Рішення № 100443012, 20.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 жовтня 2021 року Справа № 280/5695/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОСТАНДАРТПРОМ" (Україна, 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ЗАВОДСЬКА, будинок 3, код ЄДРПОУ 42716162)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОСТАНДАРТПРОМ" (надалі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 0086920705 від 18 червня 2021 року щодо зменшення від`ємною значення суми податку на додану вартість на суму 234 663 грн. 00 коп.;

- № 0086910705 від 18 червня 2021 року щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок па додану вартість на загальну суму 475 557 грн. 50 коп. (за податковими зобов`язаннями на суму 380 446 гри. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 95 111 грн. 50 коп.).

Ухвалою суду від 12 липня 2021 року відкрито спрощене провадження у справі, а розгляд справи призначено без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з акту перевірки не вбачається за можливе встановити в чому саме полягають порушення з боку позивача, оскільки всі доводи контролюючого органу зводяться до неправомірності діяльності постачальників позивача та їх контрагентів. В акті перевірки відповідач зазначає, що перевіркою документально не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.», що на думку контролюючого органу свідчить про неможливість фактичного здійснення фінансово - господарських операцій з поставки товарів та неналежно оформлені документів, якими оформлено такі операції, а тому віднесення, відображених в них сум ПДВ, до податкового кредиту вважає безпідставним. Позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки від 26 травня 2021 року № 3971/08-01-07-95/42716162 помилковими та прийняті на підставі нього податкові – повідомлення рішення такими, що підлягають скасуванню. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

02 серпня 2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 43714), в якому зазначає, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Техностандартпром», з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року по взаємовідносинам з ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.». За результатами перевірки виявлені порушення: пп. 14.1.36, пп.14.1.181, пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до: заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за вересень 2019 року на суму 380 446 грн.;завищення від`ємного значення з податку на додану вартість (по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість) за вересень 2019 року на суму 234 663 грн. Зазначені порушення виникли у зв`язку із не підтвердженням під час проведення документальної позапланової перевірки здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.». Відповідач звертає увагу суду на те, що первинні документи на підставі яких здійснені проводки у бухгалтерському обліку позивача, складені з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності – превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Також виписані від імені вищезазначених контрагентів первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженими особами, оскільки підписи на цих документах належать особам, які не мають жодного відношення до здійснення фінансово – господарської діяльності зазначених підприємств. На підставі вищевикладеного відповідач прийшов до висновку про те, що відбулося фактичне оприбуткування послуг, джерело походження яких не встановлено. Просить у задоволенні позовної заяви відмовити.

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 45947 від 11.08.2021), в якій він спростовує аргументи контролюючого органу.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

На підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

На підставі направлення від 13 травня 2021 року №1954, виданого Головним управлінням ДПС у Запорізькій області головному державному ревізору-інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Васильчук Ларисі Степанівні, відповідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 11 травня 2021 року №1185-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОСТАНДАРТПРОМ» (код ЄДРПОУ 42716162, далі по тексту - ТОВ «ТЕХНОСТАНДАРТПРОМ») з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року по взаємовідносинам з ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.» (код ЄДРПОУ 39381792)

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕХНОСТАНДАРТПРОМ» (код ЄДРПОУ 42716162) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року по взаємовідносинам з ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ. (код ЄДРПОУ 39381792)» № 3971/08-01-07-05/42716162 від 26 травня 2021 року.

У висновку акту перевірки № 3971/08-01-07-05/42716162 від 26 травня 2021 року зазначено, що при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ТЕХНОСТАНДАРТПРОМ» з контрагентом - постачальником ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.» (код ЄДРПОУ 39381792) за вересень 2019 року виявлені порушення:

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до:

- заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за вересень 2019 року на суму 380 446 грн.;

- завищення від`ємного значення з податку на додану вартість (по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість) за вересень 2019 року на суму 234 663 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними висновками позивачем 02 червня 2021 року подано заперечення до акту перевірки, на які контролюючий орган надав відповідь (вих. № 1945/12/08-01-07-05-07 від 16.06.2021), залишивши висновки акту перевірки без змін.

18 червня 2021 року позивачем отримано поштою наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 0086920705 від 18 червня 2021 року щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 234 663 грн. 00 коп.:

- № 0086910705 від 18 червня 2021 року щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 475 557 гри. 50 коп. (за податковими зобов`язаннями на суму 380 446 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 95 111 грн. 50 коп.).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки №3971/08-01-07-05/42716162 від 26 травня 2021 року, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків контролюючого органу.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень – рішень стали висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.», а як наслідок про неправомірність показників бухгалтерського та податкового обліку по операціях з зазначеними контрагентами.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 16 липня 2019 року між позивачем та ПАТ «Запоріжсталь» укладено договір №20/2019/3462 підряду па будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи.

Відповідно до пункту 1.1. даного договору, «замовник» ПАТ «Запоріжсталь» доручає, а «підрядник» ТОВ «ТЕХНОСТАНДАРТПРОМ» зобов`язується на свій ризик виконати в порядку і на умовах цього Договору роботи на території ПАТ «Запоріжсталь» з капітального будівництва об`єкта.

Для виконання вищевказаних робіт між ТОВ «ТЕХНОСТАНДАРТПРОМ», як «покупець» та ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.», як «постачальником» 02 вересня 2019 року укладено Договір поставки № 02/09/19 відповідно до пункту 1.1. та 1.2. якого постачальник зобов`язується виготовити, поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити виготовлений постачальником товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Постачальник зобов`язується поставляти товар в кількості і асортименті, визначених Специфікаціями (далі - Специфікація), що є невід`ємними частинами даного Договору.

02 вересня 2019 року сторона договору № 02/09/19 від 02 вересня 2019 року підписано специфікацію №1 на загальну суму 3 690 653,58 грн., з яких 615 108,93 грн ПДВ.

Так, при розгляді справи судом досліджено первинні документи на виконання господарських операцій, які стали об`єктом перевірки: договір поставки № 02/09/19 та специфікації № 1 під 02 вересня 2019 року, рахунок від 02 вересня 2019 року, видаткову накладну від 30 вересня 2019 року, акт приймання-передачі на зберігання № 1, акт приймання-передачі зі зберігання № 1, товарно-транспорту накладну № Р101 від 16 жовтня 2019 року, акт прийому-передачі зі зберігання № 2, товарно-транспорту накладну № 117 від 17 жовтня 2019 року, акт прийому-передачі зі зберігання № 3, товарно-транспорту накладну № Р118 від 18 жовтня 2019 року, акт прийому-передачі зі зберігання № 4, товарно-транспорту накладну № Р116 від 21 жовтня 2019 року, договір про надання послуг № 06-09/2019, рахунок № 2511 від 31 жовтня 2019 року, акту приймання-здачі робіт № 110 від 31 жовтня 2019 року, договір №20/2019/3462 підряду на будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи, заявки на надання перепусток для в`їзду транспортних засобів.

Дослідивши вказані первинні документи, судом встановлено, що товари, які позивачем придбано у ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.», були використані в межах господарської діяльності ТОВ «ТЕХНОСТАНДАРТПРОМ», а саме реалізовані за договором №20/2019/3462 підряду па будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи.

Необхідно також зауважити на спростування позиції відповідача про те, що Договір поставки № 02/09/19 в пункті 4.2. передбачає можливість знаходження товарів на відповідальному зберіганні у ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.» до моменту його вивезення зі складу постачальника. В актах приймання-передачі (зі зберігання) чітко зазначено на підставі якого договору їх було складено - Договір № 02/09/19 від 02 вересня 2019 року.

Суд зазначає, що надані до матеріалів справі первинні документи бухгалтерського обліку мають необхідні реквізити та у повній мірі відображають зміст проведених господарських операцій, що свідчить про наявність підстав для формування показників податкової звітності на підстави таких документів.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про неотримання товарів послуг/послуг від ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.». Щодо оплати контролюючий орган у Акті перевірки не ставить під сумні, а лише зазначає, що оплата здійснена формально, оскільки не підтверджено факту реального погодження товарів.

Суд наголошує на тому, що позивач не наділений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують факт придбання останнім товару, тим більше до інших контрагентів у ланцюгу постачання, на яких відповідач вказує про підміну номенклатури товару.

Таким чином, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між замовником та його безпосередніми контрагентами.

Жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Правомірність нарахування сум грошового зобов`язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації. Податкова інформація має оцінюватись судом з урахуванням інших доказів у справі.

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.» не дійсними.

Згідно зі статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

У пункті 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суд зазначає, що певні недоліки у первинних документах не можуть свідчити про відсутність здійснення господарської операції, оскільки такі документи в першу чергу повинні відображати зміст господарської операції, а формальні недоліки не повинні впливати на зміст операції.

Первинні документи повинні досліджуватись контролюючим органом у сукупності, а перевірці підлягає саме зміст господарської операції та те чи призвели такі до зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі підприємств учасників господарської операції.

Суд зазначає, що відповідач володіючи інформацією щодо недоліків у господарській діяльності ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.» не вжив жодних заходів спрямованих на їх документальне підтвердження, зокрема не проведено перевірок/звірок контрагентів позивача, не здійснено виходу за місцем ведення господарської діяльності для з`ясування обставин ведення господарської діяльності, тощо.

В цілому позиція контролюючого органу щодо фіктивності діяльності ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.» ґрунтується виключно на електронних базах даних контролюючого органу, що не може бути покладено в основу прийняття податкових повідомлень – рішень без фактичного підтвердження такої інформації.

Щодо зауважень податкового органу про товарно-транспорті накладні, то суду погоджується з позицією позивача, що жодним нормативним актом або типовою формою ТТН не передбачається внесення до неї відомостей про власника ватажу. Єдині особи, відомості про яких мають обов`язково зазначатися в ТТН є перевізник та/або експедитор, замовник, вантажовідправник, вантажоодержувач та водій. В обох доданих до позову ТТН замовником та вантажоодержувачем зазначено ТОВ «Техностандартпром», оскільки саме позивач організовував вивезення товарів з місця їх зберігання, виступав замовником послуг з перевезення і приймав вантаж на території промзони ПАТ «Запоріжсталь». Вантажовідправником зазначено ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.», оскільки вантаж на момент його передачі перевізнику перебував на зберіганні у ТОВ «АВК.ТОП.МЕТАЛ.» і завантажувався на його території.

Суд зауважує, що у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень – рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв`язку з чим такі рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги – задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОСТАНДАРТПРОМ" (Україна, 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ЗАВОДСЬКА, будинок 3, код ЄДРПОУ 42716162) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0086920705 від 18 червня 2021 року № 0086910705 від 18 червня 2021 року.

Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОСТАНДАРТПРОМ" (Україна, 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ЗАВОДСЬКА, будинок 3, код ЄДРПОУ 42716162) судовий збір в розмірі 10653,31 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (Україна, 69107, Запорізька обл., місто Запоріжжя, пр. Соборний, будинок 166, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20 жовтня 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов