842,71 грн. –основна заборгованість, 16,37 грн. - пеня, 4,52 грн. –3% річних, 14,73 грн. –інфляційне відшкодування (т.1 а.с.45).

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свої заперечення тим, що підприємство фактично припинило свою діяльність з 01.07.2009 та відсутній договір на установку радіоточок між позивачем та відповідачем, доводи викладені у відзиві на позов (т.1 а.с.72-73, т.2 а.с.6-7).

У судовому засіданні 26.05.2010 за участю представників позивача Михайлюк Юлії Володимирівни та відповідача Михайлової Наталії Володимирівни оголошувалась перерва до 27.05.2010. Після перерви відповідач явку у повноваженого представника у судове засідання не забезпечив.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.03.2001 між ВАТ “Укртелеком” (Підприємство зв’язку) та КП „РЕП №3” (Споживач) був укладений договір №1236 про надання послуг електрозв’язку (далі –Договір) (а.с.10-13).

Відповідно до пункту 7.1 Договору цей договір набрав чинності з дня його підписання та діє п’ять років.

Згідно пункту 7.2 Договору якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається діючим на той же термін.

Враховуючи, що сторони не повідомили одна одну про припинення договору №1169 від 26.10.2000, договір був продовжений та на момент вирішення спору є діючим.

Згідно розділу 1 цього Договору Підприємство зв’язку зобов’язується надавати послуги електрозв’язку, перераховані у додатку 1, 4 безоплатні послуги, перераховані у додатку 2.

У свою чергу споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (пункти 3.2.8 та 4.3 Договору), в тому числі за користування радіоточками (пункт 3.2.16 Договору).

Відповідно до розділу 4 “Оплата та порядок розрахунків” послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою оплати – на підставі рахунків по абонентській книжці.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць повинні здійснюватися споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.5 Договору).

Зобов’язання з надання послуг зв’язку позивач виконував у повному обсязі, рахунки по оплаті за послуги виставлялись позивачем своєчасно, але оплата за надані послуги у період з червня по листопад 2009 року відповідачем виконувалась не у повному обсязі та не своєчасно, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором №1236 від 06.03.2001 про надання послуг електрозв’язку та нарахування штрафних санкцій.

          Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 33 Закону України "Про телекомунікації" (надалі –Закон) споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Обов’язок щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг покладений на Споживача цих послуг і пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості за договором №1236 від 06.03.2001 в період з червня по листопад 2009 року на день прийняття рішення не надані.

У запереченнях щодо заявленої позивачем суми боргу відповідач посилається на прийняття щодо нього рішення про ліквідацію та вважає, що нарахування плати за користування телефонами є неправомірним у зв’язку із відсутністю у нього працівників у період, який зазначений позивачем як період невиконання зобов’язань за Договором №1236 від 06.03.2001 (а.с.72-74, 128-132).

Суд визнає дані заперечення безпідставними у зв’язку з тим, що згідно пункту 79 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, користування телефоном може бути припинено, зокрема, за заявою абонента.

З матеріалів справи вбачається, що чотири телефонних номери були відключені позивачем за заявкою відповідача від 25.06.2009 (а.с.124), а останній номер був відключений на підставі заяви від 08.10.2009 (а.с.125). З матеріалів справи вбачається, що при виставленні рахунків за період з липня по жовтень 2009 року позивачем ці обставини були враховані.

Не може бути прийнятий судом довід відповідача про відсутність у нього 11 (одинадцяти радіоточок) з наступних підстав.

Згідно пункту 391 Постанови Кабінету Міністрів України, від 09.08.2005, № 720 "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" установлення радіоточок здійснюється: централізовано під час будівництва та реконструкції будинків (радіоточки встановлюються у кожній кімнаті та на кухні, одна з яких є основною) та за заявами фізичних та юридичних осіб (аналогічна норма містилась у пункті восьмому Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 1997 року N 484 "Про затвердження Правил користування проводовим мовленням").

До матеріалів справи позивачем надано кілька заяв про встановлення додаткових радіоточок.

Пунктом 3.2.16 Договору № 1236 від 06.05.2001 встановлений обов’язок споживача здійснювати оплату за користування радіоточками.

Згідно наданих позивачем доказів, відповідач постійно та без будь-яких зауважень здійснював оплату одинадцяти радіоточок.

З вищевикладеного суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем абонентської плати за користування радіоточками в заявленому розмірі.

Довід відповідача про відсутність укладеного між ним та позивачем окремого договору на радіоточки вважається судом безпідставним, оскільки укладений сторонами типовий договір № 1236 від 06.03.2001 про надання послуг електрозв’язку передбачає надання позивачем послуг з проводового мовлення (пункти 2.1.4, 2.1.9, 2.1.14, 2.1.15 та інші) та обов’язок відповідача здійснювати за це оплату (пункт 3.2.16).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума основної заборгованості у розмірі 842,71 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання суму 3 % річних у розмірі 4,52 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 14,73 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Розрахунок позивача на суму простроченої заборгованості 3 % річних у сумі 4,52 грн. та інфляційне відшкодування у розмірі 14,73 грн. перевірений судом та вимоги в цієї частині визнані такими, що підлягають задоволенню.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 16,37 грн.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Знідно частини першої статті 193 Господарського суду України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Не може бути прийнятий судом в якості належного доказу укладення між сторонами правочину щодо забезпечення виконання зобов’язань пункт 5.8 Договору №1236 від 06.03.2001 стосовно нарахування пені, оскільки у відповідному пункті внесені зміни шляхом наклеювання окремого фрагменту. Інша письмова угода, яка б передбачала стягнення пені сторонами не укладалась. Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони не досягли згоди визначенні відповідальності у вигляді пені.

Таким чином, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню повністю, в розмірі 861,96 грн., в тому числі основний борг –842,71 грн., 3% річних –4,52 грн., інфляційне відшкодування –14,73 грн.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82–85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство №3” (юридична адреса: 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, ідентифікаційний код 20670576, відомості про рахунки відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01190103, р/р 2600613647 в КРД “Райффайзен банк Аваль”, МФО 324021) 1199,96 грн., з яких: 842,71 грн. - основний борг, 14,73 грн. - інфляційне відшкодування, 4,52 грн. - 3% річних, 102,00 грн. - витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя підпис                     С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 01.06.2010