Рішення № 10046034, 20.05.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

справа № 5020-11/240 За позовом:          Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

          (99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, буд.5)

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю „РОКС”

                    (99009, м.Севастополь, вул..Гер.Севастополя, 22-1, а/с 4)

про           стягнення заборгованості у розмірі 274258,47 грн., розірвання договору оренди та зобов’язання повернути орендоване майно,

Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача - Ігнатенко В.В., довіреність б/н від 11.01.2010, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;

відповідача - Прижевальська Л.В., довіреність б/н від 23.11.2009, ТОВ "РОКС".

СУТЬ СПОРУ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „РОКС” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 274258,47 грн., розірвання договору оренди та зобов’язання повернути орендоване майно.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору оренди 166-07 від 27.12.2007.

Ухвалою суду від 10.11.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/240.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 26.04.2010 оголошувалась перерва для витребування додаткових доказів по справі.

Після перерви представник відповідача на оголошення вступної та резолютивної частин рішення по справі 20.05.2010 не з’явився, до початку судового засідання подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку зі службовим відрядженням представника відповідача Прижевальської Л.В. (вх.№ 9512-Д).

Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача заперечував.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях є правом сторони у справі.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

В силу статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є юридичною особою.

Чинне господарське процесуальне законодавство не обмежує кількості представників, яких може призначати одна особа.

В заяві про відкладення розгляду справи вказується на неможливість забезпечити явку представника відповідача Прижевальської Л.В., втім не зазначається, що заважає відповідачеві направити в судове засідання іншого представника.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують

взаємовідносини сторін та з метою дотримання розумного строку вирішення спору, суд вважає зазначене клопотання відповідача таким, що не підлягає задоволенню.

У відзиві на позовну заяву (а.с. 49) відповідач визнав основну заборгованість з орендної плати у розмірі 42000,00 грн. та просив зменшити розмір штрафних санкцій до 25500,00 грн.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.2001 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „РОКС” (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 14-01 (а.с. 10-11).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору з метою ефективного використання комунального майна та здобуття найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно –вбудоване приміщення, загальною площею 96,4 кв.м., яке розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Гер.Севастополя, 22-1 та перебуває на балансі ДКП РЕП №10, вартість якого складає відповідно до незалежної оцінки станом на 09.01.2001 –23100,00 грн.

Пунктом 7.1 вказаного договору в редакції протоколу узгодження змін до Договору від 30.04.2004 встановлено, що він діє з моменту підписання договору до 23.01.2005.

15.04.2005 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „РОКС” (Орендар) укладений договір оренди № 192-05 (а.с. 14-15).

Згідно з пунктом 8.2 вказаного договору він є новою редакцією договору оренди № 14-01 від 24.01.2001.

Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації припинено на підставі Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 312р „Про ліквідацію управління з питань майна комунальної власності”, його повноваження з управління комунальним майном передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, який є його належним правонаступником.

27.12.2007 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „РОКС” (Орендар) укладений договір оренди № 166-07 (далі - Договір) (а.с. 18-19).

Факт передачі Об’єкта Договору в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 27.12.2007 (а.с.21).

Згідно з пунктом 9.4 Договору вказаний договір є новою редакцією договору оренди № 192-05 від 15.04.2005.

Відповідно до пункту 1.1 Договору з метою ефективного використання комунального майна та здобуття найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення першого поверху чотирьохповерхового будинку, загальною площею 99,10 кв.м., які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул.Гер.Севастополя, 22, та перебувають на балансі КП „РЕП №10”, вартість якого складає відповідно до незалежної оцінки станом на 30.04.2007 –375220,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до пункту 7.1 Договору строк дії Договору встановлений до 28.11.2012.

За твердженням позивача, свої зобов’язання щодо внесення орендної плати відповідач виконував несвоєчасно та неналежним чином, що стало підставою для звернення позивача до

суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 283 Господарського кодексу України та частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 3.2 Договору орендна плата складає 6202,86 грн. (без урахуванням ПДВ) за перший місяць оренди та перераховується Орендарем Орендодавцеві не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 3.3 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередні місяць на індекс інфляції, який відповідає попередньому місяцю.

За твердженням позивача, відповідач здійснював оплату орендної плати за Договором несвоєчасно та неналежним чином, у зв’язку з чим за період з грудня 2008 року по 31.10.2009 у останнього утворилась заборгованість у розмірі 42239,63 грн.

Станом на момент вирішення спору докази оплати відповідачем вказаної заборгованості відсутні.

Перевіривши розрахунок суми орендної плати, наданий позивачем, суд встановив, що він відповідає вищезазначеним вимогам чинного законодавства, тому заборгованість у сумі 42239,63 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до пункту 8.6 Договору у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати буде тривати більш ніж 30 календарних днів Орендодавець вправі вимагати, а Орендар зобов’язаний сплатити на користь Орендодавця понад збитки 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 30% річних за період з 01.09.2008 по 21.10.2009 у розмірі 177,04 грн.

Проте, з розрахунку 30% річних, який здійснений позивачем, вбачається, що щомісяця відповідачем здійснювалась часткова оплата орендної плати, у зв’язку з чим прострочення внесення орендної плати більш ніж 30 календарних днів не відбулось.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 30% річних у розмірі 177,04 грн. такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Згідно з пунктом 8.5 Договору у випадку порушення строків внесення орендної плати, передбаченого пунктом 3.2 Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця понад збитків пеню у розмірі 200 відсотків від облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який буде нараховуватися пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.01.2009 по 22.06.2009 у розмірі 2287,22 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, пунктом 8.7 Договору передбачено, що у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати буде тривати більше 60 календарних днів, Орендар сплачує на користь Орендодавця понад збитки штраф у сумі, яка дорівнює трикратному розміру річної орендної плати за Договором.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 223446,96 грн.

Однак, з розрахунку заборгованості з орендної плати, який здійснений позивачем, вбачається, що щомісяця відповідачем здійснювалась часткова оплата орендної плати, у зв’язку з чим прострочення внесення орендної плати більш ніж 60 календарних днів не відбулось.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 223446,96 грн. такими, що не підлягають задоволенню

Відповідно до статті 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що Договір припиняється у наступних випадках: закінчення строку оренди, передбаченого Договором, рішення господарського суду, загибель об’єкту оренди, приватизація об’єкту оренди орендарем, банкрутство орендаря, ліквідація орендаря, дострокового розірвання Договору, відмови від Договору однією зі сторін у випадках, передбачених Договором.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проте, Вищий господарський суд України у листі № 01-8/482 від 13.08.2008 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” на питання: чи є обов'язковим додержання стороною господарського договору передбаченого частиною другою статті 188 Господарського кодексу України та частиною першою статті 11 ГПК порядку досудового врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання господарського договору, відповів таке.

Відповідно до частини другої статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Згідно з частиною першою статті 11 ГПК підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Наведені та інші норми матеріального і процесуального права не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку внесення змін до господарського договору чи його розірвання. Тому саме по собі таке недодержання не тягне за собою наслідків у вигляді відмови в прийнятті позовної заяви або її повернення чи припинення провадження у справі.

Відповідно до положень пункту 3 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

З огляду на зазначене позивачем заявлені вимоги про розірвання договору оренди № 166-07 від 27.12.2007.

Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Внесення відповідачем орендної плати за договором несвоєчасно та не у повному обсязі заподіяли збиток економічним інтересам держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, а тому таке порушення відповідачем умов Договору слід вважати істотним.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про розірвання договору оренди № 166-07 від 27.12.2007 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про зобов’язання відповідача повернути (звільнити) орендоване майно.

Згідно зі статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 4.4.14 Договору передбачено, Орендар зобов’язаний повернути (звільнити) об’єкт оренди при припиненні дії Договору у належному стані протягом 30 календарних днів з дати припинення Договору.

З огляду на зазначене, позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача повернути (звільнити) орендоване майно - вбудовані нежитлові приміщення першого поверху чотирьохповерхового будинку, загальною площею 99,10 кв.м., які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул.Гер.Севастополя, 22, підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82–85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати договір оренди нерухомого майна №166-07 від 27.12.2007, укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044, відомості про рахунки в установах банків відсутні) та Товариства з обмеженою відповідальністю „РОКС” (99009, м.Севастополь, вул.Гер.Севастополя, 22-1, а/с 4, код ЄДРПОУ 24916956, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків відсутні).

3.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „РОКС” (99009, м.Севастополь, вул.Гер.Севастополя, 22-1, а/с 4, код ЄДРПОУ 24916956, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків відсутні) повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні) нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення першого поверху чотирьохповерхового будинку, загальною площею 99,10 кв.м., які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул.Гер.Севастополя, 22, за актом приймання-передачі протягом 30 календарних днів з дати набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РОКС” (99009, м.Севастополь, вул.Гер.Севастополя, 22-1, а/с 4, код ЄДРПОУ 24916956, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) заборгованість з орендної плати у розмірі 42239,63 грн., пеню у розмірі 2287,22 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 530,27 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 38,32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                              В.Є.Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 21.05.2010.