Рішення № 10045768, 14.06.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2010 р. Справа № 14/70

за позовом Приватне підприємство "Торговий дім "Європацукор"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Перун"

про стягнення заборгованості в сумі 48 475 грн. 20 коп.

Суддя

Представники:

Від позивача : представник по довіреності Колєсов М.Г.

Від відповідача : не з"явився

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ СПОРУ : Приватне підприємство "Торговий дім "Європацукор" (надалі Позивач або ТзОВ "ТД "Європацукор") звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перун" (надалі Відповідач або ТзОВ "Перун" ) в якому просить стягнути з останнього 48 475,20 грн. заборгованості за відпущений цукор-пісок на підставі договору купівлі-продажу №24.10.08-002 КП від 24.10.2008 року.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, представник його в судове засідання повторно не з"явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №3300105747963.

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов"язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами. Вказані дії відповідача свідчать про недобросовісне користування належними йому, як стороні у судовому процесі, процесуальними правами.

За наведених обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача та відзиву з його боку за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

24 жовтня 2008 року між приватним підприємством „Торговий Дім "Європацукор" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Перун" було укладено Договір № 24.10.08 -002 КП купівлі-продажу цукру (надалі -Договір).

Відповідно до зазначеного Договору та укладених до нього Додатків №1-4, довіреностей на отримання товару, заявок на відвантаження товару і товарно-транспортних накладних на отримання і перевезення цукру-піску № 01-39 від 24.10.2008 року, № 01-42 від 24.10.2008 року, № 01-237 від 10.11.2008 року, №01-303 від 14.11.2008 року, № 01-343 від 18.11.2008 року, №01-357 від 19.11.2008 року відповідач отримав від ПП „Торговий Дім Європацукор" цукор-пісок в загальній кількості 120 тонн , на загальну суму 322 800, 00 (триста двадцять дві тисячі вісімсот) грн.

На оплату товару ПП „Торговий Дім Європацукор" виставляло відповідачу рахунки: № 173 від 24.10.2008р., № 181 від 10.1.2008 року, № б/н від 18.1.2008 року. Разом рахунки були виставлені на суму 322 800,00 грн.

Отриманий цукор та рахунки на його оплату були оплачені відповідачем лише частково, а саме в сумі 169 000,00 (сто шістдесят дев'ять тисяч ) грн.. В тому числі ТОВ „Перун" були перераховані кошти в рахунок оплати отриманого цукру-піску: платіжні доручення №54 від 27.10.2008 року - 20 000,00 грн., №68 від 29.10.2008 року - 24 000,00 грн., №103 від 10.11.2008 року - 20 000,00 грн., № 114 від 12.11.2008 року - 20 000,00 грн., № 124 від 17.11.2008 року - 50 000,00 грн., № 144 від 20.11.2008 року - 35 000,00 грн.

Таким чином , з боку відповідача виникла заборгованість за поставлений цукор-пісок в сумі 153 800 ,00 ( сто п'ятдесят тисяч вісімсот грн.).

З метою добровільного врегулювання спору ПП „Торговий Дім Європацукор" направило відповідачу вимогу № 03/09 від 24 грудня 2009 року про оплату боргу в сумі 153 800,00 грн. Вимога про оплату боргу була отримана відповідачем 31 грудня 2009 року, але залишена останнім без реагування.

В зв'язку із тим, що відповідачем було здійснено поставку вугілля приватному підприємству „Торговий Дім Європацукор" 08 серпня 2008 року на суму 51946,40 грн. (видаткова накладна № П-00000712) та 09 серпня 2008 року на суму 53 378,40 грн. (видаткова накладна №П-00000713), вартість зазначеного вугілля в загальній сумі 105324,80 грн. приватним підприємством „Торговий Дім Європацукор" зараховано в рахунок погашення боргу за поставлений цукор в жовтні-листопаді 2008 року. Таким чином, відповідно до розрахунку суми позову, основна заборгованість відповідача за поставлений цукор-пісок становить 48 475,20 грн..

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із вимогами ч.1,2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором . Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 ЦКУ).

Відповідно до п.4.1. Договору № 24.10.08 -002 КП купівлі-продажу цукру оплата за цукор повинна була здійснена відповідачем у вигляді 100% передоплати вартості товару. Відповідно до п.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок Покупця частково або повністю оплатити Товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк , визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу. На повну вартість поставленого Товару були виставлені рахунки на оплату . Однак відповідачем поставлений Товар оплачений лише частково.

За наведених обставин вимог позивача грунтуються на договорі та законі, є правомірними, а відтак підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Перун" вул. Данила Галицького 20,Дубно,Дубнівський район, Рівненська область,35600 р/р 2600986 РФ "Укргазбанк" м. Рівне МФО 333692 ЗКПО 21090355 на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Європацукор" (вул. Заводська 18, с.Іваничі, Волинська область,45300, код ЄДРПОУ 33971572) 48 475,20 грн. заборгованості за відпущений цукор-пісок на підставі договору купівлі-продажу №24.10.08-002 КП від 24.10.2008 року, 487,52 грн. витрат по держмиту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя