Рішення № 10045771, 08.06.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" червня 2010 р. Справа № 20/61

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнебудальянс”

до відповідача Приватного підприємства “Рівне-Спецбуд”

про стягнення в сумі 17 802 грн. 55 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Делідон І.М. (дов. б/н від 03.03.08р.).

Від відповідача: Стадник І.І. - директор.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівнебудальянс” (надалі –Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства “Рівне-Спецбуд” (надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість по орендній платі в сумі 17 802 (сімнадцять тисяч вісімсот дві) грн. 55 коп.. В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надіслав на адресу господарського суду Рівненської області відзив № 08/01 від 6 травня 2010 року (а.с. 26-27), в якому заперечує проти позовних вимог з підстав наведених в ньому.

3 червня 2010 року представник Позивача, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав додаткові обґрунтування позовних вимог № 03/06 від 3 червня 2010 року (а.с. 55-56), в яких, обґрунтовуючи позовні вимоги, просить стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість по орендній платі в сумі 17 802 (сімнадцять тисяч вісімсот дві) грн. 55 коп..

В судовому засіданні від 8 червня 2010 року представник Відповідача подав додаток до відзиву № 12/01 від 4 червня 2010 року (а.с. 75-76), в якому заперечує проти позовних вимог з підстав наведених в ньому.

В судовому засіданні від 8 червня 2010 року представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а представник Відповідача заперечив проти позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що 1 липня 2007 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди приміщення № 22 (надалі –Договір; а.с. 9-11), відповідно до пункту 1.1. якого, Позивач передає, а Відповідач приймає в тимчасове користування приміщення, яке знаходиться в амін будинку по вул. Відінська м. Рівне, на першому поверсі.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що площа оренди, з врахуванням місць загального користування, становить 80 м2.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, останній набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 травня 2008 року.

Орендна плата та порядок розрахунків зазначені в 5-му розділі Договору. Так, в пункті 5.1. Договору зазначено, що розмір щомісячної орендної плати складає 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп..

В подальшому додатками до Договору, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками, термін його дії продовжувався, зокрема додатком (а.с. 13) до 31 грудня 2009 року, додатком (а.с. 12) до 31 грудня 2010 року, а розмір щомісячної орендної плати складає 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп..

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що орендна плата сплачується в готівковому або безготівкову порядку на рахунок Позивача в термін не пізніше 5 числа поточного місяця.

Крім того, у відповідності до пункту 5.6. Договору плата за електроенергію та теплопостачання проводиться відповідачем згідно окремих розрахунків Позивача на підставі показників лічильників та встановлених тарифів.

На виконання умов Договору між Позивачем та Відповідачем за період з січня місяця 2009 року по березень місяць 2010 року були складені та підписанні сторонами, з скріпленням печатками, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 59-73) та виставленні Позивачем Відповідачу рахунки-фактури (а.с. 29-43) на загальну суму 58 802 (п’ятдесят вісім тисяч вісімсот дві) грн. 55 коп..

В свою чергу, Відповідач частково здійснив оплату по вказаних рахунках-фактурах в сумі 41 000 (сорок одна тисяча) грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 44-50).

На момент подачі позовної заяви до суду та станом на 8 червня 2010 року за Відповідачем рахується заборгованість перед Позивачем по Договору за період з січня місяця 2009 року по березень місяць 2010 року в сумі 17 802 (сімнадцять тисяч вісімсот дві) грн. 55 коп..

Доказів погашення заборгованості Відповідач суду не подав.

На основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення заборгованості по Договору за період з січня місяця 2009 року по березень місяць 2010 року в сумі 17 802 (сімнадцять тисяч вісімсот дві) грн. 55 коп. ґрунтуються на Договорі та законі та підлягають задоволенню.

Суд критично оцінює твердження Відповідача висвітлені у відзиві № 08/01 від 6 травня 2010 року (а.с. 26-27) та в додатку до відзиву № 12/01 від 4 червня 2010 року (а.с. 75-76), а також висловлені усно представником Відповідача в судовому засіданні від 8 червня 2010 року щодо фактичної площі (яка, за словами представника Відповідача, менша за ту що зазначена в Договорі) використовуваного Відповідачем приміщення, щодо порушення Позивачем норм чинного законодавства та положень Договору, щодо введення умовами Договору Відповідача в оману, щодо неодноразового звернення керівництва Відповідача до Позивача щодо усунення даних порушень та врегулювання спірної ситуації.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні жодні докази (Відповідачем не подано жодних доказів), які б підтверджували обставини якими Відповідач обґрунтовує заперечення щодо позовних вимог, а натомість в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують обставини викладенні в позовній заяві.

Слід також зазначити, що Відповідач не погоджуючись з умовами договору не звертався про його розірвання чи припинення, а навпаки підписував додатки до Договору (а.с. 12-13), якими продовжувався термін оренди та збільшувалася щомісячна оренда плата.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Рівне-Спецбуд”, 33000, м. Рівне, вул. Макарова, 46/59, р/р 26008011691980 в РФ “Фінанси та Кредит” м. Рівне, МФО 333603, код 34892853 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнебудальянс”, 33018, м. Рівне, вул. Відінська, 39, р/р 26005248532051 в Філії КБ “Приватбанк” м. Рівне, МФО 333391, код 25322397 –17 802 (сімнадцять тисяч вісімсот дві) грн. 55 коп. заборгованості, 178 (сто сімдесят вісім) грн. 03 коп. витрат по держмиту та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 14.06.2010р.

Суддя